Види податків

1. Залежно від органу державної влади та місцевого самоврядування, який приймає рішення про введення податкового платежу на відповідній території податки бувають:

- загальнодержавні, до яких належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом України і є обов'язковими до сплати на усій території України.

- місцеві, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

2. За формою обкладення податки поділяють на прямі та непрямі.

До прямих, або прибутковомайнових, належать податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ре­сурсів. Вони визначаються розміром об'єкта оподаткування, вклю­чаються до ціни товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, у свою чергу, поділяються на: особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та з урахуванням його платоспроможності і реальні, що сплачуються з окремих видів майна (землі, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачуваний прибуток.

До особистих податків належать податок на прибуток підпри­ємств, податок на доходи фізичних осіб тощо. Реальни­ми податками є: податок на нерухоме майно, плата за землю.

До непрямих податків (податки на споживання) належать подат­ки, що стягуються в процесі реалізації товарів чи послуг, включають­ся у вигляді надбавки до їхньої ціни та сплачуються споживачем, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. До непрямих податків належать: податок на додану вартість, акцизний податок, мито тощо.

3. Залежно від характеру платника розрізняють:

а) податки з юридичних осіб, зокрема податок на прибуток підприємств;

б) податки з фізичних осіб, зокрема податок на доходи фізичних осіб;

в) податки змішаного типу, зокрема ті, що сплачуються як
юридичними так і фізичними особами, у тому числі громадянами-
підприємцями (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плата за землю тощо).

5. Податкове право - це сукупність однорідних фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини по встановленню, стягуванню до бюджетів різних рівнів обов'язкових, індивідуальних платежів – податків.

Даний інститут є одним з провідних інститутів у фінансовому праві і тісно пов'язаний з бюджетним правом, інститутом державних доходів і витрат.

Джерелами податкового права є Конституція України, Податковий кодекс України, Бюджетний кодекс України, Кримінальний кодекс України та ін.

Податкові правовідносини – це врегульовані нормами податкового права суспільні фінансові відносини, що виникають з приводу стягування податків з юридичних та фізичних осіб, інших категорій платників податків.

Податкові правовідносини характеризуються наступними особливостями:

1) виникає в процесі діяльності держави з встановлення та стягування податків;

2) виникнення і зміна податкових правовідносин може бути тільки за наявності законодавчого акту, прийнятого органом державної влади;

Законодавець чітко встановлює міру дозволеної поведінки посадових осіб податкових органів, що представляють інтереси держави і міру належної поведінки платників податків – юридичних і фізичних осіб.

Структуру податкових правовідносин: складають: суб'єкт, об'єкт і зміст податкових правовідносин.

Суб'єктами податкових правовідносин виступають, з одного боку, податкова адміністрація, яка діє від імені держави і наділена владними повноваженнями, а з іншою, - юридичні і фізичні особи (платники податків).

До системи органів державної податкової служби відносяться: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, районах в містах.

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями, наприклад податкова міліція.

Завданнями органів державної податкової служби є:

1) здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних пайових фондів податків і зборів;

2) внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3) ухвалення, у випадках передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

4) формування і ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків і інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних особах;

5) роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

6) попередження злочинів та інших правопорушень, віднесених законодавством до компетенції податкової міліції.

Об'єктом податкових правовідносин є сам податок як обов'язковий внесок до бюджету, оскільки він виступає тим матеріальним благом, наданням і використанням якого задовольняються інтереси правомочної сторони податкових правовідносин – держави.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику фінансово-правовим відносинам.

2. Яке значення фінансового контролю і якими органами він здійснюється?

3. Що включає система фінансового права України?

4. Назвіть основні завдання державної контрольно-ревізійної служби.

5. Назвіть основні ознаки, характерні для податку як виду обов'язкового платежу до бюджету.

6. Дайте поняття «податкової системи України».

7. Які органи відносяться до системи державної податкової служби?

8. Назвіть основні завдання органів державної податкової служби.

Дата добавления: 2014-10-31