Тема 8. Характеристика основних видів цивільних договорів

1. Договір купівлі-продажу.

2. Договір (найма) оренди.

3. Договір постачання.

4. Договір дарування.

1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Договір купівлі-продажу є одним з найпоширеніших договорів у товарно-грошових відносинах. У результаті купівлі-продажу у покупця виникає право власності на передане майно, а у продавця це право – припиняється.

Договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами. Договір оплатний, оскільки за передачу майна у власність покупець зобов'язаний сплатити певну суму грошей, яка складається з ціни за одиницю і кількість переданого майна.

Предметом договору купівлі-продажу може бути окрема індивідуально визначена річ (будинок, квартира, меблі, земля тощо), тобто товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний) продавцем у майбутньому. Крім того, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права і в цьому випадку до договору купівлі-продажу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено змістом або характером цих прав.

Також предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене законом.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ст.656 ЦК).

Договір купівлі-продажу укладається в усній чи письмовій формі, а в деяких випадках підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації (ст. 657 ЦК).

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний:

1. Передати покупцю товар, визначений договором;

2. Передати покупцю майно в строк, визначений у договорі;

3. Попередити покупця про права третіх осіб на товар;

4. Зберігати проданий товар;

5. Передати покупцю товар, якість якого відповідає умовам договору;

6. Брати участь в судовому процесі, якщо до покупця надалі буде пред'явлений позов про витребування купленого ним майна.

Покупець зобов'язаний:

1. Прийняти в строк, визначений в договорі, куплений товар;

2. Сплатити за товар певну грошову суму;

3. Повідомити продавця про пред'явлення до нього позову про витребування товару.

Покупець має право:

1. Вимагати зменшення ціни або відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо продавець не попередив його про права третіх осіб на товар;

2. На відшкодування збитків у разі вилучення за рішенням суду товару на користь третіх осіб;

3. Відмовитися від договору купівлі-продажу у разі відмови продавця передати проданий товар;

4. Встановити строк для передачі приналежності товару та документів, які стосуються товару, якщо продавець їх не передав;

5. Вимагати передачі кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару і його оплати, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару;

6. У випадку передачі покупцеві товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: прийняти частину товару, який відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару; вимагати заміни частини товару, який не відповідає асортименту; прийняти весь товар;

7. Висунути вимоги у зв'язку з недоліками товару та ін.

Поряд з правами і обов'язками, у договорі купівлі-продажу передбачаються умови про ціну, якість, кількість.

Ціна переданого у власність майна визначається, як правило, угодою сторін.

Якість товару повинна відповідати умовам договору. Вона може визначатися посиланнями на державні стандарти (ДСТ); галузеві стандарти (ГСТ); технічні умови (ТУ), погоджені сторонами; зразками або описами товару, які пред'являються на момент укладення договору.

У випадку відсутності у договорі купівлі-продажу умов відносно якості товару продавець зобов'язаний передати покупцю товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст. 673 ЦК).

Якщо одна із сторін не виконала прийняті на себе обов'язки або виконала їх неналежним чином, то винну сторону (продавця або покупця) можна притягнути до майнової цивільно-правової відповідальності. Майнова відповідальність може бути у вигляді: збитків (ст. 22 ЦК) або неустойки (ст. 549 ЦК).

Під збитками розуміються наслідки, які особа понесла у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати при звичних обставинах, якби її право не було порушено.

Неустойка у договорі купівлі-продажу сплачується, якщо вона була передбачена договором.

2. За договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК).

Договір найму є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

На відміну від договору купівлі-продажу майно у договорі майнового найму передається в тимчасове користування, а не у власність. Власником переданого майна як був, так і залишається наймодавець, незалежно від строку користування право власності до наймача не переходить.

У зміст договору включаються: сторони, об'єкт договору, права та обов'язки сторін, строк, плата, відповідальність та інші умови за бажанням сторін.

Сторонами договору є наймодавець – власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Другою стороною у договорі є наймач майна (фізична або юридична особа).

Предметом договору найму може бути річ, що визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживана річ), а також майнові права (ст. 760 ЦК).

Законом можуть бути встановлені окремі види майна, які не можуть бути предметом договору найму.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у тому самому стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК).

Плата за користування майном стягується з наймача у розмірі, який був встановлений договором. Якщо розмір плати не був встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення. Плата за вибором сторін може вноситися у грошовій або натуральній формі щомісяця, якщо інше не передбачене договором.

Строк у договорі майнового найму визначається угодою сторін. Якщо строк у договорі не встановлений, договір вважається укладеним на невизначений строк. Крім того, законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Якщо до закінчення встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється із закінченням максимального строку договору (ст. 763 ЦК).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця впродовж одного місяця, договір вважається відновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК).

З моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами, договір вважається укладеним і з цього моменту сторони вважаються пов'язаними взаємними правами та обов'язками.

Наймодавець зобов'язаний:

- передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором;

- передати наймачеві річ у комплекті й у стані, що відповідають умовам договору та її призначенню;

- попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі;

- повідомити наймача про права третіх осіб на річ;

- проводити за свій рахунок капітальний ремонт, якщо інше не передбачене законом або договором.

- прийняти майно після закінчення строку договору, якщо цього вимагає наймач.

Наймодавець має право:

- вимагати розірвання договору і відшкодування збитків, якщо наймач користується річчю, переданою йому в наймання не за призначенням;

- відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю впродовж трьох місяців поспіль;

- вимагати розірвання договору, якщо наймач без дозволу передав річ в користування іншій особі;

- вимагати розірвання договору, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Наймач зобов'язаний:

- у присутності наймодавця перевірити справність речі;

- вносити щомісяця найману плату;

- користуватися майном відповідно до призначення майна і договору;

- підтримувати річ у нормальному стані;

- робити за свій рахунок поточний ремонт речі, переданої у найм;

- повернути майно в нормальному стані з урахуванням нормального зносу.

Наймач має право:

- вимагати передачі обумовленого договором майна і відшкодування збитків, заподіяних затримкою;

- вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, істотно зменшилася можливість користування найманим майном;

- вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору, якщо наймодавець не повідомив його про права третіх осіб на річ;

- змінювати стан речі, переданої йому в найм, лише за згодою наймодавця;

- на плоди, продукцію, доходи, одержані ним внаслідок користування річчю, переданою в найм;

- переважно перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, якщо він належно виконував свої обов'язки;

- вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору і призначенню речі.

Якщо одна із сторін договору не виконала взяті на себе обов'язки або виконала їх не в повному обсязі (неналежне виконання), винна сторона притягується до майнової відповідальності. Майнова відповідальність може виступати у вигляді збитків і неустойки.

3. За договором постачання продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаним з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним користуванням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

За своєю економічною і юридичною природою договір постачання схожий з договором купівлі-продажу. Відмінність між ними полягає в тому, що, по-перше, предметом договору постачання є товар, призначений для підприємницької діяльності, або інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і т. ін. споживанням; по-друге, вказаний товар передається постачальником покупцю в строк, не співпадаючий з моментом укладення договору.

Договір постачання є консенсуальним договором, а значить, вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Але якщо в процесі укладення договору виникли переддоговірні спори які були передані на розгляд господарського або третейського суду, договір вважається укладеним з моменту набуття законної сили рішення господарського (третейського) суду.

Істотними умовами для договору постачання є асортимент, кількість і якість товару, строки постачання і ціна.

За рештою умов до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором.

4. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (що одаряється) безоплатно майно (дар) у власність (ст. 717 ЦК). Але якщо договір встановлює обов'язок обдарованого| зробити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або не майнового характеру, то такий договір не є договором дарування. Даний договір є одностороннім обов’язковим|, неоплатним, реальним.

Предметом (даром) договору дарування можуть бути рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування на предмети особистого користування і побутового призначення може бути укладений в усній формі, а нерухомих речей – у письмовій формі і завіряється нотаріусом. Договір дарування майнового права і договір дарування з обов'язком передати дар в майбутньому, а також на рухомі речі, які мають особливу цінність, укладають лише у письмовій формі.

Договір дарування валютних цінностей на суму, що перевищує п’яти– десятиразовий розмір не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторонами в договорі можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади. Юридичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю, можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснення дарування прямо встановлене статутом дарувальника. Але це положення не розповсюджується на право юридичних осіб укладати договір пожертвування.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник.

До обов'язків дарувальника відноситься: якщо йому відомо про недоліки речі, що є даром, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна того, що одаряється або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них і якщо не повідомив про них, то зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну майну, і шкоду, що призвела до інвалідності, втрати здоров'я або смерті в результаті володіння або користування даром.

У договорі дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дар в майбутньому через певний строк (у конкретну дату) або у разі настання невідкладних обставин. Дарувальник має право відмовитися від передачі дару в майбутньому, якщо після укладення договору його майнове положення істотним чином погіршало. Особа, що одаряється, має право у будь-який час до прийняття дару, відмовитися від нього.

Право власності на дар виникає з моменту його прийняття. Прийняття документів, підтверджуючих право власності на річ, інших документів, підтверджуючих приналежність дарувальнику предмета договору, або символів речі (ключів, макетів і т. ін.) є прийняттям дару.

Договором може бути встановлений обов'язок зробити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від його здійснення (передати грошову суму або інше майно у власність, платити грошову ренту, надати право довічного користування даром або його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення і т. ін.), на користь третьої особи. У разі порушення обов'язків на користь третьої особи, дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дару, а якщо таке повернення неможливе, – відшкодування його вартості.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна:

1). якщо особа, що одаряється, навмисно зробила злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;

2). якщо особа, що одаряється, створює загрозу безповоротної втрати дару, який має для дарувальника велику немайнову цінність;

3). якщо внаслідок недбалого відношення тієї особи, що одаряється, до речі, яка має історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотним чином пошкоджена.

Якщо особа, що одаряється, здійснила навмисне вбивство дарувальника, вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Пожертвуванням є дарування нерухомих і рухомих речей, зокрема, грошей і цінних паперів для досягнення певної, наперед обумовленої мети. Пожертвуватель має право здійснювати контроль за використанням пожертвування відповідно до цілей, встановлених договором пожертвування, і якщо це пожертвування використовується не за призначенням, пожертвуватель або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під договором купівлі-продажу?

2. Які права та обв’язки мають продавець і покупець?

3. Чим відрізняється договір купівлі-продажу від договору майнового найму?

4. Які права та обов’язки мають наймодавець і наймач?

5. Чим відрізняється договір купівлі-продажу від договору постачання?

6. Дайте поняття договору дарування.

7. Які обов’язки мають дарувальник і обдарований?

8. Що таке пожертвування і які права має пожертвуватель?

Дата добавления: 2014-10-31