Господарських товариств

1. Загальна|спільна| характеристика господарських товариств.

2. Акціонерне товариство

3. Товариство з обмеженою відповідальністю.

1. Господарським товариством, згідно зі ст. 113 Цивільного кодексу України, є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами, на підставі Закону України “Про господарські товариства“ (введеного в дію з 1 жовтня 1991 р.), визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Господарські товариства можуть створюватися у формі: акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства.

Найменування товариства міститься в його установчих документах і повинно містити зазначення виду товариства, а для повних і командитних товариств–прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості.

Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження участі в господарських товариствах може бути встановлено законом.

Господарське товариство, крім крім повного і командитного товариства, може створюватися однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, а повне і командитне – установчого договору.

Статут господарського товариства повинен містити найменування товариства, його місцезнаходження, адресу, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок ухвалення ними рішень, порядок вступу до товариства або виходу з нього.

У договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх загальної діяльності щодо його створення, умови передачі товариству майна учасників.

В установчому акті установи вказується мета товариства,, визначається майно, яке йому передається, необхідне для досягнення цієї мети, його структура управління. Якщо в установчому акті, що міститься в заповіті, відсутні окремі положення, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Товариства є юридичними особами. Права юридичної особи вони отримують з дня їх державної реєстрації.

Цивільний кодекс України передбачає наступні праваучасників господарського товариства.

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, встановленому в установчому документі, окрім випадків, передбачених законом;

2) брати участь в розподілі прибутку товариства й одержувати його отримувати, частину (дивіденди);

3) вийти в установленому порядку з товариства;

4) одержувати отримувати інформацію про діяльність товариства;

5) здійснювати відчуження часток|часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що посвідчують засвідчують участь у товаристві в порядку, встановленому законом (ст. 116 ЦК|).

Учасники господарського товариства зобов'язані:

1) дотримуватися установчого документа товариства, виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариством;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством,, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства і т. ін. (ст. 117 ЦК України).

Господарське товариство є| власником:

-майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу:

- продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути: будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, гроші, цінні папери, або інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

Товариство може бути ліквідовано:

1) після закінчення строку, за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого| на це установчими|установчими| документами, після досягнення мети, для якої воно створене і в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсної державної реєстрації внаслідок допущених при його створенні порушень, які не можна усунути.

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання яких здійснюється відповідно до виду товариства.

2. Акціонерним є|з'являється,являється| товариство|товариство|, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості (ст. 152 ЦК| України).

Згідно з Законом України “Про акціонерні товариства», прийнятий 17 вересня 2008 року акціонернимвизнається господарське товариство|товариство|, статутний
капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової
номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються
акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями
акціонерів. До товариства та його органів не можуть
застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі
вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і
несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в
межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися
будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення
протиправних дій товариством або іншими акціонерами (ст.3).

Згідно зі ст. 5 вищезгаданого Закону України акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в
особі органу, уповноваженого управляти державним майном,
територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти
комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що
прийняли рішення про його заснування.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві
чи більше осіб.

Засновниками може укладатися засновницький договір, у
якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо
створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що
підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і
вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій,
строк дії договору. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається (ст. 9).

У найменуванні акціонерного товариства|товариства| повинна міститися|утримувати| вказівка про те, що товариство|товариство| є|з'являється,являється| акціонерним.

Статутний фонд|фундація| акціонерного товариства|товариства| не може бути менше 1250 мінімальних заробітних плат|плати|.

Акціонерне товариство|товариство|, яке проводить відкриту|відчинену| підписку на акції, зобов'язане щорічно|щорік| публікувати для загального|спільного| зведення річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, встановлену|установлену| законом.

Особи|обличчя,лиця|, які створюють акціонерне товариство|товариство|, несуть солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до його державної реєстрації.

Акціонерне товариство відповідає за пов'язаними з його
заснуванням зобов'язаннями засновників тільки у разі схвалення їх
дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що
схвалюють такі зобов'язання засновників товариства, мають бути
проведені протягом шести місяців після державної реєстрації
товариства. Інформація про такі зобов'язання товариства має бути
відображена у статуті товариства (ст.12).

Акціонерному товариству|товариству| забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Установчі збори акціонерного товариства мають бути
проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій
засновниками.

Кількість голосів засновника на установчих зборах
акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства,
які підлягають придбанню цим засновником (ст. 10).

Акціонерне товариство|товариство| має право збільшувати або зменшувати статутний капітал|фундацію|.

Вищим органом акціонерного товаристває|з'являються,являються| загальні|спільні| збори|зібрання| акціонерів|товариства|.

Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні
збори (річні загальні збори).

Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30
квітня наступного за звітним року (ст. 32).

До порядку денного річних загальних зборів обов'язково
вносяться наступні питання: - затвердження річного звіту товариства; - розподіл прибутку і збитків товариства; - прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії
(ревізора).

Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних
зборів обов'язково вносяться питання щодо обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; - прийняття рішення про припинення повноважень членів
наглядової ради.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються
позачерговими.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх
порядок денний надсилається акціонерам персонально (особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання
загальних зборів акціонерами.

Товариство з кількістю акціонерів - власників простих акцій
понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення
загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі
повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне
товариство додатково надсилає повідомлення про проведення
загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це
товариство пройшло процедуру лістингу.
Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань,
включених до порядку денного загальних зборів акціонерного
товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів
товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу
кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів
до проведення загальних зборів. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають
обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У
такому разі рішення наглядової ради про включення питання до
порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною
до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї
статті.

До виключної компетенції загальних|спільних| зборів|зібрань| акціонерів належить:

визначення основних напрямів діяльності акціонерного
товариства; внесення змін до статуту|устав| товариства|товариства|, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; прийняття рішення про зміну типу товариства;

обрання членів наглядової|спостережливої,спостережної| ради|поради|, а також утворення|утворення| та відкликання виконавчого|виконавчого| та інших органів товариства|товариства|; обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення

затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства|товариства|; затвердження розміру річних дивідендів;

затвердження положень про загальні збори, наглядову раду,
виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а
також внесення змін до них;

затвердження принципів (кодексу) корпоративного
управління товариства;

обрання комісії з припинення акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що
здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції,
визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює
діяльність виконавчого органу (ст. 51).

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів -
власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради
є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників
простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її
повноваження здійснюються загальними зборами.

У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової
ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються
виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного
товариства.

Член наглядової ради, який є представником акціонера -
юридичної особи або держави, не може передавати свої повноваження
іншій особі.

Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності
за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на
загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є|з'являється,являється| правління або інший орган, визначений статутом|уставом|. Цей орган може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Членом виконавчого органу акціонерного товариства може
бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність і не є
членом наглядової ради чи ревізійної комісії.

Для проведення перевірки фінансово-господарської
діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають
ревізійну комісію (ревізора).

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників
простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада
ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в товариствах з
кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більш як
100 осіб обов'язково обирається ревізійна комісія (ст.. 73).
Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються
виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб,
які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії
обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю
голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не
передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію
акціонерного товариства.

3. Згідно з Законом України “Про господарські товариства“ товариством|товариством| з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визнається товариство|товариство|, статутний капітал якого|фундацію| поділений на частки, розмір яких встановлюється|установчими| статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є| засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 ЦК України).

Учасники товариства|товариства| не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства|товариства|, в межах вартості своїх вкладів|вкладів|. Учасники товариства|товариства|, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників..

У найменуванні товариства з обмеженою відповідальністю повинні міститися слова “товариство з обмеженою відповідальністю“.

Статутний фонд ТОВ не повинен бути меншим за 100 мінімальних заробітних плат.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати або іншим чином відступити свою частку у майні товариства чи її частину одному або кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачене статутом, то і третім особам.

Вищим органом ТОВ є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток в статутному капіталі.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що що, воно було ним поставлено не пізніше, як за 25 днів до початку зборів. Збори учасників скликаються не рідше 2-х разів на рік, якщо інше не передбачене установчими документами. Позачергові збори скликаються головою товариства за наявності обставин, визначених в установчих документах, у разіі неплатоспроможності товариства, а також у випадку, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

У ТОВ створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним | зборам його учасників. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу або створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

5) затвердження річних звітів і бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства|товариства|;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника з товариства;

8) прийняття рішення,про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу здійснюється контрольними органами, які утворюються загальними зборами учасників товариства.

Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з рішенням його загальних зборів може призначатися аудиторська перевірка.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідовано за рішенням загальних зборів його учасників, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство було створено, а також на підставі рішення суду – у випадках, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворено в акціонерне товариство або у виробничий кооператив.

Питання для самоконтролю:

1. Що є господарським товариством?

2. У яких формах можуть утворюватись господарські товариства?

3. Що повинно включатися до статуту і установчого договору господарського товариства?

4. Які права і обов’язки мають учасники господарського товариства?

5. Що таке акціонерне товариство і як воно утворюється?

6. Назвіть органи управління акціонерним товариством.

7. Що таке товариство з обмеженою відповідальністю?

8. Які права належать учасникам ТОВ?

9. Які органи управління утворюються в ТОВ?

Тема 6. Цінні|коштовні| папери та їх обіг|ставлення,звертання|

1. Загальна|спільна| характеристика цінних|коштовних| паперів.

2. Характеристика акцій.

3. Випуск і обіг|ставлення,звертання| цінних|коштовних| паперів, діяльність фондової біржі.

1. Закон України |коштовні“Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 введений в дію з 12 липня 2006 року, визначає умови і порядок|лад| випуску цінних|коштовних| паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу|ставлення,звертання| цінних|коштовних| паперів на території України. Згідно з цим законом, цінні|коштовні| папери – це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують|посвідчують| грошові або інші майнові права, |ставлення| визначають взаємовідносини особи|обличчям,лицем|, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із|із| цих документів, іншим особам|обличчям,лицям|.

У ст. 194 ЦК| України закріплене таке ж саме поняття.

До особи|обличчя,лиця|, яка придбала|набула| право власності на цінний|коштовний| папір, переходять у сукупності всі права, які нею посвідчуються.

Документ, що не містить|утримує| обов'язкових реквізитів цінних|коштовних| паперів і не відповідає формі, яка встановлена|установленій| для цінних|коштовних| паперів, не є|з'являється,являється| цінним|коштовним| папером.

Цінні|коштовні| папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Іменні цінні|коштовні| папери, якщо в них спеціально не вказано, що вони підлягають передачі, передаються шляхом повного|цілковитого| індосаменту (передавальним записом, який засвідчує|посвідчує| перехід прав на цінні|коштовному| папери до іншої особи|обличчя,лиця|). Цінні|коштовні| паперина пред'явника обертаються|обертаються| вільно. Відновлення втрачених іменних цінних|коштовних| паперів проводиться|справляється,проводиться| державними органами, підприємствами, установами і організаціями, які випустили ці папери. Спадкоємність цінних|коштовних| паперів здійснюється відповідно за цивільним|громадянського| законодавством України.

Цінні|коштовні| папери можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Юридична особа, яка від свого імені випускає цінні|коштовні| папери і зобов'язується|зобов'язав| виконувати обов'язки, які випливають з|із| умов їх випуску, називається емітентом цінних|коштовних| паперів. Права і обов'язки щодо цінних|коштовним| паперів виникають з моменту|із моменту| їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) або його уповноваженій особі.

Відповідно до Закону України “Про цінні|коштовні| папери та фондовий ринок“ (ст.. 3) цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних|коштовних| паперів належать:

- акції;

- облігації підприємств;

- облігації місцевих позик;

- державні облігації України;

- іпотечні сертифікати;

- іпотечні облігації;

- сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

- інвестиційні сертифікати;

- казначейські зобов'язання України.

В цивільному|громадянському| обороті України |звороті,оберті| можуть бути наступні|слідуючі| групи цінних|коштовних| паперів:

1) Пайові цінні|коштовні| папери, які засвідчують|посвідчують| участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання|здобуття| частини|частки| прибутку, зокрема, у вигляді дивідендів, та частини|частки| майна у разі ліквідації емітента;

2) Боргові цінні|коштовні| папери, що посвідчують|посвідчуючі| відносини позики|позички| і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

3) Іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.

4) Приватизаційні цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

5) Похідні цінні|коштовні| папери, механізм випуску та обігу|звороту,оберту| яких пов'язаний з правом на придбання|надбання| чи продаж протягом строку, встановленого|установленого| договором, цінних|коштовних| паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

6) Товаророзпорядчі цінні|коштовні| папери, які надають їхньому держателю|тримачу| право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Законом можуть визначатися також інші групи цінних|коштовних| паперів.

Цінні|коштовні| папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

2. Акція – цінний|коштовний| папір без установленого строку обігу|ставлення,звертання|, який засвідчує|посвідчує| дольову|подовжню| участь у статутному фонді|фундації| акціонерного товариства|товариства|, підтверджує членство в акціонерному товаристві|товаристві| та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання|здобуття| частини|частки| прибутку у вигляді дивідендів, та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств|товариства|.

Акції бувають наступних|слідуючих| видів:

1) іменні;

2) привілейовані;

3) прості.

Громадяни мають право бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг|ставлення,звертання| іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, яка ведеться товариством|товариством|. До запису мають бути внесені відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання|надбання| акції, а також кількість таких акцій у|в,біля| кожного з акціонерів.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання|здобуття| частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, та на пріоритетну участь у розподілі|поділі| майна акціонерного товариства|товариства| у разі|в разі| його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств|товариства|. Привілейовані акції можуть випускатися із|із| фіксованим у відсотках|процентах| до їх номінальної вартості щорічно|щорік| виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів проводиться|справляється,проводиться| у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного|отриманої,набутої| товариством|товариством| прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є|з'являється,являється| недостатнім, виплата дивідендів по привілейованим акціям проводиться|справляється,проводиться| за рахунок резервного фонду|фундації|. Якщо розмір дивідендів, які виплачуються акціонерам, за прості акції, перевищує розмір дивідендів за привілейовані акції, власникам останніх може проводитися|справлятися,проводитися| доплата до розміру дивідендів, які виплатили іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду|фундації| акціонерного товариства|товариства|.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Акція повинна містити|утримувати| наступні|слідуючі| реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства|товариства| та його місцезнаходження, найменування цінного|коштовного| паперу – “акція“, її порядковий номер, дата випуску, вид акції та її номінальна вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного капіталу|фундації| акціонерного товариства|товариства| на день випуску акції, а також кількість акцій, які випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства|товариства| або іншої уповноваженої| на це особи|обличчя,лиця|, печатку |печаткакціонерного товариства|товариства|.

До акції може додаватися купонний аркуш|аркуш| на виплату дивідендів. Він повинен містити|утримувати| такі|слідуючі| основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства|товариства| і рік виплати дивідендів.

Випуск акцій акціонерним товариством|товариством| здійснюється у розмірі його статутного капіталу|фундації|, або на всю вартість майна підприємства (у разі|в разі| перетворення його в акціонерне товариство|товариство|). Додатковий випуск акцій можливий у тому випадку, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

Акціонерне товариство|товариство| може викупити|покупати| в|в,біля| акціонера акції, які належать йому, для їх наступного|наступного| перепродажу, розповсюдження|поширення| серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані упродовж одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних|спільних| зборах|зібраннях| акціонерів проводиться|справляється,проводиться| без урахування придбаних|набутих| акціонерним товариством|товариством| власних акцій.

Дивіденди від акцій виплачуються за підсумками року в порядку|ладі|, передбаченому статутом|уставом| акціонерного товариства|товариства|, з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. Рішення про виплату дивідендів в розмірі більше 30 відсотків за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

3. Емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з моменту|із моменту| реєстрації цього випуску у відповідному фінансовому органі. Якщо представлені|уявлені| для реєстрації акції, облігації підприємств пропонуються для відкритого|відчиненого| продажу, тобто|цебто| призначені для розподілу між юридичними особами і громадянами, коло|коло| яких наперед|заздалегідь| визначити неможливо, то емітент зобов'язаний надати|уявити| фінансовому органу для реєстрації також інформацію про випуск цих цінних|коштовних| паперів.

Порядок|лад| реєстрації випуску акцій, облігацій підприємств, а також інформація про їх випуск визначається Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - Міністерством фінансів України.

Реєстрація випуску цінних|коштовних| паперів повинна бути проведена не пізніше 30 днів з моменту|із моменту| подачі заяви з|із| доданням|застосуванням| необхідних документів. Відмова в реєстрації може мати місце лише в разі|в разі| порушення встановленого|установленого| порядку|ладу| або невідповідності поданих|уявлених| документів вимогам законодавства. У разі, коли реєстрацію випуску цінних|коштовних| паперів у встановлений|установлений| строк не проведено або в ній відмовлено з мотивів, які емітент вважає|лічить| необґрунтованими, він може звернутися до суду.

Інформація про випуск акцій, облігацій підприємств, які пропонуються для відкритого|відчиненого| продажу, крім|крім| реєстрації, підлягає обов'язковому опублікуванню в органах преси|печатки| Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України і офіційному виданні фондової біржі не менш як за 10 днів до початку|начала| передплати на ці цінні|коштовні| папери. Акції, облігації підприємств, які пропонуються для відкритого|відчиненого| продажу, допускаються до розміщення не раніш як через 30 днів після|потім| опублікування оголошення про їх випуск.

Діяльністю щодо випуску та обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів, відповідно до Закону України “Про цінні|коштовні| папери та фондовий ринок“, визнається посередницька діяльність по випуску та обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами|товариствами|, статутний капітал|фундація| яких сформовано за рахунок виключно|винятково| іменних акцій, та іншими товариствами|товариствами| (надалі - торговці цінними|коштовними| паперами), для яких операції з|із| цінними|коштовними| паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Торговці цінними|коштовними| паперами мають право здійснювати такі|слідуючі| види діяльності по випуску та обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів:

1) діяльність щодо випуску цінних|коштовних| паперів;

2) комісійна діяльність щодо цінних|коштовним| паперів;

3) комерційна діяльність щодо цінних|коштовним| паперів.

Діяльністю щодо випуску цінних|коштовних| паперів визнається виконання торговцем цінними|коштовними| паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні|коштовні| папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними|коштовними| паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі|в разі| неповного розміщення цінних|коштовних| паперів викупити|покупати| у|в,біля| емітента не реалізовані цінні|коштовні| папери.

Комісійною діяльністю щодо цінних|коштовним| паперів визнається купівля-продаж цінних|коштовних| паперів, яка здійснюється торговцем цінними|коштовними| паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи|обличчя,лиця|.

Комерційною діяльністю щодо цінних|коштовним| паперів визнається купівля-продаж цінних|коштовних| паперів, яка здійснюється торговцем цінними|коштовними| паперами від свого імені та за свій рахунок|лічбу|.

Діяльності щодо випуску та обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів, як виключна діяльність, допускається на основі дозволу, який видається Міністерством фінансів України. При здійсненні цієї діяльності допускається також здійснення окремих видів діяльності, пов'язаних з обігом|ставленням,звертанням| цінних|коштовних| паперів, насамперед діяльності щодо подання консультацій власникам цінних|коштовних| паперів.

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності щодо випуску та обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів не може одержати|отримати,набути| торговець цінними|коштовними| паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними|коштовними| паперами вартістю понад 10% статутного капіталу|фундацію|, в тому числі безпосередньо – вартістю понад 5% статутного капіталу|фундацію| іншого торговця.

Торговець цінними|коштовними| паперами не може здійснювати торгівлю:

1) цінними|коштовними| паперами власного випуску;

2) акціями того емітента, у|в,біля| якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного капіталу|фундації|.

При прийнятті|прийнятті,прийманні| доручення на купівлю або продаж цінних|коштовних| паперів торговець цінними|коштовними| паперами зобов'язаний надавати особі|обличчю,лицю|, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних|коштовних| паперів. Торговець цінними|коштовними| паперами зобов'язаний подавати|уявляти| фондовій біржі відомості про всі укладені ним угоди|угодах| з|із| цінними|коштовними| паперами в строки і порядку|ладі|, визначені правилами фондової біржі.

Фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними|коштовними| паперами.

Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками –торговцями цінними|коштовними| паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності щодо цінних|коштовним| паперів. Фондова біржа набуває|набуває| прав юридичної особи з моменту|із моменту| її реєстрації Кабінетом Міністрів України. Статут|устав| та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.

Діяльність фондової біржі припиняється у тому випадку, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі|в разі| неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства України про акціонерні товариства|товариства| та інші види господарських товариств|товариств|.

Контроль за випуском і обігом|ставленням,звертанням| цінних|коштовних| паперів здійснюють Міністерство фінансів України і місцеві фінансові органи. Міністром фінансів України призначаються державні представники на фондовій біржі, які уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень|становищ| Статуту|уставу| та правил фондової біржі і мають право брати участь у роботі керівних|провідних| органів фондової біржі.

Фінансові органи у разі|в разі| відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності щодо випуску і обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів, а також у статуті|уставі| та правилах фондової біржі, можуть застосовувати такі|слідуючі| санкції:

1) виносити попередження|попереджувати,запобігання|;

2) зупиняти на строк до 1 року передплату і продаж цінних|коштовних| паперів;

3) зупиняти на певний строк укладення угод з окремих видів діяльності щодо випуску і обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів;

4) анулювати дозвіл, виданий на ведення діяльності щодо випуску і обігу|ставленню,звертанню| цінних|коштовних| паперів у разі|в разі| повторного застосування|вживання| санкцій, передбачених підпунктами «1-3» ст. 39.

Права, засвідчені|посвідчені| цінним|коштовним| папером, можуть належати:

- пред'явнику цінного|коштовного| паперу (цінний|коштовний| папір на пред'явника);

- особі|обличчю,лицю|, вказаній в цінному|коштовному| папері (іменний цінний|коштовний| папір);

- особі|обличчю,лицю|, вказаній в цінному|коштовному| папері, яка може сама здійснити це право або призначити своїм розпорядженням або наказом іншу уповноважену особу|обличчя,лице| (ордерний цінний|коштовний| папір).

Законом може бути виключена можливість|спроможність| випуску цінних|коштовних| паперів певного виду|виду| як іменних, або як ордерних, або як паперів на пред'явника.

Для передачі іншій особі прав, засвідчених|посвідчених| цінним|коштовним| папером на пред'явника, досить|достатньо| вручення цінного|коштовного| паперу цій особі|обличчю,лицю|.

Права, засвідчені|посвідчені| іменним цінним|коштовним| папером, передаються в порядку|ладі|, встановленому|установленому| для відступлення права вимоги (цессії|). Особа, яка передає право за цінним|коштовному| папером (індосант) відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

Права щодо ордерного паперу передаються шляхом здійснення на цьому папері передавального напису|надпису| (індосамент). Індосант відповідає за існування і здійснення цього права.

Через передавальний напис|надпису| (індосаменту), здійснений на цінному|коштовному| папері, до особи|обличчя,лиця|, якій або в розпорядження якої передаються права за цінним|коштовному| папером (індосата), переходять всі права, засвідчені|посвідчені| цінним|коштовним| папером. Індосамент може бути бланковим (без вказівки особи|обличчя,лиця|, яка може здійснити виконання) або ордерним (з|із| вказівкою особи|обличчя,лиця|, яка або за наказом якої повинно бути здійснено виконання). Індосамент може бути обмежений лише|лише| дорученням здійснювати права, засвідчені|посвідчені| цінним|коштовним| папером, без передачі цих прав індосату.

Особа|обличчя,лице|, яка випустила (видала) цінний|коштовний| папір, і особа|обличчя,лиця|, яка його індосувала, і відповідають перед його законним власником солідарно. У разі|в разі| задоволення вимоги законного власника цінного|коштовного| паперу про виконання засвідчених|посвідченого| цим папером зобов'язань однією особою, або декількома особами, вони одержують право зворотної вимоги (регресу) по відношенню до інших осіб, які взяли зобов'язання за цінними паперами. Відмова від виконання зобов'язання, засвідченого|посвідченого| цінним|коштовним| папером, з|із| посиланням|засланням| на відсутність підстави|основи,заснування| зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Власник незаконно виготовленого або підробленого цінного|коштовного| паперу має право пред'явити особі|обличчю,лицю|, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, засвідченого|посвідченого| цим папером, і про відшкодування шкоди.

Питання для самоконтролю:

1. Що визнається цінним папером?

2. Які бувають види цінних паперів?

3. Назвіть групи цінних паперів, які використовуються в цивільному обігу.

4. Що таке акція?

5. Які бувають види акцій?

6. Які реквізити повинна містити в собі акція?

7. Який порядок реєстрації випуску акцій?

8. Що таке професійна діяльність на фондовому ринку?

9. Що включає в себе фондовий ринок?

10. Хто може бути учасником фондового біржі?

Дата добавления: 2014-10-31