Тема 4. Право власності

1. Поняття і зміст права власності.

2. Підстави виникнення та припинення права власності.

3. Право приватної власності.

4. Право державної і комунальної власності.

5. Право інтелектуальної власності.

6. Захист права власності.

1. Інститут права власності посідає центральне місце в цивільному праві. Його основні положення зумовлюють зміст всієї решти розділів цивільного права (зобов'язальне право, спадкове право і ін.). Відносини власності, будучи суспільними, регулюються правом, через що вони стають правовими.

Право власності – право особи на річ (майно), яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК).

Право власності прийнято розглядати в двох значеннях: об'єктивному і суб'єктивному. В об'єктивному значенні - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Вказані норми містяться в Конституції України, Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України та ін. Право власності в суб'єктивному значенні - це конкретне право, що належить конкретному суб'єкту на певне майно. Воно є мірою можливої поведінки управомоченої особи – власника.

Право власності має свій юридичний зміст, який складають повноваження щодо володіння, користування і розпорядження майном, що належать власнику.

Право володіння є правомочністю власника, що полягає у фактичному володінні майном (річчю). Цю правомочність власник може здійснювати не тільки особисто, а і передавати право володіння іншим особам (за договором), зберігаючи при цьому право власності на майно.

Право користування - це більш об’ємна в порівнянні з правом володіння правомочність власника. Воно полягає в тому, що власник має право здобувати з речі корисні властивості, одержувати доходи і т.д. Користування майном може здійснюватися в різних формах і способах, що не суперечать закону. При здійсненні цього повноваження не можна заподіювати шкоду або яку-небудь незручність іншим особам. В правомочності користування закладена можливість задоволення особистих, побутових, господарських і інших потреб.

Право розпорядження - це здатність власника вирішувати правову долю майна (визначати його правовий статус), змінювати його на свій розсуд, тобто змінювати або припиняти відносини власності (продати, подарувати, закласти, спожити й ін.). Право розпорядження може здійснюватися в різноманітних правових формах за умови, що воно не суперечить закону. Цю правомочність власник може передати іншим особам. В сукупності всі три правомочності складають зміст права власності.

Суб'єктами права власності є: 1) український народ; 2) фізичні особи; 3) юридичні особи; 4) держава Україна; 5) Автономна Республіка Крим; 6) територіальні громади; 7) іноземні держави і інші суб'єкти публічного права.

Формами власності відповідно до Конституції України і Цивільного кодексу України є державна, комунальна і приватна. Особливою формою власності є виключна власність українського народу.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У той же час власник може бути за будь-яких підстав тимчасово позбавлений чи обмежений у можливості здійснення одного чи декількох правомочностей. Однак при цьому право власності за ним зберігається. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

2. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року містить низку положень щодо підстав набуття і припинення права власності. Підставами набуття права власності вважаються юридичні факти, що утворюють правовідносини власності і, відповідно, - суб’єктивне право власності.

Право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, визначених ЦК України. Відповідно до ст. 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, яке вона одержала (створила) у результаті своєї господарської діяльності.

Усі підстави виникнення права власності можна поділити на первісні і похідні способи.

До первісних способів належать такі, при яких право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. До них належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво), переробка речі (специфікація), привласнення загальнодоступних дарів природи, знахідка, бездоглядні домашні тварини, скарб та інші безхазяйні речі.

До похідних способів належать такі, при яких набуття права власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника. При переході права власності має місце правонаступництво, оскільки права на придбану річ внаслідок похідного способу такі, які вони були у попереднього власника. До похідних способів належать усі правочини, спрямовані на передачу майна у власність і спадкування, приватизація державного і комунального майна.

Виробництво. Згідно зі ст. 331. право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Окремо у статті зазначено, що особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки. Ця підстава набуття права власності отримала у ЦК назву привласнення загальнодоступних дарів природи.

Існують деякі особливості стосовно набуття права власності на безхазяйну річ. Згідно зі ст. 335 безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336 (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився), 338 (набуття права власності на знахідку), 341 (набуття права власності на бездоглядну домашню тварину) і 343 (набуття права власності на скарб) Цивільного Кодексу.

Знахідка. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо:

1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі;

2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про свої право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.

Якщо особа, яка знайшла загублену річ, подасть органові місцевого самоврядування письмову заяву про відмову від набуття права власності на неї, ця річ переходить у власність територіальної громади.

Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов'язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов'язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника.

Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.

Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.

Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.

У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.

Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 346 Цивільного Кодексу України до підстав припинення права власності віднесені:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток історії та культури;

6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;

7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

3. Право приватної власності є головною правовою формою індивідуального привласнення благ у всіх країнах з ринковою економікою.

Дата добавления: 2014-10-31