Тема 1. Загальні положення банківського права України

Розділ 5. Основи БАНКІВСьКОГО ПРАВА

Донецьк 2011

Частина 2

Тези лекцій

ПРАВОЗНАВСТВО

ББК 67.99 (2) 3я73

О 75

Правознавство: Тези лекцій: ч. 2 / Дорошева О.М., Захарченко М.А., Ініна Н.С., Кулакова Є.В., Нікольска О.В., Одегова Л.Ю., Репкина Ю.М., Турченко О.Г., Фесечко Л.І., Щербак І.А., – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 195 с.

Посібник містить тези лекцій з курсу «Правознавство» та питання для підсумкового контролю знань.

Рекомендований для студентів денної та заочної форм навчання неюридичних спеціальностей університету.

Підготовлений колективом викладачів факультету посібник ґрунтується на чинному законодавстві України станом на 01.09.2011 р., практиці його застосування й основних літературних джерелах юридичного профілю.

Автори:

доц. Дорошева О.М. - Розд. 4 (теми 1, 2);

доц. Захарченко М.А. - Розд. 2 (теми 1-4);

ст. викл. Ініна Н.С. - Розд. 3, 9 (тема 2), Розд. 13;

ст. викл. Кулакова Є.В.- Розд. 5, 6, 12;

ст. викл. Нікольська О.В. - Розд. 5, 6, 12;

ст. викл. Одегова Л.Ю. – Розд. 1, 4 (теми 4, 9), 7, 8 (теми 1, 2, 5, 9), 11;

ст. викл. Репкина Ю.М. – Розд. 3, 4 (тема 7); 9 (тема 2), 13;

доц. Турченко О.Г. - Розд. 4 (тема 3); 9 (тема 1);

доц. Фесечко Л.І. – Розд. 4 (теми 5, 6, 8), 8 (теми 3, 4, 6, 7, 8), 10;

доц. Щербак І.А. – Розд. 2 (теми 5, 6).

Затверджено на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права. Протокол №.

© Донецький національний університет, 2011.

© Дорошева О.М., Захарченко М.А., Ініна Н.С., Кулакова Є.В., Нікольска О.В., Одегова Л.Ю., Репкина Ю.М., Турченко О.Г., Фесечко Л.І., Щербак І.А., 2011.

ЗМІСТ

Розділ 5. Основи банківського права Тема 1. Загальні положення банківського права України Розділ 6. Основи фінансового права Тема 1. Загальні положення фінансового права України

Розділ 7. Основи сімейного права........................

Тема 1. Основи сімейного права..................................

Розділ 8. Основи трудового права........................

Тема 1. Загальні положення трудового права.............................

Тема 2. Колективні договори і угоди...........................

Тема 3. Трудовий договір......................................

Тема 4. Припинення трудового договору.............................

Тема 5. Робочий час і час відпочинку...............................

Тема 6. Дисципліна праці......................................

Тема 7. Охорона праці........................................

Тема 8. Матеріальна відповідальність працівників..........................

Тема 9. Індивідуальні трудові спори................................ Розділ 9. Основи екологічного, земельного і аграрного права Тема 1. Загальні положення екологічного і земельного законодавства. Тема 2. Загальні положення аграрного права Розділ 10. Основи міжнародного права Тема 1. Загальні положення міжнародного права Тема 2. Суб'єкти сучасного міжнародного права Тема 3. Права людини і міжнародне право

Розділ 11. Основи кримінального права.................................

Тема 1. Основи кримінального права................................. Розділ 12. Основи господарського процесу Тема 1. Основи господарського процесу. Розділ 13. Основи цивільного, адміністративного і кримінального процесу Тема 1. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ

Питання для підсумкового контролю знаний...............................................

1. Поняття банківського права та банківської діяльності.

2. Банківські правовідносини, їх види.

3. Банківська система України.

4. Договір банківського рахунку. Договір банківського вкладу.

5. Кредитний договір.

1. Банківське право – сукупність норм права, що містять приписи, які відносяться до банківської діяльності, тобто встановлюють правове положення самих банків і інших кредитних установ, регулюючих публічні відносини банків, а також приватноправові відносини банків з емітентами.

Банківське законодавство – сукупність нормативно-правових актів, які є формою виразу правових норм, направлених на регулювання повноважень, обов'язків і відповідальності сторін в правовідносинах за участю банків.

Банківська діяльність – операція з фінансовими активами, яка здійснюється на користь третіх осіб за власний рахунок або за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Банківська діяльність включає 3 функції банку:

1. Банк збирає чужі гроші, приймаючи на себе функцію зберігання грошових сум. Надає клієнтам можливість інвестувати грошові кошти в облігаційні позики, відкриття депозитних рахунків.

2. Банк надає кредити в наступних формах:

- придбання у клієнта безвідсоткових грошових вимог, зокрема векселів;

- позикові – позикові операції;

- банківська гарантія: банк несе відповідальність за зобов'язаннями клієнта;

3. Банк виконує різного роду доручення клієнта: оплачує чеки, здійснює переводи, здійснює функції сприяння платіжному обігу.

2. Банківські правовідносини - це врегульовані приватними і публічними нормами права суспільні відносини, які складаються в процесі діяльності банків та інших кредитних установ, що реалізують свій правовий статус з використанням грошей та інших фінансових інструментів.

Види банківських правовідносин:

1. за суб'єктним змістом:

- між банками і клієнтами;

- між двома комерційними банками з приводу здійснення банківських операцій;

- між НБУ і комерційним банком;

- між комерційними банками щодо створення союзів, асоціацій (членських відносин);

- між НБУ і урядом – відносини взаємного представництва;

- між НБУ і органами представницької та виконавчої влади.

2. за характером відносин:

- пасивні (банк виступає боржником - банківський рахунок, викуп цінних паперів);

- активні (банк-кредитор – кредитний договір);

- посередницькі – розрахункові;

- допоміжні (правовідносини щодо інформуванню, консультації та інші послуги).

3. за змістом правовідносин:

- майнові;

- немайнові (забезпечення банківської таємниці, захист ділової репутації);

- організаційні (побудова внутрішньої організаційної структури банку і банківської системи в цілому).

3. Банківська система – сукупність різних видів банків і банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація грошових коштів і надання клієнтам різних послуг, зокрема щодо внесків і видачі кредитів.

Банківська система – внутрішньо-організаційна, взаємозв'язана загальними завданнями і цілями сукупність банків і фінансово-кредитних установ, які створені та діють на підставі внутрішнього законодавства України.

Система виникає тоді, коли на ряду із звичайними банками створюється центральний банк, що виконує функцію організації і як правило, є державною структурою.

Принципи банківської системи:

1. У країні повинна функціонувати достатньо велика кількість банків.

2. У системі не повинно бути зайвих емітентів.

3. У країні функціонує центральний банк, який є основним координатором кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці.

4. Разом з центральним банком діють комерційні банки, які охоплюють своєю діяльністю всі сфери економіки.

5. У країні діють банки і кредитні установи, що не обмежує акумуляцію і розподіл грошових коштів, а сприяє накопиченню капіталу і активному втручанню у всі сфери економіки.

У світовій практиці існують 2 типи банківських систем: централізована і вільна.

Централізована банківська система – це система, в якій один банк має повну або часткову монополію на здійснення емісійної діяльності. Монопольна емісійна діяльність є джерелом, з якого виникають функції контролю центрального банку за станом валютних ресурсів.

Вільна банківська система – передбачає існування таких законодавчих умов, відповідно до яких створення емісійних банків дозволене на тих же підставах, що і інших фірм.

За характером взаємодії банківська система характеризується як однорівнева і дворівнева.

Для однорівневої банківської системи властиві горизонтальні зв'язки між банками, універсалізація їх операцій та функцій. В межах цієї системи всі банки знаходяться на одному ступені ієрархії.

Для дворівневої банківської системи характерні як горизонтальні, так і вертикальні зв'язки між банками. По вертикалі – центральний банк – підлеглі банки, по горизонталі – співпідлеглість між банками.

У Україні діє централізована дворівнева банківська система, яка включає: Національний банк України; банки другого рівня системи.

Перший рівень банківської системи складається з НБУ та його структур: центрального апарату, філій, розрахункової палати, Банкното-монетного двору, фабрики банкнотного паперу, Державної скарбниці, центрального сховища, спеціалізованих підприємств, банківських навчальних закладів та інших структурних одиниць і підрозділів, необхідних для забезпечення діяльності НБУ.

Другий рівень банківської системи включає інші банки, а також філії інозмних банків, що створені і діють на території України. Банкі в Україні можуть фунціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути: ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Національний банк України (НБУ) є центральним банком країни, особливим центральним органом управління, юридичний статус, завдання і повноваження якого визначаються Конституцією України і законодавством.

НБУ є юридичною особою, виступає як економічно самостійний орган, який здійснює витрати за рахунок власних доходів в межах затвердженого кошторису, а в певних випадках – за рахунок державного бюджету. НБУ має майно, яке є об'єктом права державної власності, яким володіє на праві господарського відання.

НБУ має свій статутний капітал, розмір якого складає 10 млн. грн.

Основним завданням НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці (національної валюти), для чого він прагне до цінової стабільності гривні.

Незалежність НБУ забезпечується:

1. Програмою грошової політики на поточний рік і перспективу, яка розробляється і приймається спеціально створеним колегіальним органом - Радою НБУ. Центральний банк зобов'язаний доводити цю програму грошової політики до відомості парламенту і уряду, але лише як інформацію.

2. Всі рішення, що стосуються емісії національної валюти, процентної ставки і поточного валютного курсу приймаються виключно органами центрального банку – Правлінням НБУ.

3. Керівництво центрального банку, призначене на новий термін, не може бути достроково звільнене парламентом або Президентом України, окрім випадків, передбачених законодавством України.

4. Від керівництва НБУ потрібний професіоналізм і політична нейтральність.

Функції НБУ:

1. Монопольне здійснення емісії національної валюти.

2. Проведення єдиної державної політики у сфері грошового обігу і кредитування.

3. Загальна координація діяльності банківських розрахунків.

4. Визначення системи, порядку і форми платежів, зокрема між банками;

5. Ведення Реєстру банків, їх філій і представництв, валютних бірж, здійснення ліцензування банківської діяльності і способів захисту банківської інформації.

6. Забезпечення накопичення і збереження золотовалютних резервів.

7. Організація інкасації і перевезення банкнотів, монет та інших цінностей, видача ліцензії на право інкасації.

Керівними органами НБУ є:

Рада НБУ. Склад 15 чоловік: Голова НБУ, 7 – від Верховної Ради України, 7 – від Президента України, призначаються строком на 7 років. Робота здійснюється на громадських засадах, але відшкодовуються всі витрати, пов'язані з їх діяльністю.

До компетенції Ради НБУ відноситься затвердження регламенту Ради НБУ. Основними функціями Ради НБУ є: розробка основ грошово-кредитної політики на поточний рік, ухвалення рішень зі збільшення статутного фонду НБУ, затвердження кошторису системи доходів і витрат НБУ, має право відкладального вето на вирішення правління НБУ.

Правління НБУ складається з одинадцяти осіб: Голови НБУ, його заступників та керівників структурних підрозділів НБУ. Правління НБУ очолює Голова НБУ, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на 7 років.

До компетенції Правління НБУ відноситься: ухвалення рішення про емісію валюти України, ухвалення облікової ставки, визначення та здійснення валютно-курсової політики, реалізація грошово-кредитної політики, ухвалення рішень про зміну процентних ставок НБУ.

Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати наступні операції:

- залучення у вклади грошові кошти фізичних та юридичних осіб;

- розміщення вказаних засобів від свого імені на власних умовах і на власний ризик;

- відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положення про порядок створення і державну реєстрацію банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого ухвалою Правління Національного банку України від 31.08.2001р.

4. Депозитна операція – це операція щодо залучення коштів у вклади і розміщення депозитних сертифікатів.

Депозитні операції забезпечуються договорами банківського рахунку, банківського вкладу або емісією ощадних сертифікатів.

Цивільний кодекс України передбачає, що громадянам України надається право зберігати грошові кошти в ощадних банках держави і ощадних трудових касах, інших кредитних установах, розпоряджатися внесками і отримувати дохід у вигляді відсотків або виграшу.

Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження, їх видачу на першу вимогу вкладника.

Вклад (депозит) - грошові кошти, розміщені клієнтами на їх іменних рахунках на договірних засадах на певний термін зберігання або без вказівки такого, підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства і умов договору.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ЦК України).

Якщо грошові кошти не передані банку, договір вважається неукладеним.

За договором банківського вкладу незалежно від його вигляду, банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Це положення не розповсюджується на внески юридичних осіб на інших умовах повернення, які передбачені договором.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифікату або іншого документа, який відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обігу (ст. 1059 ЦК України).

За договором банківського вкладу банк виплачує відсотки на суму вкладу в розмірі, встановленому договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, банк зобов'язаний виплачувати відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Договір банківського рахунку – договір, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власникові рахунку), грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеної ним особі рахунку в банку на умовах, узгоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, які відповідають закону і банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, окрім випадків встановлених законом. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 1067 ЦК України).

За користування грошовими коштами, які знаходяться на рахунку клієнта, банк виплачує відсотки, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлене договором банківського рахунку або законом.

Банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження, а також без такого розпорядження на підставі вирішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.

Договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунку в наступних випадках:

1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася менше мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена впродовж місяця з дня попередження банком про це;

2) у разі відсутності операцій по цьому рахунку протягом року, якщо інше не встановлене договором;

3) у інших випадках, встановлених договором або законом.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в терміни і в порядку, встановлені банківськими правилами (ст. 1075 ЦК України).

5. У юридичній літературі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, які виникають при наданні (передачі, використанні, поверненні) грошових коштів і інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.

Відповідно до Цивільного кодексу України, кредитні відносини здійснюються на основі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

У кредитному договорі передбачається мета, сума і термін кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань боржника, процентні ставки, порядок плати по кредиту, права та обов'язки сторін щодо видачі і погашення кредиту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитор має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явним чином свідчать про те, що позичальником кредит своєчасно не буде повернений (ст. 1056 ГК України).

Позичальник має право відмовитися від отримання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитора до встановленого договором терміну його надання, якщо інше не встановлене договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленою кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту, кредитор має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Питання для самоконтролю:

1. Перерахуєте основні функції банку, які включає банківська діяльність.

2. Дайте визначення банківським правовідносинам і перерахуйте їх види.

3. Назвіть основні принципи банківської системи.

4. Які типи банківських систем існують в світовій практиці? Охарактеризуйте їх.

5. Перерахуєте основні функції Національного банку України.

6. Назвіть керівні органи Національного банку України і розкрійте зміст їх повноважень.

7. Чи можна займатися банківською діяльністю без отримання ліцензії?

8. З чого складається майно банку?

9. Що є договором банківського рахунку?

10. Що є договором банківського вкладу?

Дата добавления: 2014-10-31