Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методичні вказівки до теми. Тема 1. Хореографічне мистецтво ХХ століття в контексті європейської




План

Культури

Тема 1. Хореографічне мистецтво ХХ століття в контексті європейської

МОДУЛЬ А.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

МОДУЛЬ B.

МОДУЛЬ А.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З КУРСОМ

Дистанційний курс поділено на 2 модуля. В кожному модулі представлені методичні рекомендації для самостійної роботи, лекційний матеріал, тематика рефератів, ключові поняття, питання для самоконтролю, творчі запитання, тематика модульних контрольних робот.

Під час засвоєння курсу Вам потрібно бути уважними та поступову засвоювати необхідний матеріал для виконання питань модульної контрольної роботи, яка дає Вам підсумкову оцінку. Ваша загальна оцінка буде включати оцінку за модульну контрольну роботу, реферат на вибір, письмові відповіді на запитання викладача.

Розподіл годин, контроль успішності студентів здійснюються згідно вимогам кредитно-модульної системи навчання.

 

Теоретичний зміст курсу розподілений згідно із змістовними модулями й передбачає вивчення таких тем:

 

Тема 1. Хореографічне мистецтво XX століття в контексті європейської

культури.

Тема 2. Мистецтвознавча модифікація психоаналізу.

Тема 3. Мистецтво XX століття в дзеркалі філософії неопозитивізму.

Тема 4. Естетичне підґрунтя філософії екзистенціалізму.

Тема 5.Динаміка естетичних трансформацій e мистецтві XX ст.

Теоретичний зміст курсу розподілений згідно із змістовними модулями

й передбачає вивчення таких тем:

Тема 1. Естетичний потенціал інтуїції й проблеми художньої творчості.

Тема 2. Абстракціонізм як філософське осмислення авангарду.

Тема 3. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX століття.

Тема 4. Місце сюрреалізму в культурі XX століття.

Тема 5. Особливості сучасного хореографічного українського мистецтва.

(відповідність шкали оцінювання ECTS з національного системного оцінювання в Україні)

Оцінка ECTS За національною системою Визначення % оцінювання за модульно-рейтинговою системою
A   ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок   84-100
B   ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками 80-83
C   ДОБРЕ – у загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок 67-79
D   ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків 60-66
E   ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії 50-59
FX   НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти 46-49
F   НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс 45 і нижче
  1. Особливості художньої культури XX ст.
  2. Формування нової картини світу та ідеали особистості в XX ст.
  3. Формально-технічні пошуки в європейському мистецтві ХХ століття.

Під час розгляду цього питання студенти повинні усвідомити, що вся історія мистецтва XX століття – це цілісна художня доба, якій властиві напружене прагнення до гуманізації людського буття і творчості, глибокий інтерес до особистості.

Філософія XX століття прагне представити людину як таку, що володіє усіма багатствами індивідуальності і разом з тим пов'язана з глобальним. Для нового часу головним поняттям є духовність, усвідомлення життя через єдність зі Всесвітом, культурою як пріоритетними принципами суспільного розвитку. Слід відзначити, що культура XX століття філософічна. Інтерпретація дійсності, людини подається з позицій певних філософських ідей: фрейдизму, екзистенціалізму, феноменології тощо. Незважаючи на те, що мистецькі пошуки XX ст. відкрито проголосили про розрив з класичними традиціями, у них вагомого значення набувають різного гатунку умовні форми, у яких несхожість із життям стає самодостатньою.

Досліджуючи це питання, перш за все треба повідомити, що в розумінні світу XX століття велику роль відіграє не лише розум, але й інтуїція, позасвідоме, ірраціональне. Основний акцент у світосприйнятті людини XX ст. робиться не на пізнанні, а на розумінні світу. Багато про що можна дізнатись, але не зрозуміти. Мистецтво XX ст. – мистецтво авангарду – прагне виразити ідеї першооснови, простору, космогонії, жах у його екзистеційних формах тощо – те, що принципово невимовне в традиційних словесних і зорових образах і що так важливо для С.Далі, В.Кандинського, Е.Мунка, К.Малевича, П.Пікассо, для людини XX ст. Духовний світ, світовідчуття людини XX ст. надзвичайно ускладнились, змінилось і мистецтво, яке є "неусвідомленою сповіддю людства".

Для розкриття даного питання, необхідно звернути увагу на те, що європейське мистецтво XX століття позначено інтенсивними формально-технічними пошуками, силою на відображенні об’єктивно замкнутого світу людини. Зазначені тенденції знайшли вияв у запереченні об’єктивних джерел художнього образу, у штучно ускладненій формі, у символіці слова, кольору, звуку, позбавлених загальнолюдського змісту, врешті-решт, у руйнуванні традиційної гармонії мистецтва. На початку XX ст. саме в Парижі було надзвичайно бурхливе життя, що притягувало до себе митців, які шукали нових шляхів у мистецтві. Тут з'явилися нові мешканці – М.Жакоб, Ж.Міро, Д.Сальмон, П.Пікассо. Постійними відвідувачами були Ж.Брак, А.Дерен, Р.Дюфі, А.Матісс, А.Модільяні, А.Руссо тощо.

У процесі особистого і творчого спілкування виникали ідеї вистав, маніфести групи, обговорювалися програми, які становитимуть основу течій авангарду: фовізму, кубізму, футуризму, експресіонізму, сюрреалізму, абстракціонізму тощо.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные проблемы культуры XX в. /Под ред. В. И. Добрынина. – М., 1993.

2. Андреева А.Л. Искусство, культура, сверхкультура. – М.,1991.

3. Арнольдов А.И. Культурология: наука познания человека и культуры. – М., 1995.

4. Батракова С.П. Художник XX века и язык живописи. – М., 1996.

5. Гуревич П.С. Философия культуры. – М., 1995.

4.Западное искусство XX века. Классическое наследие и современность. – М., 1992.

6. Ильин И. Постмодернизм. От истоков до конца столетия. – М., 1998.

7. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика XX ст. – К., 2001.

8.Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX ст. – К., 2002.

9. Мигунов А.С. Эстетика и искусство во второй половине XX века. – М., 1998.

10.Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1999.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 306; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.