Методичні вказівки до теми. Тема 3. Мистецтво XX ст. в дзеркалі філософії неопозитивізму

План

Тема 3. Мистецтво XX ст. в дзеркалі філософії неопозитивізму

1.Вплив позитивізму на європейське мистецтво XX століття.

2. Естетичні й мистецтвознавчі проблеми в позитивістській концепції О.Конта.

3.Творча спадщина А.Річардса й Ч.Огдена як найвпливовіших представників неопозитивізму першої половини XX століття.

4. Концепція "Нової естетики" в теоретичній спадщині Е.Суріо.

5. Естетичні погляди Т.Манро, С.Лангер, М.Вейца.

Під час розгляду першого питання треба повідомити, що європейська естетична думка й мистецтво XX століття зазнали значного впливу позитивізму – одного з найбільш впливових напрямків філософського мислення, започаткованого відомим французьким філософом Огюстом Контом (1798-1857), і неопозитивізму, який склався на початку 20-років XX століття. Як самостійний напрямок позитивізм сформувався вже в 30 роки XIX століття і за більше ніж за вікову історію еволюціонував у напрямку усе більш чіткішого виявлення властивої йому із самого початку тенденції до суб'єктивного ідеалізму. У центрі уваги позитивістів незмінно знаходилося питання про взаємовідносин філософії й науки. Головна теза позитивізму полягає в тому, що все справжнє, позитивне знання про дійсність може бути отримане лише у вигляді результатів окремих спеціальних наук або їх "синтетичного" поєднання і що філософія як особлива наука, що претендує на змістовне дослідження особливої сфери реальності, не має права на існування. Вся історія позитивізму являє найцікавіший парадокс: на кожному новому історичному етапі позитивісти боролися за послідовнішу і більш сувору орієнтацію на науку і водночас на кожному новому етапі вони усе більшою мірою втрачали контакти з дійсним утриманням наукової теорії, що розвивається.

Готуючи друге питання, треба зазначити, що однією з важливих складових контівської концепції є обґрунтування трьох стадій інтелектуальної еволюції людства – теологічної, метафізичної й позитивної. Теологічна стадія – обожнювання світу, невміння його пояснити. На метафізичній стадії людина намагається науково пояснити світ, але робить це споглядаючи, стаючи зрештою рабою абстрактних філософських схем. І тільки на позитивній стадії людина відкриває для себе значення конкретної людини, яку треба спостерігати й вивчати. Проголосивши позитивізм своєрідною вершиною інтелектуальної еволюції людства, О.Конт абсолютизував конкретну річ, знехтувавши проблемами зв'язку, залежності, взаємодії речей.

Розглядаючи це питання, студентам познайомитися з думкою, що, аналізуючи рух позитивістських ідей, передусім їх французьку модель, Л.Левчук зазначає: “Саме концепції О.Конта та І.Тена мали позитивістськими основами становлення й утвердження натуралізму в естетиці й мистецтві ХІХ-ХХ століть. Філософсько-естетичні позиції О.Конта та І.Тена справили безпосередній вплив на розвиток натуралізму у французькій літературі другої половини ХІХ століття (Гі де Мопассан, Е.Золя, брати Ж. та Е.Гонкур)”. Увібравши теоретичний доробок другого етапу розвитку позитивізму (емпіокретицизму О.Богданова, Е.Маха, К.Пірсона) і третього етапу (неопозитивізму В.Вуда, С.Лангер, Ч.Морріса, Ч.Огдена, А.Річардса) натуралізм трансформувався у XX столітті в досить розгалужену, суперечливу, представлену численними теоретичними дослідженнями натуралістичну естетику. Слід повідомити, що у 20-30 роки XX століття представники натуралістичної естетики особливу увагу приділяють проблемі естетичної цінності, яку намагаються поєднати з поняттям естетичного досвіду. Естетична цінність, як естетичний досвід – а саме так поєднують ці поняття відомий англійський естетик Айвон Річардс і співавтор його робіт Чарльз Огден, - розкривається через біологічні, психологічні й соціальні механізми дослідження естетичного досвіду. Водночас ці автори спробували розглянути вказану тематику на ширшому теоретичному тлі, застосувавши семантичний підхід до розуміння естетики взагалі й мистецтва зокрема. Формуючи естетичну проблематику, А.Річардс і Ч.Огден не могли задовольнитися тим поняттєво-категоріальним апаратом, який склався в естетиці на початку XX століття. Так у західноєвропейської естетиці XX століття теоретиками утверджуються і закріпляються нові естетичні поняття – синестезія, стимул, імпульс.

Вивчаючи це питання, необхідно звернути увагу на те, що засновником і визнаним керманичем “Нової естетики” (зазначимо, що протягом становлення концепції вживалася низка різних понять, зокрема “реальна”, “наукова”, “натуралістична”) естетики є відомий французький теоретик Етьєн Суріо, науково-теоретичні здобутки якого практично не розглядалися в сучасній українській естетиці. Тому звернення до концептуального аналізу провідних філософсько-естетичних праць Етьєна Суріо є нагальною потребою сучасної естетики і художньо-творчої практики мистецтва. У першій половині XX ст. філософсько-естетична думка Франції досить гостро обговорювала проблеми методологічної сутності естетики. Свідченням цього є роботи Р.Байє, Ш.Лало, А.Фосійона. Не стояв осторонь цих процесів і сам Е.Суріо, який як професійний гуманітарій розумів, що поза методологічними процесами не стоїть ані філологія, ані естетика. Ці ж оцінки щодо методологічних пошуків французьких теоретиків ми знаходимо й у російських (Е.Леонтьєва, А.Новікова), і в українських естетиків (Л.Левчук). У цілому “Нова естетика” як течія у французькій естетичній думці сформувалася у перші три десятиріччя XX ст. і за своїм змістом є своєрідною реакцією на панування в естетичних теоріях XIX - початку XX ст. ідей суб’єктивізму й ірраціоналізму, що зумовлені впливом філософії та естетики А.Бергсона. “Нова естетика” використовувала “філософський реалізм” як свою теоретичну основу. Як і “філософський реалізм”, вона була близька до позитивізму XIX сторіччя, але виявляла більшу зацікавленість до інших філософських напрямів початку XX сторіччя, а саме – феноменології й екзистенціалізму. Проте “нову естетику” все ж варто віднести до одної з позитивістських течій ще й тому, що саме позитивістські тенденції були найбільш вагомі в естетичному вченні Е.Суріо.

Відповідь на це питання передбачає повідомлення, що новий етап у розвитку натуралістичної естетики пов'язаний з роботами відомого американського естетика Томаса Манро. Т.Манро критикує зближення естетики й філософії, заперечуючи філософський погляд на мистецтво. Він наполягає на еволюційному шляху розвитку мистецтва. Американський естетик багато зробив для популяризації у США традицій французького, німецького, англійського позитивізму та його численних модифікацій. З неопозитивізмом пов'язані й естетичні концепції відомих американських дослідників М. Вейца, С.Лангер. У роботах "Почуття і форма", "Проблема мистецтва", "Філософія в новому ключі" С. Лангер активніше концентрує увагу на ролі й значенні символу, який у інтерпретації виступає як замкнена структура, як "вираження самого себе". Таке розуміння символу й інтерес С.Лангер до формалістичного мистецтва, зокрема до абстракціонізму: "Твір має бути позбавлений усіх реалістичних зв'язків і стати самодостатнім". Ще одним відгалуженням неопозитивістської естетики можна вважати "аналітичний неопозитивізм", яскравим представником якого є Морріс Вейц. Розробляючи естетичні проблеми мистецтва, М.Вейц особливу увагу приділяє предмету, який стимулює художню діяльність. Філософ активно включився в полеміку неопозитивістів щодо ролі емоцій, факту, істини й фантазії в мистецтві.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Губина М.С. Методологические основы кризиса французского позитивистского социоэстетического направления: Автореф. дис… канд. филос. наук. – М., 1970.

2. Ірдинєнко К.О. Концепція мистецтва Е.Суріо // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць. – К.: КНЛ, 2003.

3. Ірдинєнко К.О. Концепція "Нової естетики" в теоретичній спадщині Етьєна Суріо: Автореф. дис… канд. філос. наук. – К., 2003.

4. Кузнецов В.Н. Французская буржуазная философия XX века. – М., 1970.

5. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997.

6..Леотьева Э.В.Искусство и реальность. – Л., 1972.

7. Новиков В.А.От позитивизма к интуитивизму. – М., 1976.

7. Langer S. Problems of Art. – New York, 1953.

Дата добавления: 2014-10-31