Додатки до розділу 10

Додаток 10.1. АНТИСТРЕСОВИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ

Розроблений співробітниками науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України антистресовий психокорекційний тренінг базується на когнітивно-поведінкових традиціях та призначений для роботи з психологами, зокрема психологами МНС, які безпосередньо надавали екстрену психологічну допомогу постраждалим в осередку надзвичайної ситуації.

Основна мета тренінгу - відновити у психологів, зокрема, у психологів МНС, рівень психологічної стійкості, яка була втрачена внаслідок надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в осередку надзвичайної ситуації.

Основні завдання антистресового тренінгу:

ü «опрацювання» вражень, реакцій і почуттів, що були отримані психологами при роботі з постраждалими;

ü розуміння структури і змісту подій, що відбулися, та реакцій на них;

ü зменшення індивідуальної та групової напруги;

ü зменшення відчуття унікальності та ненормальності власних реакцій;

ü мобілізація внутрішніх і зовнішніх групових ресурсів, посилення групової підтримки, солідарності і розуміння;

ü підготовка до переживання тих симптомів або реакцій, які можуть виникнути в найближчому майбутньому;

ü визначення засобів подальшої допомоги у разі потреби.

Ключовими завданнями даного тренінгу є включення глибоких емоційно-позитивних переживань.

Місця проведення занять: кімната для психологічного розвантаження із стільцями, розташованими по колу (кімната повинна мати площу близько 30 м²), відеотехніка, аудіотехніка, фліп-чарт.

Матеріальне забезпечення:

ü для тренерів: м’яч, 10 аркушів ватману А-1, маркери для здійснення наочних записів (25 шт.), клей, аудіозаписи з релаксаційним комплексом, світлонепроникні пов'язки на очі, свічка, ваза, продукти для кави-брейк;

ü для учасників: папір формату А-4, ручки.

Цільова група тренінгу: психологи, які безпосередньо надавали екстрену психологічну допомогу постраждалому населенню в умовах надзвичайній ситуації.

Кількість учасників: 12-15 осіб.

Час, необхідний для проведення тренінгу: 8 годин.

Кількість тренерів: ведучий тренер та два помічники (психологи-фасилітатори).

Науково-теоретичне та практичне забезпечення. В основу побудови програми лягли положення та вправи, запропоновані у працях відповідного спрямування вітчизняних та зарубіжних психологів-дослідників і практиків, зокрема: В. Барка, Т. Василишиної, І. Вачкова, В. Клименка, В. Лефтерова, Л. Мороз, П. Лушина, В. Петровича, Є. Рогова, Н. Самоукіної, Л. Терлецької, К. Харрарі, Н. Хрящевої, Т. Яценко та ін.

Методика проведення антистресового тренінгу:

Знайомство тренера з групою, встановлення психологічного контакту:

- тренер представляється аудиторії, коротко розповідає про себе;

- всі учасники тренінгу представляються тренеру і всій групі, називаючи своє прізвище, ім’я та по батькові.

Тренер: «Сьогодні разом з вами я хотіла б обговорити ваші переживання і почуття, які ви відчували під час та після надання екстреної психологічної допомоги.

Ви молодці, що впоралися з поставленим завданням за короткий термін. Саме ви, допомогли упізнати родичам своїх загиблих близьких. Саме ви допомогли гідно попрощатися з ними.

Ви витримали великі фізичні і психологічні навантаження, справилися з покладеною на вас відповідальністю, але,, напевно, вас турбують емоційне напруження, тривога, негативні думки з приводу того, що сталося. Сьогодні ми всі разом спробуємо це обговорити і розібратися у наших внутрішніх відчуттях.

Досвід показує, що саме цей антистресовий тренінг необхідно використовувати після складних трагічних подій. Дана надзвичайна ситуація безумовною є трагічною подією і таким чином цей тренінг дуже корисний. Він дає можливість висловитися і зрозуміти думки і почуття, які виникли у Вас у зв'язку з тим, що сталося. Тому все, що буде тут обговорюватися, ми будемо вважати нормальним. Це допоможе вам розібратися у своєму стані і почуттях, які зараз здаються трохи дивними і невизначеними.

Для того, щоб наш антистресовий тренінг був більш ефективним, потрібно дотримуватися наступних правил:

1. Ви маєте право не говорити і не обговорювати те, чого не захочете, але Ви обов'язково повинні назвати своє ім'я і ставлення до того, що трапилося, коротко розказати про вашу безпосередню участь.

2. Дотримання конфіденційності: те, що відбувається і обговорюється в групі, призначене тільки для групи і не виноситься за її межі.

3. Ваші відповіді не будуть записуватися без Вашої волі.

4. В роботі не передбачається оцінювання, критика та встановлення вироків.

5. Група працює з перервами, але це не означає неможливість залишати її на деякий час, для того щоб все ж таки повернуться, якщо цьому не заважають невідкладні обставини».

(Інформація для тренера: для зручності роботи вищезазначені правила можна написати на ватмані формату А-1).

Тренер: «Під час самого обговорення ви можете відчути себе трохи гірше, але це нормальне явище, звичайний наслідок дотику до болючих проблем. Це дає вам можливість у майбутньому протистояти стресам.

Головне завдання даного тренінгу і полягає в тому, щоб у Вас в подальшому не виникали негативні стани, пов'язані з даною трагічною подією.

Ваша діяльність сполучена з дією різних стресогенних факторів. Постійно присутня небезпека для здоров'я, невизначеність і раптові зміни обставин професійної діяльності, необхідність безперервного логічного і психологічного аналізу великого потоку інформації, напружена увага, висока відповідальність за якість виконання завдання вимагають мобілізації усіх фізичних і психічних можливостей співробітника, його уміння керувати своїми почуттями і станами.

Для Вас украй важливо уміти вчасно помітити вплив стресогенних факторів, швидко й ефективно розрядити виниклу психічну напруженість, зняти негативний емоційний стан і втому, знайти внутрішню стабільність, знизити болючі відчуття. Не менш важливою у вашій діяльності є здатність миттєво здійснювати вольову мобілізацію, збирати воєдино усі фізичні і психічні сили.

Це підтверджується декількома обставинами.

По-перше, переживання гострих і хронічних несприятливих психічних станів веде до істотного зниження ефективності професійної діяльності фахівця. Вченими доведено, що сприятливий психічний стан підвищує ефективність дій приблизно на 20 %, м'язову силу - до 90 %, чутливість зору і слуху - на 35 - 65 %, знижує число помилок і неточностей у діях у 5 - 10 разів! При цьому поліпшуються увага, спостережливість, кмітливість; знижується стомлюваність. Негативні переживання, навпроти, призводять до розсіювання уваги, перенесення її з об'єктів спостереження на внутрішні процеси і стани, зниженню вольової готовності до негайної дії.

По-друге, тривале перебування під владою негативних емоційних станів (тривоги, чекання невідомого, незадоволеності, злості, тощо), невміння знизити гостроту переживання несприятливих впливів рано чи пізно обов’язково вплине на організм людини. Ще в стародавності був помічений зв'язок між емоціями людини і її фізичним станом. Вважалося, що необхідність постійно стримувати емоції руйнує серце; заздрість і злість уражають органи травлення; сум, зневіра, туга прискорюють старіння; постійний страх завдає шкоди щитовидній залозі; невтримне горе спричиняє цукровий діабет. Сьогодні вже добре відомо, що тривалі нервові перевантаження здатні зруйнувати найміцніший організм.

По-третє, нездатність керувати своїми почуттями і настроєм негативно позначається на взаєминах з колегами, членами родини, веде до виникнення психічної несумісності, конфліктам, ворожнечі, тощо.

Підтримці сприятливих психічних станів у значній мірі сприяють зовнішні фактори: раціоналізація режиму, інтенсивності, складності завдань професійної діяльності; висока соціальна захищеність; сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; нормалізація режиму харчування і відпочинку та ін. Однак вирішальна роль тут належить засобам внутрішньої оптимізації станів - прийомам психічної саморегуляції, про які ми будемо багато говорити у ході нашого тренінгу».

Вправа «Зажим»

Тренер: «Сядьте всі в крісла; не повертаючи плечей і тулуба, озирніться, притиснувши підборіддя до ключиці... Підніміть вгору або висуньте вперед плечі... Торкніться пальцями руки задньої ніжки стільця…

У певних м'язах або суглобах у Вас виникло локальне напруження, затискач. Вам потрібно протягом декількох хвилин максимально точно виділити ту ділянку де виник затиск, сконцентрувати в цій ділянці свою увагу і зняти затиск зусиллям волі.

Отже, знов приймаємо незручну позу, виділяємо місце де виник затиск, концентруємо там свою увагу і розслабляємо її...

Хто виконав вправу, голосно говорить: «Готово!» Отже, почали... Дякую.

Сподіваюся, всі встигли за цей час зняти свої м'язові затиски? Давайте обговоримо ваші успіхи. У кого виникли труднощі зі зняттям затискачів? Як ви подолали ці труднощі? Нехай кожен учасник розповість про свій досвід всім іншим - це буде корисно для всіх».

Вправа «Скидання нервової напруги рухом»

Тренер: «Ми з Вами знаємо реакцію організму на стрес. Основою даної реакції є викид у кров гормонів катехоламінових груп - адреналіну і норадреналіну, які викликають скорочення гладкої мускулатури кровоносних судин скелетних м'язів і, тим самим, забезпечують більшу подачу крові до м'язів, яка насичена киснем та поживними речовинами.

Але уявіть собі ситуацію, коли гормони виділилися в кров, кровоносні судини розширилися, а Ви застигли на місці, або змушені не робити активних рухів. Що ж відбувається при цьому? Кисень, який є окислювачем для поживних речовин, що переносяться кров'ю, не надходить у достатніх кількостях; м'язи, які не працюють, не можуть використовувати поживні речовини, що надходять до них. Зрештою, м'язи забруднюються не окисленими до кінця продуктами розпаду, і відбувається отруєння внутрішнього середовища організму й інші неприємні явища. Також і самі гормони, розкладаючись при недостатній кількості кисню в крові, перетворюються на отруйні сполуки. Найпростішим і дуже корисним виходом з даної ситуації є старий, випробуваний засіб - відразу ж після стресової ситуації організму необхідно дати фізичне навантаження: віджатися, присісти, пробігти невелику дистанцію. Цим Ви очистите організм від продуктів розпаду і уникнете накопичення шкідливих речовин у м'язах і крові.

Так само необхідно робити і з м'язовими зажимами. Якщо відчуваєте непорядок, «застій» в якійсь групи м'язів, зробіть для цієї групи фізичне навантаження, після цього розслабтеся. Для кращого розслаблення розімніть ці м'язи руками, якщо не дотягуєтесь, попросіть товариша пом'яти Вам це місце; якщо нема кого попросити, помніть м'язи об якийсь твердий предмет, поперевертайтеся, покатайтеся розслабленою спиною по пластиковій пляшці з гарячою водою тощо».

Далі тренер пропонує «експрес-метод» зняття м'язової напруги.

Тренер: «Якщо Вам необхідно швидко скинути напругу, зробіть наступне: поставте ноги на ширину плечей, зігніть руки в ліктях, стисніть пальці в кулаки, зробіть повний вдих, затримайте подих і напружте все тіло від голови до пальців ніг на 10 секунд. Після цього зробіть довгий видих і розслабте усі м'язи тіла.

Повторіть цю вправу три рази. Після останнього повторення, зберігаючи розслаблене тіло, злегка підстрибніть угору і жорстко приземліться на п'яти, струснувши при цьому все тіло. Зробіть три таких стрибки».

Для того, щоб більш ефективно скинути нервове і м’язове напруження тренер пропонує виконати вправу «Скеля».

Дата добавления: 2014-11-25