Перерва на обід

Вправа «Довіра – це…»

Тренер розповідає притчу: «Одного разу атеїст, прогулюючись вздовж обриву, посковзнувся і впав униз. Під час падіння йому вдалося схопитися за гілку маленького дерева, що росло зі щілини скелі. Висячи на гілці, похитуючись на холодному вітрі, він зрозумів всю безнадійність свого стану: внизу - чорніли замшілі валуни, а способу піднятися вгору не було. Його руки, що трималися за гілку, ослабли.

«Ну, подумав він, - тільки один Бог може врятувати мене зараз. Я ніколи не вірив у Бога, але я, мабуть, помилявся. Що я втрачаю?». Тому він покликав:«Боже! Якщо ти існуєш, спаси мене, і я буду вірити в тебе!». Відповіді не було.

Він покликав знову: «Будь ласка, Боже! Я ніколи не вірив у тебе, але якщо ти врятуєш мене зараз, я з цього моменту буду вірити в тебе».

Раптом Великий Глас пролунав з хмар: «О ні, ти не будеш! Я знаю таких, як ти!».

Він так здивувався, що мало не випустив гілку з рук. «Будь ласка, Боже! Ти помиляєшся! Я буду вірити!».

«О, ні, ти не будеш! Всі ви так говорите!»

Він благав та переконував.

Нарешті Бог сказав: «Ну, добре. Я врятую тебе... Тільки тобі необхідно відпустити гілку». «Відпустити гілку?! - Вигукнув чоловік - Не думаєш ти, що я божевільний?».

Тренер: «Що ж таке віра і що ж таке довіра? Вам пропонується подумати і відповісти на запитання: «Що таке віра і довіра?» «Що допомагає і що заважає довіряти іншій людині?». «Що значить «довірливі міжособистісні стосунки?»

Після всі по черзі обговорюють відповіді на ці запитання.

Вправа: «Маятник»

Двоє учасників встають обличчям один до одного, третій стоїть між ними, закривши обличчя і розслабившись. Перші двоє, поклавши руки йому на плечі, починають його розгойдувати, поступово збільшуючи амплітуду коливань.

Вправа: «Краще - гірше»

Тренер: «Кожен учасник групи продовжує речення:

Довіряти краще, тому що...

Довіряти гірше, тому що...

(Можна поділити учасників на дві підгрупи). Оцінювання результатів вправи проходить у формі дискусії ».

Вправа: «Воскова паличка»

Група стоїть у колі, близько один до одного, виставивши долоні на рівні грудей всередину кола. Руки зігнуті в ліктях. У колі «Воскова паличка» (учасник з групи). Його ноги «прибиті» до підлоги, а кісток у нього немає. «Паличка», закривши очі, хитається, група м'яко перетасовує його від одного члена групи до іншого.

Вправа: «Приказки»

Учасникам тренінгу пропонуються приказки, необхідно розкрити їх зміст:

ü У довірі, звичайно, необхідна обережність, але найбільш вона необхідна в недовірі.

ü Де багато чого приймається на віру, там часто сумніваються.

ü Довіру потрібно завоювати, довірених можна купити.

ü Довіра народжує довіру.

ü Довірливість – мати недовіри.

ü Довіряй лише тим, хто може втратити стільки ж, скільки ти сам.

ü Довіряй слову більше, ніж паперу! А паперу - більше, ніж людині!

ü Якщо б люди не вірили один одному, їм довелося б жити по коштах.

ü Якби влаштували конкурс брехунів, то перемогти б зміг тільки той, хто говорив би правду.

ü Здорова недовіра - гарна основа для спільної роботи.

ü Щира чесність живе часто, як перлина в брудній устричній раковині. Хто починає з того, що всім вірить, закінчує тим, що кожного вважає шахраєм.

ü Ми не довіряємо людям тому, що не знаємо їх, або тому, що знаємо їх надто добре.

ü На людину можна розраховувати, починаючи від певної суми.

ü Наївність - рідна сестра невинності і двоюрідна - дурниці.

ü Не довіряй тому, хто сам нікому не довіряє.

ü Недовіра як метод виграє; недовіра як принцип програє.

ü Недовірливість - мудрість дурня.

ü Ніколи не довіряй першому зустрічному, наприклад, самому собі.

ü Один момент розкриє вам лиходія, але чесний пізнається лише роками.

ü Він вже знав себе досить добре, щоб не довіряти іншим.

ü Основна чеснота громадянина є недовіра.

ü Природа не терпить пустоти: там, де люди не знають правди, вони заповнюють прогалини домислом.

ü Риба, яка в кожному черв'яку бачить гачок, довго не проживе.

ü Найстрашніша невіра - це невіра в самого себе.

ü Станьте чесною людиною, і тоді ви зможете бути впевнені, що одним шахраєм стало менше на світі.

ü Того, кому довіряють, за руку не тримають.

ü Важко повірити, що людина говорить вам правду, коли ви знаєте, що на його місці ви б збрехали.

ü Розумні люди знають, що можна вірити лише половині того, що нам кажуть. Але тільки дуже розумні знають, якій саме половині.

ü Людині треба вірити, навіть коли вона говорить правду.

ü Чесні люди - це пишна подушка, на якій шахраї засипають і жиріють.

Дата добавления: 2014-11-25