Вправа на тренування емоцій

Учасникам тренінгу необхідно зручно розташуватися в своїх кріслах. Після цього тренер починає читати текст:

«Нас чекає подорож в часі. Спочатку відвідаємо наше минуле, потім спробуємо зазирнути в майбутнє. Закрийте очі, увійдіть в образ сумної, невдалої людини. Ви в порожньому кінотеатрі. У залі стоїть напівтемрява. Цей екран поки чистий, але ви знаєте, що зараз піде фільм про Вас. Як він побудований, про що розкаже? - Нічого не відомо. В душі цікавість, змішана з тривогою, вона зростає, за нею прорізується біль. Все найдорожче, що у Вас було, пішло безповоротно, та і його начебто й не було: минуле складається з одних неприємностей, розчарувань, принижень, образ... Пам'ять перебирає ці образи, йде глибше, до юності, до дитинства,... перше засмучення,... порожнеча фантика замість цукерки, сусідський хлопчик забрав іграшку і щось ще, і ще...

Екран засвітився, там рухаються чиїсь силуети, тіні, люди,... вдивляйтеся в екран, але без напруги, різкість поступово збільшується, Ви починаєте упізнавати декого в низці осіб. Подивіться, це ті люди, з якими вам доводилося зустрічатися у житті. Багато хто з них робив Вам боляче, а хтось страждав через Вас. Адже Ви нікого не викликали сюди спеціально, але вони прийшли, вони тут, і виходить,що і Вам, і їм це необхідно. Значить, Ви повинні поговорити з кожним, хто прийшов.

Подумки увійдіть в екран, станьте учасником дії, говоріть кожному з кривдників приблизно таке: «Так, ти колись зробив так, що мені стало дуже боляче, але тепер це в минулому, цього немає, як не було, - я пробачаю тебе!..» І коли перед Вами буде той, кого вже немає на цій землі, кажіть йому те ж саме, щиро, від усього серця: «Ти залишився в минулому, я тут по своїй волі, щоб попрощатися, але моє життя - справжнє, я пробачаю тебе!»

Не затримуйтеся з ким-небудь за обов’язком, переходьте від людини до людини, але поговоріть з кожним, навіть з тими, хто не знайомий Вам, і вислухайте кожного і вибачте, і попросіть вибачення у тих, кому самі заподіяли біль.

Будьте ласкаві з усіма, особливо близькими, близькі завдають нам найбільші страждання, але часом вони самі не відають, що творять... пробачте їм усе.

Якщо з'являться сльози, не стримуйте їх... Плачте, плачте, сльози несуть полегшення, з ними вийде все, що мучило Вас, і давило, все, що не повернеться тепер вже ніколи.

Стоп! Подумки скажіть собі: досить, я побував у минулому, але лише тому, що сам цього захотів... Тепер я не той, що був раніше, моє життя-справжнє. Все погане, що було, не має до мене ніякого відношення, в мені немає місця йому. Так, в житті було багато помилок, образ, розпачу, розчарувань, але я живу - значить, у мене вистачило сил все пережити, значить в мене вистачить сил рухатися далі; я роблю все, що в моїх силах, щоб не стати колишнім, я хочу стати оновленим, іншим... Я вже інший. Я мислю, відчуваю, дихаю, і вже це одне саме по собі - щастя, а раніше я цього не розумів, не знав, не цінував.

Все, що треба для щастя, зі мною і в мені. Є мета в житті і ніщо не заважає рухатися до неї. Я молодий, впевнений у своїх силах, я зроблю все, щоб життя було повноцінним, щасливим - я знаю, що це зможу.

Чітко сформулюйте конкретну мету, рух до якої наповнює життя радістю, сенсом. Діти, сім'я, робота... У кожного може бути щось своє...

Тепер переносимося в майбутнє.

Чітко уявіть, що буде з вами через місяць, півтора року, два (але не більше). Відчуйте себе внутрішньо і зовні такими, якими хочете стати. Вистройте свої όбрази самі, у кожного свої орієнтири. Побудьте в такому стані.

Дата добавления: 2014-11-25