Розділ І

Вступ

Визиты

· В июне 2013 году артисты Архангельского драматического театра имени М.В. Ломоносова посетили Каргопольский сектор Кенозерского национального парка и представили в клубе деревни Морщихинская комедию по пьесе Александра Коровкина «Рябина кудрявая». По пути актёры заехали в каргопольский дом-интернат для престарелых и инвалидов. Здесь артисты показали отрывки из другого «абрамовского» спектакля – «Две зимы и три лета». Ждал местных зрителей и еще один подарок от всего сердца – большой современный телевизор с DVD-плеером и подборкой советских фильмов. Это стало возможно благодаря совместной акции театра и Парка, которая называется «Творческие каникулы в Кенозерье».

· В июле в Кенозерском национальном парке съёмочная группа телеканала «Моя планета» работала над очередным фильмом из цикла «Сто чудес России», который создается по заказу Русского географического общества. Гости, в частности, активно работали на завершившемся в Каргопольском секторе Парка Фестивале традиционных знаний и празднике Ивана Купала в деревне Масельга. Помимо этого, съёмочная группа побывала в деревнях Вершинино, Ведягино, Зехнова, Тырышкино. Съёмочная группа также осуществила продолжительный пеший поход в самое сердце Кенозерского национального парка – на старинный Порженский погост, который считается одним из пяти самых труднодоступных памятников России. Выход фильма состоялся в октябре 2013 года.

· С 16 по 19 августа 2013 года в деревне Масельга на базе экологического лагеря Кенозерского национального парка состоялся VI сезон Северной школы комсомольского актива «Коммунар». Он был посвящён 95-летию создания ВЛКСМ, правопреемником которого является нынешний комсомол – ЛКСМ Российской Федерации. В работе школы приняли участие более 30 комсомольцев из пяти регионов России – представители Архангельска, Новодвинска, НАО, Москвы, Санкт-Петербурга и Мурманской области.

· В октябре фольклорный коллектив «Кенозёрочка» поселка Усть-Поча с успехом выступил на традиционной Покровской ярмарке в Конёво. Она прошла уже в тринадцатый раз и собрала в старинном селе мастеров из различных районов области и других регионов России.

Кожен не оноразово замислювався над питанням «Чи існує взаємозв'зок між математикою і філососфією?»,не винятками і стали великі розуми людства(Аристотель,Піфагор, Фалес Мілетський,Архімед, Платон, Демокріт)які досягли видатних результатів.

Це не дивно: адже математика, безсумнівно, найбільше серед точних наук піддається філософському аналізу (у силу своєї абстрактності). Поряд із цим прогресуюча математизація науки робить активний вплив на філософське мислення. Тому математичні науки роблять активний вплив на філософські мислення.

Також у філософії і математики чимало спряжених точок. Їх точно більше, ніж у взаємних відносинах філософії з іншими науками.
Завдяки абстрагованості математичного об'єкту від будь-яких природних, речових властивостей, утворюються абстракції високих порядків, що несуть глибокі узагальнення про реальність. Бо математика, за визнанням багатьох її творців, є мистецтво давати одне і те ж ім'я різних речей. І чим далі відстоять речі, тим ефективніше математичне узагальнення. Так воно досягає граничних значень, опиняючись об'єктом такої ж математичної, стільки філософської компетенції: кількісні та просторові структури, нескінченність, ймовірність.Філософія має й інші підстави "придивитися" до математики.
Специфічність предмета математики(науки про форми і відносинах, взятих у відверненні від змісту) ставить її як і філософію, в особливу позицію природознавства, а в останні десятиліття - і до суспільствознавства. Мова йде про те, що їх зближує увага до загальних аспектів пізнавального процесу, оскільки вони розкривають: математика - лежачі у фундаменті всього природознавства методи та алгоритми кількісної обробки інформації, філософія - загальну стратегію наукового пошуку.

Нарешті,філософи відчувають тяжіння до математики і у зв'язку з"нестандартністю" її змісту та методів.

У даній роботі досліджуєтьсявзаємозв'язок філософії та математики в процесі історичного розвитку з точки зору математики. Вона складається з: вступу, основної частини і висновку. Основна частина містить у собі наступні розділи: грецька математика та її філософія; взаємозв'язок філософії і математики від початку епохи Відродження до кінця XYII століття; філософія і математика в епоху Просвітництва; розвиток математики у другій половині XIX століття.

Дата добавления: 2014-11-25