Діаміни

Діаміни це органічні сполуки, які містять в молекулі дві аміногрупи біля різних вуглеводневих атомів.

Номенклатура діамінів схожа з номенклатурою гліколів:

етилендіамін	триметилендіамін

Діаміни з двома аміногрупами біля одного вуглецевого атома подібно до двоатомних спиртів нестійкі.

Синтетично діаміни можуть бути одержані аналогічно найпростішим способом добування одноатомних амінів. Основним способом є дія аміаку на дигалогенозаміщені вуглеводні, наприклад:

.

Деякі діаміни, наприклад путресцин і кадаверин, знаходяться в продуктах гниття білкових речовин.

Діаміни – сильні основи, димлять на повітрі, найпростіші з них легко розчиняються у воді. Реакції діамінів аналогічні реакціям найпростіших одноатомних амінів. У техніці діаміни використовують головним чином для добування штучного волокна.

Етилендіамін, або 1,2-діаміноетан, H₂N–СН₂СН₂–NH₂ є найпростішим представником діамінів; він являє собою рідину з аміачним запахом.

Гексаметилендіамін, або 1,6-діаміногексан, H₂N(CH₂)₆NH₂ – тверда кристалічна речовина з температурою плавлення 42°С. Добувають у промисловості з адипінової кислоти. В останній час гексаметилендіамін набув великого практичного значення як вихідний матеріал для виробництва поліамідних смол. При взаємодії з фосгеном гексаметилендіамін утворює гексаметилендіізоціанат. Останній з гліколями утворює поліуретани. Поліуретани застосовуються для виготовлення клеїв, синтетичних волокон, пластичних мас, антикорозійних лаків і т.д.

Поліамідні смоли (поліаміди). Поліамідні смоли є продуктами поліконденсації амінокислот або двоосновних карбонових кислот з діамінами, а також продуктами полімеризації лактамів амінокислот. Окремі ланки сполучені амідними групами –NH–CO–, звідки походять їх назва – поліаміди. Близько половини всієї кількості синтетичних волокон виготовляється з поліамідних смол. Найбільше поширення в промисловості набули два типи поліамідних смол – капрон і найлон.

Капрон. Капрон добувається з полімеру капролактаму. Вихідною сировиною для добування полікапролактаму є лактам 2-амінокапронової кислоти – капролактам. Полімеризацію капролактаму провадять при температурі 240 – 260°С і 15 – 16 ат. в атмосфері азоту в присутності води (5 – 10%) і оцтової кислоти (0,5 – 1%). Вода відіграє роль активатору реакції полімеризації капролактаму, а оцтова кислота – стабілізатора цього процесу, знижує або регулює питому масу полімеру.

Після закінчення полімеризації розплавлений поліамід витікає з автоклаву й застигає у вигляді вузької стрічки. Цю стрічку подрібнюють, обробляють гарячою водою для видалення низькомолекулярних домішок і висушують. Висушений подрібнений полікапролактам використовується для формування капрону. Капрон дуже цінний своєю високою стійкістю до стирання, високою міцністю до розриву, еластичністю й стійкістю до дії лугів. Капрон широко застосовується для виготовлення технічних тканин (фільтрувальних, кордних та ін.), рибальських снастей і товарів широкого вжитку – трикотажу, панчох, тканин.

Волокно анід (найлон). Смола анід, що використовується для формування волокна добувається шляхом конденсації солі АГ (сіль адипінової кислоти і гексаметилендіаміну) в автоклаві при температурі 270 – 280°С в атмосфері азоту в присутності стабілізатора (моноамінів або одноосновної карбонової кислоти). Добуту розплавлену смолу після ретельної відгонки води в вакуумі продавлюють крізь щілинний отвір у жолоб, заповнений водою, температура якої 10 – 12°С. Застиглу смолу висушують, подрібнюють, плавлять і з плаву одержують анідне волокно. Фізико-механічні показники аніду аналогічні показникам капрону. Так само як і капрон, анід має велику міцність до розриву, стійкість до багаторазової деформації і низьку гідрофільність. Тому він широко використовується в техніці.

Волокно енант. Смола енант з розплаву якої провадиться формування волокна, добувається шляхом поліконденсації w-аміноенантової кислоти без доступу повітря в атмосфері азоту під тиском 14 – 15 ат. при температурі 250 – 260°С. Смола енант відзначається високою термостійкістю (до 210 – 230°С), світлостійкістю і високим модулем пружності. Добуте з енанту синтетичне волокно основними фізико-механічними показниками (міцністю, подовженню стійкості до стирання, жорсткості) не поступається капроновому і найловому волокнам, а за рядом властивостей перевищує їх.

Волокно енант найбільш використовується для технічних цілей і, зокрема, для кордної промисловості, також для виробництва товарів широкого вжитку.

ЛЕКЦІЯ № 9.

Дата добавления: 2014-11-09