ВІЛ та СНІД в практиці лікаря

Небезпечність зараження ВІЛмедичних працівників можливе при проведені лікувально-діагностичних маніпуляцій при користуванні голками, шприцами, системами разового застосування. Оскільки всі тканини та рідини хворого та вірусоносія, особливо кров та сперма, несуть у собі небезпеку зараження, їх забір та дослідження необхідно проводити у гумових рукавичках та спеціальному одязі. Після виконання роботи старанно миють руки. Проби крові та інші біологічні матеріали для дослідження позначають словами «ОБЕРЕЖНО – СНІД». Зберігають матеріали лише у спеціальних ємностях з такою ж поміткою.

Згідно наказу МОЗ України № 120 термінова профілактика внутрішньо лікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією також включає наступний порядок дій:

1. Якщо контакт з кров’ю, іншими біологічними рідинами супроводжується порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), потерпілий повинен:

· зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

· видавити кров із рани;

· ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70% розчин етилового спирту, 5% розчин настоянки йоду при порізах, 3% перекис водню);

· ретельно вимити руки з милом під проточною водою;

· протерти висушені руки 70% розчином етилового спирту;

· на рану накласти пластир, напальник;

· при необхідності продовження роботи одягти нові гумові рукавички;

· терміново повідомити керівництво ЛПЗ про аварію для її реєстрації та проведення термінової профілактики ВІЛ.

2. В разі потрапляння біологічного матеріалу на слизові оболонки:

· ротової порожнини – прополоскати 70% розчином етилового спирту

· порожнина носа – закапати розчин альбуциду

· для обробки носа і очей використовувати 0,05% розчин перманганату калію.

Будь-яке ушкодження шкіри та слизових оболонок медичного персоналу, забруднення біологічним матеріалом від пацієнтів під час надання їм медичної допомоги і роботи з ВІЛ-інфікованим матеріалом кваліфікується як медична аварія. Відразу після контакту із кров’ю та іншими біологічними рідинами необхідно промити забруднені ділянки шкіри водою з милом, забруднені слизові оболонки чистою водою. Не пізніше 24-36 годин проводиться постконтактна профілактика антиретровірусними препаратами протягом 4 тижнів. Факт медичної аварії реєструється у спеціальному журналі, після чого потерпілого (за його згодою) протягом найближчих 5 днів обстежують на наявність антитіл до ВІЛ. Якщо результат негативний, наступне тестування проводять через 1, 3 та 6 місяців. У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції, спеціальна комісія вирішує питання про визначення зараження професійним.

З метою запобігання розвитку ВІЛ-інфекції у медичного працівника під час виконання їм професійних обов’язків відпрацьовано систему запобігання інфікування шляхом проведення профілактичного курсу за допомогою антиретровірусних препаратів (АРВ), що здійснюється згідно національного протоколу АРТ, затвердженого наказом МОЗ України № 580. Схема профілактики охоплює комбінацію 2 чи 3 антивірусних препаратів (комбівір та нелфінавір або калетра). Постконтактну профілактику дозволяється здійснювати у разі випадкового поранення з ризиком інфікування ВІЛ, наприклад брудним шприцом, не пов’язаних із виконанням професійних обов’язків, та у разі зґвалтування чи інших насильницьких дій.

АВТ повинна бути безперервною, своєчасною, оптимальною та ефективною. Диспансеризацію проводять у регіональних центрах СНІДу. На кожний випадок заповнюється термінове повідомлення, яке відправляють у територіальну санепідстанцію. Відомості про виявлену особу вносять у журнал обліку інфекційних захворювань.

Дата добавления: 2014-11-25