Вірусний гепатит і можливе потрапляння його збудників в організм лікаря

Антиретровірусна 28-денна програма

АРТ запровадили в Україні у 2001 році. Отримання гранту глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією дало змогу збільшити обсяги АРТ та розширити її регіонально. За останній рік значно зросло фінансування закупівлі АРП з державного бюджету. Частка хворих, які залишилися живими через 12 місяців після початку АРТ, становить 85,2%.

АРТ включає в себе два або більше антиретровірусних препаратів, дія яких направлена на отримання оптимальних результатів у боротьбі проти ВІЛ/СНІД-інфекції. Практика показує, що комбінована терапія більш ефективна, ніж прийом одного препарату.

Основна мета АРТ полягає в тому, щоб зупинити розмноження вірусу, відновити імунологічну активність організму, збільшити тривалість та якість життя хворого.

Доцільно визначити деякі недоліки в організації лікування ВІЛ/СНІДу. Насамперед це пізнє виявлення та звернення пацієнтів до центрів СНІДу (в термінальній стадії хвороби), що призводить до смерті, незважаючи на початок АРТ; обмеженість доступу до АРТ в місця позбавлення волі, через відсутність моделі надання комплексної терапії та механізмів отримання препаратів від центрів СНІДу тощо.

Вірусні гепатити (ВГ) в даний час представляють серйозну проблему охорони здоров'я зважаючи на їх широке розповсюдження. Зараз в світі налічується більше 500 млн. носіїв вірусних гепатитів з парентеральним шляхом зараження, які в більшості випадків набувають хронічного перебігу з формуванням важких результатів - цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми (рак печінки). В даний час виділяють сім типів вірусного гепатиту: А, В, С, D, E, F, G. Недавно відкриті віруси TTV і SEN V, що передаються при трансфузії (переливанні крові). У більшості регіонів світу і в Україні серед всіх ВГ переважають гепатити В і С. Широке розповсюдження вірусних гепатитів пояснюється легкістю зараження. Вірусний гепатит в 1000 разів більш заразний ніж СНІД!!! Навіть слідів крові виявляється достатньо для зараження. Загальні прилади для гоління, манікюрне приладдя, нанесення татуювання, відвідування зубного лікаря, гінеколога, перенесена операція - все це може бути чинником ризику для зараження. Гепатит В передається так само, як і ВІЛ, при безпосередньому контакті з рідинами організму зараженої людини (статевим шляхом), через шприци або інші інструменти, що колють і ріжуть, при переливанні крові, від матері дитині. Подібно до ВІЛ, цей вірус не передається при побутовому контакті, через їжу, воду, повітряно-краплинним шляхом. Головна відмінність гепатиту В від ВІЛ - його більш висока заразність. Через високу стійкість вірусу гепатиту В існує реальний ризик зараження при пірсинзі або нанесенні татуювання нестерильними інструментами (при ВІЛ такий ризик значно нижчий). Зі всіх вірусних гепатитів В з найбільшою вірогідністю передається статевим шляхом. Заходи щодо профілактики гепатиту повинні бути спрямовані на активне виявлення джерел інфекції і розрив як природних, так і штучних шляхів зараження, а також проведення специфічної профілактики в групі ризику. У комплексі профілактичних і протиепідемічних заходів першорядне значення мають заходи, спрямовані на попередження заражень вірусом гепатиту медперсоналу при переливанні крові і її компонентів, проведенні лікувально-діагностичних парентеральних втручань.

Дата добавления: 2014-11-25