КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Індукція пологівРанній післяпологовий період Протягом двох перших годин після пологів спостереження за породіллею здійснюють у приміщенні пологового блоку. У зв`язку з небезпекою виникнення масивної маткової кровотечі спостерігають за загальним станом, пульсом, артеріальним тиском, тонусом матки, кількістю кров`янистих виділень з піхви. За умови задовільного стану, відсутності кровотечі породіллю через 2 год переводять до післяпологового відділення. Індукція пологів — стимуляція скорочень матки до спонтанного початку пологів (за медичними показаннями). Індукція пологів рекомендується у випадках, якщо її наслідки для матері й плода будуть кращими, ніж продовження вагітності. Індукцію пологів проводять з амніотомією або без неї. Сучасні показання до індукції пологів такі: 1) тяжкі форми пізнього гестозу (артеріальна гіпертензія, індукована вагітністю); 2) передчасний розрив плодових оболонок; 3) хоріоамніоніт; 4) загроза життю плода (тяжка затримка розвитку, ізоімунізація); 5) тяжка екстрагенітальна патологія вагітних (цукровий діабет, захворювання нирок, хронічні захворювання легень); 6) смерть плода; 7) попередні стрімкі пологи у жінки, яка не може бути швидко госпіталізована; 8) переношена вагітність; 9) часткове відшарування плаценти з невеликою кровотечею. Протипоказання до індукції пологів такі самі, як для розродження природним пологовим каналом: 1. передлежання плаценти 2. передлежання судин пупкового канатика 3) поперечне ікосе положення плода: 4) випадінняпупкового канатика: 5) попередній класичний кесарів розтин або неповноцінність рубця на матці після кесаревого розтину в нижньому матковому сегменті; 6) активний генітальний герпес. Деякі акушерські стани можуть потребувати спеціальної уваги, але вони не є абсолютними протипоказаннями до індукції пологів: 1) багаторазові пологи; 2) багатоплодова вагітність; 3) багатоводдя; 4) захворювання серця вагітної; 5) тяжка артеріальна гіпертензія матері; 6) аномалії ЧСС плода, що не потребують негайного розродження; 7) сідничне передлежання плода; 8) розміщення передлеглої частини над входом у малий таз. Індукцію пологів слід проводити лише після повного обстеження вагітної, оцінювання стану плода, роз`яснення вагітній щодо показань і методу проведення стимуляції, а також одержання її згоди на це. Вагітна має бути поінформована про можливість виконання кесаревого розтину або повторної індукції пологів. Найважливішою умовою проведення індукції пологів є зрілість і задовільний стан плода, з одного боку, і готовність пологового каналу (зрілість шийки матки), з іншого. Гестаційний вік плода уточнюють за допомогою клінічних відомостей (перший день останньої менструації, відчуття рухів плода, об`єктивні ознаки), рівня ХГу ранні терміни вагітності, результатів ультразвукового дослідження в І й II триместрах вагітності, ультразвукової фетометрії. Якщо є потреба у визначенні зрілості легень плода, доцільно провести амніоцентез. Для визначення готовності організму вагітної до пологів оцінюють ступінь зрілості шийки матки за Хечинашвілі або за шкалою Бішоп. Якщо шийка матки зріла (оцінка за шкалою Візпор — 9 балів і більше), то невдалий результат індукції пологів є мінімальним. У випадку недостатньої зрілості шийки матки призначають місцеве простагландини (Е1, Е2, Ф2а) у вигляді інтрацервікального гелю (наприклад, препідилгель, що містить 0,5 мг диноп-ростону). Якщо дозрівання шийки матки протягом 12 год не відбулося, допустимо повторне введення гелю (максимальна дозадинопростону — 1 мг). В Україні підготовку пологового каналу проводять також за допомогою створення естрогенно-кальцієвого фону (фолікулін 20 000- 40 000 ОД або си-нестрол 2 мл внутрішньомязово; 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду; 20 мл 40 % розчину глюкози; 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти; 100 мл кокар-боксилази — внутрішньовенне). Якщо прийнято рішення про індукцію пологів, вагітну зранку переводять до пологового відділення, здійснюють контроль за пульсом, АТ, температурою тіла; починають інфузію кристалоїдних розчинів. Проводять моніторинг ЧСС плода і скоротливої діяльності матки (кардіотокографія). На ніч перед індукцією для підготовки шийки призначають простагландини (1 — 5 мг — у заднє склепіння піхви або 0,5 мг — у канал шийки матки). Очищення кишок (клізма) не є обов`язковим. Методи індукції пологів поділяють на хірургічні (амніотомія) і медикаментозні (введення простагландинів або окситоцину). Амніотомія є безпечним, простим і надійним методом індукції пологів за умови зрілої шийки матки. Зменшення об`єму матки стимулює її скорочення. Здебільшого доношена вагітність закінчується пологами, які тривають 6 год. З метою індукції пологів інтравагіналь-но вводять 1 — 5 мг простагландинів (препідил-гель, що містить 1 мг динопростону). Якщо протягом 6 год пологи не розпочалися, вводять 1—2мг динопростону (максимальна або сумарна доза — 3 мг). Одним із найбільш ефективних медикаментозних методів індукції пологів є парентеральне введення розчину окситоцину. Окситоцин призначають у концентрації 10 ОД на 1 л ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, дозу його визначають індивідуально. Інфузію починають зі швидкістю 0,01 мл/хв і збільшують відповідно до арифметичної прогресії кожні 15 хв, але не більше ніж 0,15 ОД/хв. Доза понад 0,4 ОД/хв може призвести до ушкодження нирок. Під час введення окситоцину бажано проводити кардіомоніторинг плода. Після досягнення належної інтенсивності скорочень матки (40— 60 мм рт.ст.) або тривалості їх по 40— 60 с із проміжками часу 1—4хв збільшення дози окситоцину припиняють. Якщо скорочення матки слабшають, введення окситоцину продовжують. Інфузію уповільнюють або припиняють, якщо інтенсивність скорочень матки перевищує 60 мм рт.ст., тривалість — 60 с, а пауза між переймами менша за 2 хв, або через появу ознак гіпоксії плода. Зростання частоти кесаревого розтину протягом останніх 20 років у всьому світі за відсутності адекватного зниження перинатальної смертності потребує необхідності перегляду стандартних підходів до ведення пологів. Деякі акушери-гінекологи вважають, що зменшення частоти оперативного ведення пологів можна досягти їх активним веденням. Згідно з рекомендаціями Національного материнського госпіталю в Дубліні (1984), основні принципи активного ведення пологів такі: 1) суворі критерії відбору вагітних для проведення програмованих пологів; 2) рання амніотомія; 3) щогодинне піхвове дослідження; 4) призначення окситоцину при швидкості розкривання шийки матки, меншій за 1 см/год; 5) висока (відносно стандартної) доза окситоцину у вагітних, які потребують стимулювання пологів; 6) очікувальна тактика не повинна перевищувати 12 год у І періоді пологів і 2 год у II періоді. До недоліків активного ведення пологів належать такі: 1) вимушене положення роділлі пи час індукції пологів й уведення розчинів; 2) частіші аномалії вставлення голови плода; 3) порушення скоротливої діяльності матки; 4) гіпотонія матки після пологів. Ускладнення програмованих пологів не є частими і здебільшого зумовлені недостатнім оцінюванням ситуації перед індукцією пологів (незрілість плода, непідготовленість шийки матки тощо). Умовами, необхідними для проведення програмованих пологів, особливо у жінок, які народжують уперше, є такі: 1) головне передлежання плода; 2) доношена вагітність; 3) маса плода не менша за 3000 г; 4) вставлення голови плода у площину входу в малий таз; 5) зріла шийка матки; 6) готовність матки до появи регулярних маткових скорочень (за даними кардіотокографії). Суворий відбір вагітних для проведення програмованих пологів дасть змогу покращити наслідки пологів для матері і плода.
Дата добавления: 2014-11-09; Просмотров: 1360; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |