Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні етапи розвитку культури України




План

1. Основні ознаки первісної культури

2. Неолітична революція та її роль у культурі людства

Література:

основна:

1. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006.

2. Історія світової культури: Навч. посіб. / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. - К.: Либідь, 1994.

3. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. - К.: Літера ЛТД, 2002.

4. Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича. - К.: Либідь, 2002.

5. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. - К.: АТ "Обереги", 1992.

додаткова:

1. Художня культура світу: Європейський регіон: Навч. посібник// Н.Є. Миропольська та ін. – К., 2001. – С. 164 – 173.

 

1. Основні ознаки первісної культури

Первісна культура співвідноситься з кам’яним віком, який поділяється на:

1. Давньокам’яний, або палеоліт (150 тис. рр. до н. е. — 10 тис. рр. до н. е.).

2. Середньокам’яний, або мезоліт (10 — 6/5 тис. рр. до н. е.).

3. Новокам’яний, або неоліт (6-5 тис. рр. до н. е. - до 11 тис. до н. е.).

Виділимо основні риси культури первісного суспільства.

Гомогенність (однорідність). Характер та звичаї прадавньої людини у різних регіонах земної кулі виявляють таку одноманітність і постійність явищ, що мимоволі хочеться повторити висловлену якимось дослідником думку: "Увесь світ є одна країна". Це ілюструють у першу чергу експонати етнографічних музеїв.

Синкретизм. Синкретизм характерний для свідомості первісної людини (не виділення прекрасного і потворного, істинного і фальшивого, добра і зла). У первісному суспільстві не виділяються окремі галузі життя, такі як наука, мистецтво, релігія, практична діяльність тощо. Так, наприклад, обряд одночасно задовольняє естетичні, релігійні, творчі, інтелектуальні потреби первісної людини.

Домінування образно-чуттєвого сприйняття світу. Сьогодні часто підкреслюють різницю між образним, або художнім, типом мислення й логічним або науковим. Але в основі того й іншого видів діяльності лежить одна мста пізнання дійсності. Художник спирається на інтуїцію. Науковець на раціональне мислення. У первісної людини ці обидві сфери свідомості були однаково розвинені й однаково використовувалися у науково- практичних та релігійно-естетичних цілях. Запам’ятати певну інформацію, назавжди закарбувати її в пам’яті первісним людям вдавалося завдяки яскравій образності поліхромного малюнка чи вражаючим формам скульптурного або рельєфного зображення.

Міфологічна свідомість. Найбільшого ефекту в поєднанні емоцій, творчої уяви й інтелектуальних здібностей людини досягай міфи. Вони поставали у вигляді оповідей про події й предмети довколишньої дійсності, що становили найбільш важливі, принципові для певної первісної групи людей проблеми життя: про походження й будову світу, людини, живої природи, стосунки між членами спільноти. Колективний досвід предків, що карбувався у міфі, не підлягав сумніву й не перевірявся. Міфи цілком задовольняли інтелектуальні та емоційні потреби первісних людей.

Наявність системи табу. Провідну роль в організації прадавнього суспільства, у справі приборкання тваринного, зоологічного начала у поведінці людини відігравали, на думку більшості сучасних культурологів, різноманітні табу. Табу - система заборон на виконання певних дій - використання деяких предметів, вимовляння вголос деяких слів тощо. Ця заборона не мала логічного пояснення і сприймалась усіма членами спільноти як те, що не потребує раціонального тлумачення.

Господарювання у добу збирання і полювання мало привласнювальний характер. З’являються спеціальні знаряддя праці (різці, ножі, голки, сокира, лук, стріли тощо). Точність наскельних малюнків є свідченням недостатнього рівня розвитку абстрактного мислення. Серед зображень зустрічаємо малюнки тварин. Одним із перших свідчень про увагу первісної людини до себе є "палеолітичні вснери". Релігійний культ ще не оформився як система. Формуються лише окремі форми релігійних вірувань - тотемізм, анімізм, фетишизм, магія.

Релігійні погляди людства почали виникати вже на відносно зрілому етапі його розвитку, коли сформувалася здатність до абстрактного мислення. Творчі здібності людини знайшли вихід у таких ранніх формах релігії, як тотемізм, анімізм, фетишизм і магія.

Тотемізм - віра у надприродний зв’язок людини або групи людей з якою-нсбудь твариною або рослиною (тотемом), що розглядається як предок, "прабатько" всієї спільноти.

Анімізм - віра в існування душі як надприродної субстанції, властивої кожному тілу. Аніма - "душа" або "дух" — може існувати й разом із тілом, і окремо від нього, покидаючи на певний час (сон, хвороба) чи назавжди (смерть, переселення). У різних випадках душею наділяються або живі істоти та рослини, або навіть неживі (камені, скелі, гори, знаряддя праці тощо).

Фетишизм - віра в надприродні властивості певних предметів, які можуть впливати на перебіг подій у житті людини. Фетишизм є подальшим розвитком анімістичних уявлень. Кожний предмет, маючи власну душу або виступаючи як посередник сил, що з ним пов’язані, сприяє або шкодить людині.

Магія — віра у надприродні можливості людини впливати на довколишній світ і перебіг подій у ньому. Відповідно до призначення магія поділяється на військову, мисливську, охоронну, любовну, лікувальну, виробничу, шкідливу тощо. В її основу покладено чаклунство, за допомогою якого можна позбутися всього випадкового й небажаного у світі.

 

2. Неолітична революція та її роль у культурі людства

15-12 тис. років тому з’являються перші паростки переходу людства від привласнювальних до продуктивних форм господарювання. Цей період увійшов в історію як період "неолітичної революції". З’являється землеробство і скотарство. Землеробство дає переваги осілого способу життя. Стало легше захищатися від несприятливих погодних умов, хижаків та ворогів. Матері могли дбати тепер про кількох дітей водночас. Одним з найбільш вагомих культурних наслідків неолітичної революції стало швидке збільшення населення. Формуються етноси і нації. Накопичення досвіду спонукає до виникнення писемності. З’являються ремесла, від яких відокремлюються форми прикладного мистецтва (гончарного, ювелірного). Відокремлення ремесел сприяло пожвавленому обміну товарами, а отже, і обміну культурними досягненнями між народами. Це ще більше прискорило еволюцію людства і призвело до появи перших цивілізацій. Тоді ж з’являється мегалітична архітектура (менгір, дольмен, кромлех). Менгір - цс вертикально поставлений камінь розміром від одного до двадцяти метрів і масою до десяти тонн. Дольмен - складна споруда з кількох (двох або чотирьох) кам’яних стовпів, перекритих згори масивною плитою. Кромлех - це сукупність кам’яних плит і стовпів, розташованих концентричними колами. Про призначення цих мегалітичних споруд, відомих у різних частинах світу, вчені висловлюють різні припущення, жодне з яких не є остаточно доведеним. Мистецтво епохи неоліту говорить про розвиток абстрактного мислення у давніх художників (люди та тварини змальовуються схематично, малюнки стають сюжетними, з’являється орнамент - сукупність магічних знаків-символів). Формується релігійний культ. Виділяється особлива група служителів культу — жерців. Вони, а також вожді, співаки, знахарі й писці склали прошарок людей, які професійно займалися розумовою працею і володіли писемністю.

Від 5000 до 1800 р. до н. е. на території України тривала нова кам’яна доба - неоліт. Знаряддя праці стали досконалішими, люди приручили диких звірів, почали займатися землеробством, освоювали ткацтво, гончарство, міняли свої вироби, плавали річками на примітивних човнах, будували постійне житло.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Подайте періодизацію кам’яного віку.

2. Назвіть ознаки первісної культури?

3. Розкрийте сутність поняття «гомогенність первісної культури».

4. Як ви розумієте поняття «синкретизм»?

5. Чим був міф для первісної людини?

6. Який спосіб господарювання характерний для культури збирання і полювання?

7. Які елементи вірувань притаманні для первісного суспільства?

8. Які культурні надбання людства пов’язують з неолітичною революцією?





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-09; Просмотров: 1067; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.