Наука та освіта

Перші школи на Русі з’являються за ініціативи князів найчастіше при церквах, соборах, монастирях. Так, Володимир Великий при Десятинній церкві (одна з найдавніших церков; знищена монголо-татарарми) відкрив школу. А Ярослав Мудрий відкрив школу при Софійському соборі (побудований в ХІ ст. на честь перемоги над печенігами), де вивчали історію, географію, риторику, богослів’я, а також відкрито книгописну та іконописну майстерню, першу бібліотеку.

Лише з прийняттям християнства в країні остаточно утверджується писемність. Греки Кирило та Мефодій створюють слов’янську азбуку (на основі грецького алфавіту). Писали на пергаменті, на березовій корі (берестяні грамоти).

5. Літературно-мистецька діяльність.

Відомо, що князь Ярослав Мудрий мав величезну бібліотеку. Він не шкодував коштів на книги (придбання, виготовлення). За Ярослава Мудрого митрополита призначено не грека, місцевого Іларіона. Саме йому належить зразок проповідницько-повчальної літератури – «Слово про Закон і Благодать». Книжник Іоан уклав «Ізборник» – хрестоматію з кращих повчальних творів візантійських авторів.

Найдавніше історичне джерело – «Повість врем’яних літ» створене літописцем Нестором (ІІ пол. ХІ ст. – поч. ХІІ ст. (тут легенди про Кия, Щека і Хорива, Олега, страту Ігоря, помсту Ольги і т.д.).

В літературі з’являється новий жанр – житія святих (агіографічна література). Історії про Олексія – чоловіка Божого, Івана Златоуста, князів Бориса і Гліба, вбитих власним братом, про діячів Києво-Печерської лаври.

Справжнім шедевром є «Слово о полку Ігоревім», створене у ХІІ ст.невідомим автором, в якому описується невдалий похід руських князів проти половців.

Яскравим зразком дидактичної літератури є «Повчання Володимира Мономаха».

З християнізацією пов’язують активний розвиток архітектури в Київській Русі. Місцеві майстри опановували принципи кам’яного будівництва (до цього дерево і глина). Кількість монастирів і церков постійно зростала. На місці головного в’їзду до Києва були Золоті ворота. У центрі міста був Софійський собор (13 куполів, що уособлювали 13 князівств).Стіни собору прикрашали численні фрески і мозаїки (понад 200 відтінків; Оранта – Богоматір з піднятими руками). На одній зі стін було зображено князя Ярослава разом із родиною.

Активно розвивається образотворче мистецтво, зокрема іконопис (з ХІ ст., «ейкон» з давньогрецької мови – образ, зображення): (ікона Георгія-Побідоносця, пророка Іллі, великомучениці Варвари, численні Богородиці. Спочатку майстрів запрошували з Візантії (греки). Одним з перших місцевих майстрів – Алімпій (кін ХІ – поч. ХІІ ст. Вершиною розквіту давньоруського іконопису стала творчість Андрія Рубльова (ХІV ст.). Найвідоміше творіння – «Трійця».

Багатою та цікавою була музична культура. Використовувалися такі інструменти, як ріжок, гудок, гуслі, труби, сопілки та ін. Унікальною формою стала музика дзвонів (дзвони давали інформацію: напад – лихо чи свято).

Видовища посідали значне місце в культурі Київської Русі. Скоморохи, мандрівні артисти розігрували на втіху городянам всілякі сценки, зазвичай на

міському ринку або княжому бенкеті (пор. західноєвропейських жонглери, трубадури, ваганти, мінезингери і т.д.).

Дата добавления: 2014-11-09