По шлунково-кишковому тракту

1. Які найбільш часті причини часткової кишкової непрохідності?

2. Які причини розвитку хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту?

3. Від чого залежать клінічні прояви хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту?

4. Які скарги спостерігаються у хворих при наявності перешкоди на рівні вихідного відділу шлунка?

5. Які скарги спостерігаються у хворих при наявності перешкоди на рівні дистального відділу ДПК?

6. Дайте визначення пілородуоденального стенозу.

7. Які причини розвитку пілородуоденального стенозу?

8. Яка прийнята класифікація пілородуоденального стенозу?

9. Які скарги спостерігаються при компенсованому стенозі?

10. Які скарги спостерігаються при субкомпенсованому стенозі?

11. Які скарги спостерігаються при декомпенсованому стенозі?

12. Які об’єктивні клінічні ознаки субкомпенсованого і декомпенсованого пілородуоденального стенозу?

13. Які рентгенологічні ознаки ступеня пілородуоденального стенозу?

14. Які принципи лікування пілородуоденального стенозу?

15. Дайте визначення хронічної дуоденальної артеріомезентеріальної компресії (непрохідності).

16. Які клінічні прояви хронічної дуоденальної артеріомезентеріальної компресії (непрохідності)?

17. В чому суть діагностики хронічної дуоденальної артеріомезентеріальної компресії (непро­хідності)?

18. В чому полягає лікування хронічної дуоденальної артеріомезентеріальної компресії (непрохід­ності)?

19. Дайте визначення спайкової хвороби органів черевної порожнини.

20. Які причини розвитку часткової непрохідності кишок при спайковій хворобі органів черевної порожнини?

21. Які скарги хворих характерні для спайкової хвороби органів черевної порожнини з явищами часткової непрохідності кишок?

22. Які об’єктивні клінічні прояви спайкової хвороби органів черевної порожнини з явищами часткової непрохідності кишок?

23. Які інструментальні методи дослідження використовують для діагностики спайкової хвороби органів черевної порожнини з явищами часткової непрохідності кишок?

24. Яка лікувальна тактика застосовується при спайковій хворобі органів черевної порожнини з явищами часткової непрохідності кишок?

4.5. Захворювання гепато-панкреато-біліарної зони,

ускладнені механічною жовтяницею

1. Дайте визначення механічної жовтяниці.

2. Які найбільш часті причини механічної жовтяниці?

3. Які причини розвитку гемолітичної (надпечінкової) жовтяниці?

4. Які причини розвитку паренхіматозної (печінкової) жовтяниці?

5. Який механізм розвитку механічної жовтяниці?

6. Які скарги хворих характерні для механічної жовтяниці?

7. Які об’єктивні клінічні ознаки спостерігаються при механічній жовтяниці?

8. Які лабораторні дослідження використовуються для діагностики жовтяниць?

9. Які інструментальні методи дослідження застосовують для діагностики жовтяниць?

10. Які загальні принципи лікування механічної жовтяниці?

11. Які малоінвазивні оперативні втручання застосовують для ліквідації механічної жовтяниці?

12. Дайте визначення холедохолітіазу.

13. Які причини розвитку холедохолітіазу?

14. Який механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі?

15. Які патологоанатомічні зміни виникають у біліарній системі при холедохолітіазі?

16. Які скарги хворих типові для холедохолітіазу?

17. Які об’єктивні клінічні ознаки холедохолітіазу?

18. Які інструментальні методи дослідження використовують для діагностики холедохолітіазу?

19. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику холедохолітіазу?

20. Які ускладнення холедохолітіазу?

21. Яке лікування холедохолітіазу?

22. Які пухлини позапечінкових жовчних шляхів ви знаєте?

23. Які скарги хворих характерні для пухлин позапечінкових жовчних проток?

24. Які об’єктивні клінічні ознаки спостерігаються при пухлинах позапечінкових жовчних проток?

25. Які методи дослідження слід застосувати для діагностики пухлин позапечінкових жовчних проток?

26. З якими захворюваннями необхідно диференціювати пухлини позапечінкових жовчних проток?

27. Яке лікування застосовують при пухлинах позапечінкових жовчних проток, ускладнених меха­нічною жовтяницею?

28. Які пухлини великого дуоденального сосочка ви знаєте?

29. Які скарги хворих при пухлинах великого дуоденального сосочка?

30. Які об’єктивні клінічні ознаки спостерігаються при пухлинах великого дуоденального сосочка?

31. Які методи дослідження слід застосовувати для діагностики пухлин великого дуоденального сосочка?

32. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику пухлин великого дуоде­нального сосочка?

33. Які принципи лікування пухлин великого дуоденального сосочка?

34. В чому актуальність проблеми пухлини головки підшлункової залози?

35. Які скарги хворих при пухлині підшлункової залози у переджовтяничний період?

36. Які скарги хворих при пухлині підшлункової залози у жовтяничний період?

37. Які об’єктивні клінічні ознаки виявляють у хворих з пухлиною підшлункової залози?

38. Які методи діагностики пухлини підшлункової залози?

39. З якими захворюваннями слід диференціювати пухлину головки підшлункової залози?

40. Які принципи лікування пухлини підшлункової залози, ускладненої механічною жовтяницею?

41. Дайте визначення холангіту.

42. Які причини розвитку холангіту?

43. Який механізм розвитку холангіту?

44. Які суб’єктивні ознаки характерні для холангіту?

45. Які об’єктивні клінічні ознаки спостерігаються при холангіті?

46. Які лабораторні методи діагностики холангіту?

47. Які інструментальні методи діагностики холангіту?

48. З якими захворюваннями слід диференціювати холангіт?

49. Які принципи лікування холангіту?

4.6. Хронічні запалення тонкої і товстої кишок

1. Чим характеризується діарейно-запальний синдром?

2. У чому актуальність проблеми діарейно-запального синдрому?

3. Які причини розвитку діарейно-запального синдрому?

4. Який механізм розвитку діарейно-запального синдрому?

5. Які клінічні прояви діарейно-запального синдрому?

6. Які методи дослідження необхідно використовувати при діарейно-запальному синдромі?

7. Дайте визначення виразковому коліту.

8. Який механізм розвитку виразкового коліту?

9. Які патолого-анатомічні зміни спостерігаються у товстій кишці при виразковому коліті?

10. Які скарги хворих характерні для виразкового коліту?

11. Які об’єктивні клінічні ознаки виразкового коліту?

12. Від чого залежать клінічні прояви виразкового коліту?

13. Які ступені важкості захворювання виділяють при виразковому коліті?

14. Які місцеві ускладнення можуть бути при виразковому коліті?

15. Які позакишкові ускладнення виразкового коліту?

16. Яка діагностична програма при виразковому коліті?

17. З якими захворюваннями слід диференціювати виразковий коліт?

18. У чому полягає терапевтичне лікування виразкового коліту?

19. Які показання до хірургічного лікування виразкового коліту?

20. Які методи оперативного втручання застосовуються при виразковому коліті?

21. Дайте визначення хвороби Крона.

22. Які причини і механізм розвитку хвороби Крона?

23. Які патоморфологічні зміни у кишці характерні для хвороби Крона?

24. Які клінічні прояви хвороби Крона при її гострому перебігу?

25. Які клінічні ознаки хвороби Крона при її хронічному перебігу?

26. Які місцеві ускладнення можуть виникати при хворобі Крона?

27. Які системні ускладнення спостерігаються при хворобі Крона?

28. Які дослідження повинна включати діагностична програма при хворобі Крона?

29. З якими захворюваннями слід диференціювати хворобу Крона?

30. На підставі яких критеріїв визначають ступінь важкості хвороби Крона?

31. У чому полягає терапевтичне лікування хвороби Крона?

32. Які показання до хірургічного лікування хвороби Крона?

33. Які методи оперативного втручання використовують при хворобі Крона?

34. Які реабілітаційні заходи застосовують при хворобі Крона?

4.7. Випадання прямої кишки

1. Що включають у поняття "Синдром пролабування прямої кишки"?

2. Який механізм розвитку синдрому пролабування прямої кишки?

3. Які клінічні прояви синдрому пролабування прямої кишки?

4. Яка діагностична програма при синдромі пролабування прямої кишки?

5. Які принципи лікування синдрому пролабування прямої кишки?

6. Дайте визначення випаданню прямої кишки.

7. Які причини призводять до розвитку випадання прямої кишки?

8. Який механізм випадання прямої кишки?

9. Які види випадання прямої кишки виділяють?

10. Які клінічні прояви випадання прямої кишки?

11. Які інструментальні методи дослідження слід використовувати при випаданні прямої кишки?

12. Які ступені важкості випадання прямої кишки виділяють?

13. Яка лікувальна тактика при випаданні слизової прямої кишки?

14. Яка лікувальна тактика при випаданні прямої кишки?

15. Дайте визначення хронічному геморою.

16. Який механізм розвитку хронічного геморою?

17. Які фактори сприяють розвитку хронічного геморою?

18. Які клінічні ознаки хронічного геморою 1-2 ступеня важкості?

19. Які клінічні ознаки хронічного геморою 3-4 ступеня важкості?

20. Діагностична програма при хронічному геморої.

21. З якими захворюваннями необхідно диференціювати хронічний геморой?

22. Які ускладнення спостерігаються при хронічному геморої?

23. З чого складається консервативне лікування хронічного геморою (1-2 ст. важкості)?

24. Які малоінвазивні методи хірургічного лікування хронічного геморою 1-2 ступеня?

25. Яке лікування хронічного геморою 3-4 ст. важкості?

26. Непрацездатність і реабілітація хворих при хронічному геморої.

4.8. Хронічні проктологічні захворювання

1. Чим обумовлений хронічний больовий синдром в ділянці анального каналу?

2. При яких захворюваннях розвивається больовий синдром у періанальній ділянці?

3. У чому полягає актуальність проблеми хронічного больового синдрому в періанальній ділянці?

4. Які клінічні прояви хронічних захворювань анального каналу і періанальної ділянки?

5. Які методи дослідження необхідно використовувати при хронічних захворюваннях анального каналу і періанальної ділянки?

6. Дайте визначення хронічної тріщини прямої кишки.

7. Які анатомо-фізіологічні передумови утворення анальних тріщин?

8. Які причини розвитку хронічної анальної тріщини?

9. Які суб’єктивні клінічні прояви хронічної анальної тріщини?

10. Які анамнестичні дані характерні для хронічної анальної тріщини?

11. Які об’єктивні клінічні ознаки хронічної анальної тріщини?

12. Яка діагностична програма при хронічній анальній тріщині?

13. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику хронічної анальної тріщини?

14. Яке консервативне лікування хронічної анальної тріщини?

15. Які показання і методи хірургічного лікування хронічної анальної тріщини?

16. Дайте визначення прямокишкової нориці.

17. Причини розвитку прямокишкових нориць.

18. Які клінічні прояви прямокишкових нориць?

19. Які інструментальні методи дослідження слід використовувати при прямокишкових норицях?

20. З якими захворюваннями слід диференціювати прямокишкові нориці?

21. Які види прямокишкових нориць розрізняють?

22. Із чого складається лікування прямокишкових нориць?

23. Дайте визначення епітеліального куприкового ходу.

24. Які причини виникнення епітеліального куприкового ходу?

25. Які ознаки епітеліального куприкового ходу без клінічних проявів?

26. Які клінічні ознаки епітеліального куприкового ходу при гострому і хронічному перебігу процесу?

27. Що повинна включати діагностична програма при епітеліальному куприковому ході?

28. З якими захворюваннями необхідно диференціювати епітеліальний куприковий хід?

29. Яка лікувальна програма при епітеліальному куприковому ході?

Рис. 4.1.1. Взаємовідносини стравоходу з поряд

розташованими органами та його будова:

А -загальний вид стравоходу (1 -щитовидний хрящ; 2 -верхнє звуження стравоходу; 3 -середнє звуження стравоходу; 4 -нижнє звуження стравоходу; 5 -трахея; 6 -бронхи; 7 -аорта; 8 -діафрагма; 9 -шлунок).

Б - вид збоку (1 - стравохід; 2 - трахея; 3 - дуга аорти; 4 - лівий бронх; 5 - фізіологічні звужен­ня стравохо­ду; 6 - сер­­це).

В -вид спереду (1 - стра­вохід; 2 - діафрагма; 3 - шлу­нок; 4 - низхідний відділ аор­ти; 5 - дуга аорти; 6 - тра­хея; 7 - лівий бронх; 8 - правий бронх).

Г -схематичне зображення розташування стравоходу в середостінні (1 -стравохід; 2 - аорта; 3 - не­­парна вена; 4 - напівнепарна вена; 5 - права легеня; 6 - ліва легеня; 7 - серце).

Д - будова стінки стравоходу (1 - слизова оболонка; 2 - підслізова оболонка; 3 - внутрішній циркулярний м'язовий шар; 4 - зовнішній поздовжній м'язовий шар)

Рис. 4.1.2. Рентгенологічне зображення ахалазії кардії різного ступеня тяжкості:

А - рентгенограма стравоходу в нормі; Б - ахалазія кардії 1 ст. тяжкості; В - ахалазія кардії 2 ст. тяжкості; Г - ахалазія кардії 3 ст. тяжкості; Д - ахалазія кардії 4 ст. тяжкості

Рис. 4.1.3. Схематична картина пневмокардіо­дилатації

при ахалазії кардії:

А - загальний вид проведення кардіо­дилататора у шлунок; Б - проведення через звужену ділянку стравоходу стру­ни-спрямовувача; В - проведення через звужену ділянку головки дилататора; Г - вста­новлення роздувного ба­лона дилататора у звуже­ній ділянці страво­ходу

Рис. 4.1.4. Рентгенологічне зображення стриктури стравоходу:

А - рентгенограма стравоходу в нормі; Б - стриктура стравоходу

Рис. 4.1.5. Ендоскопічна картина пухлин стравоходу:

А - нормальна слизова оболонка стравоходу; Б - поліп стравоходу; В - злоякісна пухлина стравоходу

Рис. 4.1.6. Схематичне, ендоскопічне та рентгенологічне зображення дивертикулів стравоходу:

А - схематичне розташування порожнини дивертикула до стравоходу; Б - ендоскопічна картина входу в дивертикул стравоходу (вказано стрілкою); В - рентгенологічна картина наявності контрасту в дивертикулі стравоходу (вказано стрілкою)

Рис. 4.2.1. Схематичне зображення стравохідно-кардіальної ділянки та співвідношення

її з діафрагмою:

А - співвідношення стравохідно-кардіальної ділянки до діафрагми та її стравохідного отвору - загальний вид на рівні діафрагми (1 - грудний відділ стравоходу; 2 - аор­та; 3 - діафрагма; 4 - абдомінальний відділ стравоходу; 5 - шлунок; 6 - ніжки діафрагми; 7 - стра­вохідний отвір діафрагми).

Б - сагітальний розтин стравохо­ду і шлунка на рівні діафрагми (1 - стравохід; 2 - поздовжній м’язо­вий шар; 3 - циркулярний м’язовий шар; 4 - м’яз нижньо­го сфінктера стравоходу; 5 - діафраг­ма; 6 - страво­хідно-діафрагмальна зв’язка; 7 - очере­вина; 8 - кар­діальна вирізка - кут Гіса; 9 - лінія пе­реходу стра­воходу в шлунок)

Рис. 4.2.2. Ендоскопічна картина регургітації вмісту шлунка у стравохід:

1 - слизова оболонка стравоходу; 2 - шлунковий вміст у стравоході

Рис. 4.2.3. Схема проведення внутрішньостравохідної pH-метрії:

1 - проксимальний відділ стравоходу; 2 - ме­діальний відділ стравоходу; 3 - дистальний відділ стравоходу

Рис. 4.2.4. Види гриж стравохідного отвору діафрагми:

А - ковзна грижа (1 - кардіальна; 2 - кардіофундальна; 3 - шлун­ко­ва субтотальна; 4 - шлункова тотальна).

Б - параезофагеальна грижа (1 - фундальна; 2 - антральна; 3 - киш­­ко­ва; 4 - чепцева)

Рис. 4.2.5. Рентгенологічне зображення грижі стравохідного

отвору діафрагми при спеціальному дослідженні:

А - зображення шлунка у нормі; Б - аксіальна грижа стравохідного отвору діа­фрагми; В - параезо­фагеальна шлункова (антральна) грижа

Рис. 4.3.1. Топографо-анатомічні співвідношення шлунка і ДПК:

А - загальний вид розташування шлунка (1 - шлунок; 2 - селезінка; 3 - дванадцятипала кишка; 4 - жовчний міхур; 5 - печінка; 6 - стравохід).

Б - схематичне зображення воротаря (1 - пілоричний канал; 2 - воротар; 3 - цибулина дванад­цятипалої кишки).

В - дванадцятипала кишка (1 - верхньо-горизонтальний відділ ДПК; 2 - низхідний відділ ДПК; 3 - нижньо­горизонтальний відділ ДПК; 4 - верхньобрижові судини; 5 - дуоденоєюнальний згин тонкої кишки)

Рис. 4.3.2. Ендоскопічне зображення слизової оболонки

шлунка в нормі та при наявності виразки:

А - норма; Б - виразка шлунка

Рис. 4.3.3. Рентгенологічна картина виразки шлунка:

А - норма; Б - виразка шлунка (стрілка вказує "нішу")

Рис. 4.3.4. Схематичне зображення гепатобіліарної системи:

А. 1 -печінка; 2 - судинно-жовчна внутрі­печін­кова протока; 3 - печінковий синусоїд; 4 - центральна вена печінкового синусоїда; 5 - печінкова артерія; 6 - портальна вена; 7 - загальна печінкова протока; 8 - холедох; 9 - дванадцятипала кишка; 10 - міхурова про­тока; 11 - жовчний міхур; 12 - Гартмана карман; 13 - панкреатична протока; 14 - великий дуо­де­нальний сосочок; 15 - ампула великого дуоденального сосочка.

Б - будова печінкової дольки: 1 - гілочка ворітної вени; 2 - жовчні ходи; 3 - жовчні канальці; 4 - жовчні капіляри; 5 - гілочка печінкової артерії

Рис. 4.3.5. Сонографічне дослідження жовчного міхура:

А - візуалізація жовчного міхура в нормі; Б - великі конкременти у жовчному міхурі; В - дрібні конкременти на стінці жовчного міхура

Рис. 4.3.6. Схематичне та ендоскопічне зобра­ження великого дуо­де­нального сосочка:

А - схематичне співвідно­шення сосочка (1), холе­дох­а (2) та панкреатич­ної (3) протоки;

Б - ендоскопічна візуалі­зація сосочка

Рис. 4.3.7. Ретроградна холангіопанкреатографія:

А - катетеризація та контрастування великого дуоденального сосочка (1 - великий дуоденальний сосочок; 2 - катетер).

Б - нор­маль­ні позапечінкові протоки (1 - загальна печінкова протока; 2 - холедох; 3 - жовч­ний міхур; 4 - панкреатична протока).

Б - конкременти у жовчному міхурі та в позапечінкових протоках (1 - конкременти у жовчному міхурі; 2 - конкремент у холедоху; 3 -контраст у дванадцятипалій кишці)

Рис. 4.3.8. Маніфестація розширення протоки підшлункової залози при обструктивному панкреатиті (за даними РПХГ):

А - великий дуоденальний сосочок; Б - катетеризація та контрастування великого дуоде­нально­го со­сочка; В - нормальна панкреатична протока (1 - головна протока; 2 - допоміжна протока, 3 -ту­бус дуоденоскопа); Г -розширена панкреатична протока(1 -тубус дуоденоскопа; 2 -кістозно - розширена панкреатична протока)

Рис. 4.3.9. Маніфестація кісти підшлункової залози при комп’ютерній томографії:

1 - кіста; 2 - хребець; 3 - нирки; 4 - печінка; 5 - селезінка; 6 – аорта

Рис. 4.3.10. Схематичне зображення деформацій шлунка при кістах підшлункової залози, що виявляються під час рентгенологічного дослідження:

А - рентгенограма шлунка у хворого з кістою під­шлункової залози. Б -схематичне зображення даних рентге­но­грами. В - схема варіантів рент­генологічного зобра­ження деформації шлунка при кістах підшлун­кової залози: 1 - кіста підшлункової залози; 2 - ба­­рієва суміш у порожнині шлунка; 3 - барієва суміш у порожнині тонкої та товстої кишок

Рис. 4.4.1. Схематичне зображення і рентгено­грама шлунка при декомпенсованому стенозі (шлунок великих розмірів, велика кривизна розта­шована нижче гребінця здухвинної кістки)

Рис. 4.4.2. Артеріомезентеріальна компресія дванадцятипалої кишки:

А -схематичне розташування нижньогоризонтальної гілки дванадцятипалої кишки між аортою та верхньобрижовими судинами: 1 - аорта; 2 - верхньобрижові артерія і вена; 3 - нижньо­горизонтальна гілка дванадцятипалої кишки.

Б - рентгенологічне зображення хронічної дуоденальної артеріомезентеріальної непрохідності: розширення дванадцятипалої кишки до місця перешкоди (1) та відсутність контрасту в дистальному відділі кишки

Рис. 4.5.1. Конструкція печінкової структури

і схема внутрішньопечінкових жовчних шляхів:

А - схематична структура печінки (1 - міждолькова вена (гілочка v.portae); 2 - міждолькова артерія; 3 - міждолькова жовчна протока; 4 - жовчна протока (HERING-Kanalchen); 5 - синусоїди; 6 - центральна вена; 7 - артеріола; 8 - венула; 9 - початкові жовчні протоки).

Б -схематична будова печінкової дольки (1 - міждолькова вена (гілочка v.portae); 2 - міждолькова жовчна протока; 3 - lamina hepatica limitans; 4 - початкові жовчні протоки; 5 - жовчні канальці; 6 - синусоїди)

Рис. 4.5.2. Холедохолітіаз, який маніфестується даними РХПГ

А - нормальне зображення позапечін­кових проток і протоки підшлункової залози (1 -жовчний міхур, 2 -міхурова про­­тока, 3 -ліва печінкова протока, 4 -пра­ва печінкова протока, 5 -загальна печінко­ва протока, 6 -холедох, 7 -панкреатична про­тока, 8 -тубус дуоденоскопа).

Б - обтурація позапечінкової протоки (1 -пооди­но­кий конкремент у холедоху, 2 -розширені позапечін­кові жовчні про­токи).

В - контрастне дослідження позапечінко­вих проток через дренаж міхурової протоки (1 -множинні кон­кременти у холедоху, 2 -розширені позапечінкові жовчні прото­ки, 3 -контраст у дванадця­типалій кишці, 4 -катетер в культі міхурової протоки)

Рис. 4.5.3. РХПГ при пухлині позапечінкових проток:

А - рентгенологічне зображення протокової системи в нормі: 1 -жовчний міхур; 2 -міхурова протока; 3 -ліва печінкова протока; 4 -права печінкова протока; 5 -загальна печінкова протока; 6 -холедох; 7 -панкреатична протока; 8 -тубус дуоденоскопа.

Б - пухлина загальної печінкової протоки: 1 - звуження загальної печінкової протоки; 2 -розширені права і ліва печінкові та внутрішньопечінкові протоки; 3 -холедох; 4 - тубус дуоденоскопа.

В - пухлина воріт печінки: 1 - непрохідність загальної печінкової протоки в воротах пе­­чін­­ки; 2 -холедох; 3 -пан­креатична протока; 4 -тубус дуо­деноскопа.

Г - пухлина дистального відділу холедоха: 1 -непрохідність холедоха в дистальному відділі; 2 -розширені внутрішньопечінкові та позапечінкові жовчні протоки; 3 -тубус дуоденоскопа

Рис. 4.5.4. Ендоскопічне маніфестування пухлини великого дуоденального сосочка:

А - візуалізація великого дуоденального сосочка в нормі; Б - періфатеріальна карцинома; В - пухлина великого дуоденального сосочка

Рис. 4.5.5. Зображення пухлини підшлункової залози на комп’ютерній томограмі:

1 - хребець; 2 - нирки; 3 - печінка; 4 - підшлункова залоза; 5 –аорта

Рис. 4.5.6. Зображення пухлини підшлункової залози при ретроградній панкреато-холангіографії:

1 -тубус дуоденоскопа; 2 -роз­ширений холедох (стрілкою пока­зано місце обструкції холе­доха пухлиною підшлункової за­лози)

Рис. 4.6.1. Положення в черевній порожнині тонкої і товстої кишок та їх кровопостачання:

А -положення тонкої і товстої кишок в че­рев­ній порожнині (1 - тонка кишка; 2 - сліпа кишка; 3 - висхідний відділ ободової кишки; 4 - поперечно-ободова кишка; 5 - низхідний відділ ободової кишки; 6 - сигмоподібна кишка).

Б - кровопостачання тонкої кишки (1 - верхньо­брижові судини; 2 - судинні аркади).

В - кровопостачання товстої кишки (1 - a.ileo­colica; 2 - a.colica dextra; 3 - a.colica media; 4 - a.mesenterica inferior; 5 - a.colica sinistra; 6 - a.sigmoidea; 7 - a.rectalis superior

Рис. 4.6.2. Будова тонкої кишки:

А - шари тонкої кишки: 1 -серозна оболонка; 2 -м’язовий шар; 3 - підслизовий шар; 4 -слизова оболонка; 5 - ворсини.

Б - будова слизової оболонки: 1 -ворсинчастий епітелій; 2 -абсорбуючі клітини; 3 - бокалоподібні клітини; 4 - клітини Панетта; 5 -ентероендокринні клітини; 6 -гладком'язовий прошарок; 7 - власна пластина (кровоносні та лімфатичні судини, лімфоцити, плазматичні клітини, еозинофіли та ін.)

Рис. 4.6.3. Схематичне зображення локалізації та частоти ураження

товстої кишки при виразковому коліті:

А - тотальне ураження товстої кишки (15-20%); Б - сегментарне ураження ободової кишки (30-50%); В - дистальне ураження товстої кишки - проктит (30-50%)

Рис. 4.6.4. Ендоскопічне маніфестування виразкового коліту:

А - візуалізація незміненої слизової оболонки товстої кишки; Б - гостра стадія виразкового коліту; В - псев­до­поліпоз при важкому вираз­ковому коліті

Рис. 4.6.5. Рентгенологічне зображення псевдополіпозу при виразковому коліті:

1 -стінка товстої кишки, уражена ви­разковим колітом (відсутні гау­стри); 2 – псевдополіпи

Рис. 4.6.6. Iригографія при виразковому коліті:

1 -просвіт низхідної частини товстої кишки звужений, гаустрація відсутня

Рис. 4.6.7. Схематична картина ло­ка­ліза­ції і частоти ураження ки­шок при хворобі Крона:

1 -стравохід, шлунок, дванадцятипала киш­ка - 3-5%; 2 - тонка кишка - 25-30%; 3 - тонка і тов­ста кишки - 46%; 4 - товста кишка - 30%; 5 - пря­ма кишка - 11-20%; 6 - анорек­тальні уражен­ня - 30-40%

Рис. 4.6.8. Вигляд слизової оболонки товстої кишки при хворобі Крона (за даними фіброколоноскопії)

Рис. 4.6.9. Iригограма при хворобі Крона (стрілками вказані асиметричне звуження в поперечній ободовій кишці, деформація рельєфу кишок)

Рис. 4.7.1. Випадання прямої кишки за типом інвагінації:

А - вигляд прямої кишки, яка випала; Б -схема випадання прямої кишки

Рис. 4.7.2. Огляд прямої кишки, яка випадає

Рис. 4.7.3. Пальпація прямої кишки, яка випадає

Рис. 4.7.4. Геморой:

1 - внутрішній гемороїдальний вузол; 2 - зовнішній гемороїдальний вузол

Рис. 4.7.5. Огляд і пальпація гемороїдальних вузлів

Рис. 4.8.1. Анальна тріщина:

1 - анальна тріщина; 2 - запально змінений сосочок прямої кишки

Рис. 4.8.2. Схематичне зображення

нориць прямої кишки:

1 - ампула прямої кишки; 2 - інтрасфінктерна (під­слизова) нориця; 3 - транссфінктерна нориця; 4 - екстра­сфінктерна нориця; 5 - екстрасфінктерна склад­на нориця; 6 - анальний сфінктер

Рис. 4.8.3. Дослідження прямокишкової нориці:

А - дослідження прямокишкової нориці- її зондування;

Б - візуальне дослідження вну­трішньо­го норицевого ходу - зонд у просвіті прямої кишки;

В -введення у прямокишкову нори­цю забарвленої рідини, яка через внутрішній отвір потрапляє в про­світ кишки.

Рис. 4.8.4. Виявлення епітеліальних куприкових ходів при огляді

1 -куприкові ходи

Дата добавления: 2014-11-16