Шлунково-кишкового тракту)

ПО ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТУ

(синдром хронічної непрохідності

Синдром хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту обумовлений клінічними проявами часткового порушення просування харчових мас і секретів по шлунково-кишковому трак­ту.

Клінічні прояви хронічного порушення пасажу вимагають ретельного аналізу всіх симптомів захворювання, характеру його розвитку і оцінки об’єктивних проявів. Це дає можливість спланувати і провести цілеспрямоване, у першу чергу рентгенологічне, дослідження для визначення клінічного діагнозу і тактики лікування.

Найчастіше причинами хронічної кишкової непрохідності є виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнена стенозом; хронічна артеріомезентеріальна комп­ресія ДПК; спайкова хвороба органів черевної порожнини із частковою не­прохідністю кишок.

Основні причини розвитку, діагностика і лікування хронічного порушення просування вмісту по шлунково-кишковому тракту

1. Визначення: Часткове порушення просування вмісту по шлунково-кишковому тракту, яке перебігає хронічно.

2. Актуальність проблеми:

А) Може виникати при різних захворюваннях і на різних рівнях шлунково-кишкового тракту.

Б) Повільний розвиток захворювання призводить до виражених порушень обмінних процесів через порушення харчування.

3. Причини розвитку хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту:

А) Стенозування вихідного відділу шлунка чи цибулини ДПК виразковим процесом або пухлиною.

Б) Стискання дванадцятипалої кишки між аортою ісудинами брижі тонкої кишки.

В) Спайкові процеси і стриктури в тонкій і товстій кишках внаслідок перенесених операцій, запальних процесів.

4. Клінічні прояви хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту (залежать від рівня перешкоди і ступеня звуження просвіту травної трубки):

А) Скарги:

• при перешкоді на рівні вихідного відділу шлунка:

- відчуття важкості після приймання їжі;

- печія;

- можливе блювання вжитою їжею;

• при перешкоді на рівні дистального відділу ДПК:

- відчуття важкості після приймання їжі;

- гіркота в роті;

- блювання жовчю;

• при перешкоді на рівні різних відділів тонкої і товстої кишок:

- нудота, можливе блювання кишковим вмістом.

Б) Iсторія захворювання:

- оцінюються перенесені захворювання і характер їх перебігу.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд:

- збільшений в обсязі живіт;

- можлива асиметрія живота за рахунок збільшеного в обсязі шлунка, переповнених петель тонкої або товстої кишок;

б) пальпація:

- живіт м'який, в окремих ділянках помірно болісний;

- можлива пальпація пухлиноподібного утворення;

в) при балотуванні черевної стінки:

- шум плескоту в шлунку, тонкій або товстій кишці;

г) перкусія: можливий високий тимпаніт над ділянками асиметрії живота;

д) аускультація:

- специфічних змін немає.

5. Діагностика хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту:

А) Клінічні прояви:

а) скарги;

б) історія захворювання;

в) об’єктивні прояви.

Б) Iнструментальні методи діагностики:

а) рентгенологічне погодинне дослідження пасажу барієвої суспензії по шлунково-кишковому тракту (дослідження проводиться протягом 6-24 годин після приймання барієвої суміші);

б) гастроскопія, при порушенні евакуації із шлунка.

6. Лікування хронічного порушення пасажу шлунково-кишкового вмісту:

А) При органічній причині порушення пасажу показана хірургічна операція.

Б) Обсяг операції залежить від характеру патологічного процесу, що призвів до порушення пасажу по шлунково-кишковому тракту.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки,

Дата добавления: 2014-11-16