К25 Виразка шлунка 3 страница

М2 - обструктивний

М3 - кальцифікуючий

Клінічні прояви:

Q1 - латентний перебіг

Q2 - больова форма

Q3 - диспептична форма

Фаза процесу:

F1 - загострення

F2 - ремісія

Функціональний стан підшлункової залози:

S1 - з помірно вираженою зовнішньосекреторною недостатністю (зниження маси тіла від 10 до 20%)

S2 - з вираженою зовнішньосекреторною недостатністю (зниження маси тіла більше 20%)

S3 - з інкреторною недостатністю

13. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Хронічний обструктивний, больовий панкреатит, у фазі загострення з вираженою зовнішньосекреторною недостатністю.

Б) Хронічний обструктивний, рецидивуючий панкреатит, у фазі загострення з помірно вираженою зовнішньосекреторною недостатністю.

14. Лікування хронічного обструктивного панкреатиту.

Хірургічна операція в плановому порядку - основний метод лікування:

- операція спрямована на декомпресію протокової системи підшлункової залози (поздовжня панкреатоєюностомія);

- при дистальному ураженні підшлункової залози - дистальна резекція залози із спленектомією.

15. Післяопераційне лікування:

А) Перші 3-4 дні лікування проводиться у відділенні інтенсивної терапії, потім - у відділенні хірургії.

Б) Терапія спрямована на попередження загострення панкреатиту і загоєння ран.

16. Експертиза працездатності і реабілітація оперованих хворих:

А) Тривалість тимчасової непрацездатності після операції 2,5-3 місяці.

Б) Хворі, які перенесли прямі операції на підшлунковій залозі, потребують реабілітаційного лікування панкреоферментами для корекції травної функції.

В) Можлива постійна втрата працездатності.

Кіста підшлункової залози

1. Визначення: Кіста підшлункової залози - порожнинне утворення, наповнене рідким вмістом, що виходить із підшлункової залози.

2. Актуальність проблеми:

А) Кісти підшлункової залози розвиваються у 3,5 -11% хворих, які перенесли гострий панкреатит.

Б) У 25% хворих, які перенесли травму підшлункової залози, розвивається кіста підшлункової залози.

В) Уроджені і паразитарні кісти відзначаються у 3% хворих з кістами підшлункової залози.

3. Причини утворення кіст підшлункової залози:

А) Кіста в результаті гострого панкреатиту або травми залози.

Б) Паразитарна кіста.

В) Уроджена кіста.

4. Механізм розвитку кіст підшлункової залози:

Кіста при гострому панкреатиті або травмі залози:

- некроз тканини залози;

- утворення гострих рідинних утворень навколо підшлункової залози;

- відмежування рідинних утворень поряд розташованими органами і тканинами (шлунок, дванадцятипала кишка, ободова кишка і її брижа);

- протягом 3-5 тижнів формується кіста.

5. Види кіст підшлункової залози:

а) несправжня кіста - не має епітеліальної вистилки;

б) справжня кіста - має епітеліальну вистилку.

6. Клінічний перебіг кісти підшлункової залози:

А) Скарги:

а) біль:

- тупий;

- локалізується в епігастрії;

б) диспептичні порушення:

- почуття важкості в епігастрії;

- нудота;

- порушення травлення;

в) загальні симптоми:

- загальна слабкість;

- зниження маси тіла;

г) при кістах головки підшлункової залози:

- можлива механічна жовтяниця;

- можливий розвиток непрохідності дванадцятипалої кишки.

Б) Iсторія захворювання - в анамнезі - напади гострого панкреатиту, травма живота.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд:

- наявність асиметрії передньої черевної стінки при великих кістах;

б) пальпація живота:

- малорухоме пухлиноподібне утворення;

- безболісне;

- без чітких контурів;

в) перкусія живота:

- тупий перкуторний звук над пухлиноподібним утворенням.

7. Ускладнення кіст підшлункової залози:

А) Нагноєння кісти підшлункової залози.

Б) Арозивна кровотеча в порожнину кісти.

В) Утворення нориць.

Г) Малігнізація кісти.

8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують ультразвукове обстеження, комп’ютерну томографію.

9. Діагностична програма при кістах під­шлун­кової залози:

А) Iнструментальна діагностика:

- ультразвукове дослідження підшлун­кової залози (виявляє кісту);

- комп’ютерна томографія підшлункової залози (рис. 4.3.9);

- рентгенологічне дослідження шлун­ка і ДПК (виявляє характерне змі­щення шлун­ка і деформацію підкови ДПК) (рис. 4.3.10).

Б) Лабораторна діагностика (неспеци­фічна):

- клінічний аналіз крові і сечі;

- біохімічне дослідження крові;

- електроліти крові.

10. Диференційна діагностика кіст під­шлун­кової залози:

Iз хронічними захворюваннями органів черевної порожнини:

- кісти заочеревинного простору;

- кіста нирки.

11. Клініко-статистична класифікація кіст підшлункової залози:

К86.2 Кіста підшлункової залози

Макет клінічного діагнозу: {Eх} кіста {Lх} підшлункової залози, {ускладнена Oх}

Причини:

E1 - Постнекротична

E2 - Посттравматична

E3 - Уроджена

E4 - Паразитарна

Локалізація:

L1 - головка

L2 - тіло

L3 - хвіст

Ускладнення:

O1 - нагноєння кісти

O2 - кровотеча в порожнину кісти

O3 - розрив кісти

12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Постнекротична кіста тіла підшлункової залози.

Б) Постнекротична кіста тіла підшлункової залози, ускладнена кровотечею в порожнину кісти.

В) Посттравматична кіста головки підшлункової залози.

13. Лікування кісти підшлункової залози:

А) Операцію проводять через 5-6 місяців після виникнення кісти.

Б) Вибір методу і обсягу операції залежить від локалізації, розмірів і вмісту кісти:

а) операція вибору - внутрішнє дренування кісти в порожнину виключеної із травлення петлі порожньої кишки;

б) зовнішнє дренування кісти:

- при наявності інфікованого вмісту в кісті;

- при несформованій та тонкостінній кісті.

14. Експертиза працездатності і реабілітація оперованих хворих:

А) Тривалість тимчасової непрацездатності після операції - 2,5-3 місяці.

Б) Хворі, які перенесли прямі операції на підшлунковій залозі, потребують реабілітаційного лікування панкреоферментами для корекції травної функції.

В) Можлива постійна втрата працездатності.

4.4. ХРОНІЧНЕ ПОРУШЕННЯ ПРОСУВАННЯ ВМІСТУ

Дата добавления: 2014-11-16