Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних. Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу проводять обстеження прямої кишки пальцем, ректальними дзеркалами і виконують ректороманоскопію.

9. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених гемороїдальних вен:

А) Лабораторне дослідження:

а) клінічний аналіз крові (еритроцити, гемоглобін, гематокрит, глобулярний об'єм, дефіцит ОЦК);

б) група крові і резус-приналежність крові;

в) клінічний аналіз сечі.

Б) Додаткові апаратні та інструментальні методи дослідження:

а) пальцьове дослідження прямої кишки (рис. 3.2.12):

- дослідження проводиться у колінно-ліктьовому положенні хво­рого, в положенні його на боці з приведеними до черевної стінки ногами або навприсядки;

- перед проведенням дослідження оглядають промежину (оцінюють стан шкіри біля анально­го отвору, потім лікар розводить сідниці й оглядає слизову оболонку зад­ньо­прохідного каналу;

- дослідження пальцем проводять методично і послідовно по всіх стінках анального каналу і прямої кишки (другий палець правої або лівої руки, вдягненої в гумову рукавичку, зма­щують вазеліном і вводять у задньопрохідний ка­нал);

- при дослідженні оцінюють стан зовнішнього сфінктера прямої киш­ки, тканин, що оточують пряму кишку, звертаючи увагу на наяв­ність болючості, інфільтрату, пух­линного утворення;

- у чоловіків визначають розміри та консистенцію позаміхурової залози, у жінок - стан матки та придатків;

- після завершення дослідження оглядають рука­вичку і роблять висновок про вміст прямої кишки (колір калу, наявність крові, гною, слизу);

б) огляд анального каналу та прямої кишки рек­тальним дзеркалом (рис. 3.2.13):

- дослідження проводиться в колінно-ліктьо­вому положенні хворого, в положенні його на спині з піднятими ногами або на боці з приве­деними до черевної стінки стегнами;

- бранші ректального дзеркала змащують вазе­ліном і обережно у зімкнутому стані вводять в анальний канал;

- створки дзеркала розводять, що дає змогу оглянути слизову оболонку ампули прямої кишки і задньопрохідного каналу (звертають увагу на колір слизової оболонки, наявність інфільтрату, пухлин, виразок, тріщин);

- закінчивши дослідження, змикають створки дзеркала і виводять його із прямої кишки;

в) ректороманоскопія (рис. 3.2.14):

- перед проведенням дослідження готують пряму та ободову кишки для дослідження (очищають кишку);

- дослідження проводиться в колінно-ліктьовому положенні хворого, або в положенні його на лівому боці з приведеними до черевної стінки стегнами;

- перед ректороманоскопією проводять пальцьове дослідження та огляд прямої кишки ректальним дзеркалом;

- одягнувши гумові рукавички, лікар бере у праву руку рукоятку ректороманоскопа, лівою рукою розводить сідниці хворого і вводить кінець ректороманоскопа у задньопрохідний канал на глибину 4-5 см по поздовжній осі тіла (1);

- потім рукоятку ректороманоскопа опускають донизу і просовують тубус на 2-3 см догори і вліво, направляючи кут огляду до куприка (2);

- обтуратор видаляють із тубуса і замінюють його на окуляр, включають світло і під контролем зору, підкачуючи у кишку повітря, просовують тубус по прямій кишці (3);

- слизову оболонку прямої кишки оглядають як при введенні апарата, так і при його виведенні (глибину огляду контролюють за допомогою шкали, нанесеної на тубус апарата);

- завершуючи дослідження, відкривають вентиль і випускають із кишки накачане повітря, після чого тубус видаляють.

10. Диференційна діагностика геморою, ускладненого кровотечею (проводиться із захворю­ваннями прямої та ободової кишок):

- пухлини прямої та ободової кишок;

- тріщина прямої кишки.

11. Клініко-статистична класифікація хронічного геморою, ускладненого кровотечею:

Дата добавления: 2014-11-16