Перитоніт

1. Визначення: Загальне системне захворювання організму, що виникає в результаті запалення очеревини і проявляється важкими порушеннями гомеостазу, обмінних процесів з розвитком поліорганної недостатності.

2. Клінічні ознаки гострого перитоніту різноманітні, складні, динамічні і залежать від:

- площі мікробної контамінації очеревини;

- вірулентності мікроорганізмів;

- стадії процесу;

- реактивності організму (стать, вік хворого, наявність і характер супутньої патології, ступінь її компенсації).

А) Особливості клінічних проявів і діагностики в реактивній стадії гострого перитоніту (перші 24 години з часу захворювання) визначаються:

- виразністю проявів основного захворювання;

- залученням у запалення очеревини;

- початковими ознаками інтоксикації;

- напруженням реактивних сил організму.

а) Скарги:

- інтенсивний постійний біль у животі, більш виражений біля вогнища запалення;

- посилення болю при зміні положення тіла, кашлі, рухах;

- при локалізації вогнища запалення у верхньому поверсі черевної порожнини - іррадіація болю в надпліччя, а при локалізації вогнища запалення в малому тазі - хибні позиви на дефекацію, дизуричні симптоми, іррадіація болю в крижі, промежину;

- нудота, кількаразове блювання, що не приносить полегшення;

- загальна слабкість.

б) Iсторія захворювання - зв’язок із захворюванням, травмою, операцією.

в) Об’єктивні прояви:

- стан середньої важкості;

- шкіра бліда;

- температура тіла більше 38оС, тахікардія;

- дихання прискорене, грудного типу;

- положення в ліжку вимушене (на спині або на хворому боці з приведеними до живота стегнами);

- язик сухий;

- живіт симетричний, передня черевна стінка в зоні запалення відстає в акті дихання;

- при пальпації напруження черевної стінки і різкий біль в зоні вогнища запалення;

- різко позитивні патогномонічні симптоми основного захворювання (апендицит, холецистит, панкреатит та ін.);

- локально - симптоми подразнення очеревини;

- перкуторно: може визначатися тупість у відлогих місцях черевної порожнини;

- аускультативно: зниження звучності перистальтичних шумів;

- ректальне дослідження пальцем: нависання та болючість передньої стінки прямої кишки.

г) Методи діагностики:

- перелік діагностичних методик диктується захворюванням, яке підозрюється (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини, УЗД та ін.);

- лабораторні методи дослідження (клінічний аналіз крові, сечі, діастаза сечі, глюкоза крові, гематокрит, ЕКГ).

Б) Особливості клінічних проявів і діагностики в токсичній стадії гострого перитоніту (24-72 години з часу захворювання) визначаються:

- стертістю клініки (зменшенням симптомів) основного захворювання;

- залученням у запалення всієї очеревини;

- інтоксикацією (внаслідок дії мікробних токсинів, аутокаталітичних ферментів, біогенних амінів, метаболічних токсинів та ін.);

- гіпоксією (дихальною, циркуляторною, тканинною);

- порушенням коагуляційних властивостей крові (гіперкоагуляція);

- порушенням обміну речовин;

- динамічною непрохідністю кишок;

- пригніченням реактивних сил організму;

- поліорганною недостатністю (різного ступеня виразності).

а) Скарги:

- інтенсивний постійний нелокалізований біль у животі;

- нудота, багаторазове блювання (часто кишковим вмістом), зригування шлунковим вмістом;

- різка слабкість, лихоманка, озноб;

- невідходження газів, відсутність випорожнень;

б) Анамнез захворювання - подовження строків від початку гострого захворювання (від 24 до 72 годин).

в) Об’єктивні прояви:

- важкий загальний стан хворого;

- риси обличчя загострені (faciaes Hyppocratica), шкірні покриви блідо-сірі, сухі;

- задишка грудного типу;

- артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., пульс прискорений - до 100 уд/хв;

- язик сухий, потрісканий;

- живіт роздутий, у диханні участі не бере, помірно напружений і болісний на всьому протязі;

- симптоми основного захворювання не маніфестуються, домінують симптоми подразнення очеревини;

- олігоанурія (при наявності катетера у сечовому міхурі!);

- перкуторно: у відлогих місцях черевної порожнини притуплення перкуторного звуку;

- аускультативно: перистальтичні шуми не прослуховуються;

- ректальне дослідження пальцем: нависання, ригідність і болючість передньої стінки прямої кишки.

В) Особливості клінічних проявів і діагностики в термінальній стадії гострого перитоніту (більше 72 годин від початку захворювання) визначаються:

- поглибленням патогенетичних факторів, що розвинулись у стадії інтоксикації;

- глибоким пригніченням життєво важливих функцій (центральної нервової, серцево-судинної, дихальної, видільної, нейрогуморальної систем).

а) Скарги:

- зібрати важко або неможливо через сплутаність свідомості та неадекватність хворого.

б) Анамнез захворювання - часовий проміжок від гострого початку захворювання - від 3 до 5 діб.

в) Об’єктивні прояви:

- стан вкрай важкий або термінальний;

- свідомість плутана, марення, токсична кома;

- шкірні покриви блідо-сірі, сухі, акроціаноз;

- риси обличчя загострені (faciaes Hyppocratica), запалі очі, сухі склери;

- артеріальний тиск менший, ніж 60 мм рт.ст., частота серцевих скорочень більше 120 уд/хв, аритмія, відсутність пульсу на променевих артеріях;

- дихання часте, поверхневе або з елементами патологічного;

- часте блювання смердючим кишковим вмістом, зригування;

- язик сухий, потрісканий;

- живіт розпластаний, слабка болючість і напруження змінюються безболісністю та м’якістю черевної стінки;

- слабко виражені або зовсім відсутні симптоми подразнення очеревини;

- анурія;

- відсутність випорожнень і газів;

- перкуторно: тупий звук на всьому протязі живота;

- аускультативно: перистальтика не прослуховується, шум плескоту при балотуванні.

Дата добавления: 2014-11-16