Phoenix 2 страница

1. нанесення додаткових розрізів.

2. обколювання розчином новокаїну з антибіотиками.

3. застосування фізіотерапії.

4. використання мазевих пов’язок.

5. використання пов’язок з антисептиками.

23. Хворий 32 років скаржиться на виражений біль і почервоніння у правій паховій ділянці, підвищення температури тіла до 38,7 °С, загальну слабкість. У вказаній ділянці спостерігається набряк, пальпаторно виявляються різко болючі, ущільнені, зрощені між собою та з оточуючими тканинами лімфовузли з розм’якшенням у центрі конгломерату. Симптом флюктуації позитивний. У нижній третині гомілки – велика рана (після розтину флегмони), що гоїться вторинним натягом. Яка лікувальна тактика є правильною?

1. розтин і дренування гнійника у паху та антибіотикотерапія.

2. Масивна антибіотикотерапія і теплові процедури на пахову ділянку.

3. Виключно місцеве оперативне лікування: розкриття та дренування гнійника.

4. Напівспиртові компреси та інші теплові процедури на пахову ділянку.

5. Виключно масивна антибіотикотерапія.

24. Хворий 26 років, скаржиться на болі в правій кисті. Хворіє впродовж 4 дні 2. Болі спочатку з’явились на ладанній поверхні кисті у основи ІІ і ІІІ пальців в місці мозолі 2. Набряк почав швидко збільшуватись з переходом на тильну поверхню кисті. Пальці напівзігнуті, болючість при пальпації, рухи обмежені, позитивний симптом флюктуації. Який попередній діагноз?

1. фурункул кисті.

2. карбункул кисті.

3. абсцес кисті.

4. флегмона кисті.

5. бешиха кисті.

25. До лікаря звернувся токар зі скаргами на болі в правій кисті. Декілька днів назад під час роботи стружкою поранив шкіру у основи ІІІ пальця, де утворився інфільтрат, з’явилась гіперемія і набряк, посилився біль. При обстеженні: температура 37,9 С, права кисть набрякла, болюча при пальпації, рухи в суглобах пальців різко обмежені з огляду на біль. На шкірі передньої поверхні правого передпліччя відзначаються повздовжні червоні смуги. В паховій ділянці пальпуються збільшені і болючі щільні лімфатичні вузли. Який є попередній діагноз?

1. фурункул, лімфангіїт, лімфаденіт.

2. карбункул, лімфангіїт, лімфаденіт.

3. абсцес, лімфангіїт, лімфаденіт.

4. флегмона, лімфангіїт, лімфаденіт.

5. бешиха, лімфангіїт, лімфаденіт.

26. У пацієнтки виникла біль в ділянці ІІ пальця лівої кисті. В поліклініці виконали операцію – розкриття сухожильного панарицію. В наступні дні хвора страждала від сильного болю в ділянці лівої кисті, відзначалась температура до 39 С, загальна слабість, апатія, порушення сну. На 5 день пацієнтка повторно звернулась в поліклініку. При огляді: загальний стан середньої важкості, температура 38,5 С, пульс 118 в х 2. Локально: різкий набряк лівої кисті, гіперемія шкіри, рухи в суглобах відсутні. Який є попередній діагноз?

1. фурункул лівої кисті.

2. карбункул лівої кисті.

3. абсцес лівої кисті.

4. флегмона лівої кисті.

5. бешиха лівої кисті.

1. Лімфангіїт - це:

1. гнійне запалення сальної залози і волосяного фоллікулу.

2. запалення молочної залози.

3. гостре запалення лімфатичних судин.

4. гнійне запалення лімфатичних вузлів.

5. гнійне запалення потових залоз.

2. Лімфаденіт - це:

1. гнійне запалення сальної залози і волосяного фоллікулу.

2. запалення молочної залози.

3. гостре запалення лімфатичних судин.

4. гнійне запалення лімфатичних вузлів.

5. гнійне запалення потових залоз.

3. Причини виникнення лімфангіїту наступні, за виключенням:

1. запальні вогнища.

2. інфекція шкіри.

3. утворення тромбів.

4. метастазування ракових клітин.

5. інфіковані рани.

4. Перилімфангіїт - це:

1. згортання лімфи.

2. утворення тромбів.

3. лейкоцитарна інфільтрація на протязі судини.

4. некроз стінки лімфатичної судини.

5. утворення лімфангіїтних тромбів.

5. Тромболімфангіїт – це:

1. згортання лімфи.

2. утворення тромбів.

3. лейкоцитарна інфільтрація на протязі судини.

4. некроз стінки лімфатичної судини.

5. утворення лімфангіїтних тромбів.

6. Ретикулярний лімфангіїт – це запалення:

1. лімфатичних капілярів і дрібних лімфатичних судин.

2. великих лімфатичних судин.

3. лімфатичних вузлів.

4. все вірно.

5. все невірно.

7. Стовбуровий лімфангіїт – це запалення:

1. лімфатичних капілярів і дрібних лімфатичних судин.

2. великих лімфатичних судин.

3. лімфатичних вузлів.

4. все вірно.

5. все невірно.

8. Місцеві ознаки ретикулярного лімфангіїту наступні, за виключенням:

1. плямисте сітчасте почервоніння, що поширюється в напрямку лімфообігу.

2. болючість при пальпації зони гіперемії.

3. почервоніння у вигляді чітких смужок, які починаються від первинного вогнища і йдуть до реґіонарних лімфатичних вузлів.

4. з’являється поблизу інфікованого вогнища.

5. спостерігається збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів.

9. Місцеві ознаки стовбурового лімфангіїту:

1. плямисте сітчасте почервоніння, що поширюється в напрямку лімфообігу.

2. болючість при пальпації зони гіперемії.

3. почервоніння у вигляді чітких смужок, які починаються від первинного вогнища і йдуть до реґіонарних лімфатичних вузлів; болючість при пальпації по ходу смужок.

4. з’являється поблизу інфікованого вогнища.

5. спостерігається збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів.

10. При лімфаденіті не уражуються наступні групи лімфовузлів:

1. підщелепних.

2. шийних.

3. межистіння.

4. пахвових.

5. пахових.

11. Місцеві ознаки серозного лімфаденіту:

1. почервоніння у вигляді чітких смужок, які починаються від первинного вогнища і йдуть до реґіонарних лімфатичних вузлів; болючість при пальпації по ходу смужок.

2. пальпуються окремі збільшені болючі лімфатичні вузли, шкіра на ними не змінена.

3. гіперемія і набряк шкіри над лімфатичними вузлами, палькується щільний інфільтрат; при прогресуванні процесу з’являється флюктуація в центрі інфільтрату.

4. плямисте сітчасте почервоніння, що поширюється в напрямку лімфообігу, болючість при пальпації зони гіперемії.

5. все вірно.

12. Місцеві ознаки гнійного лімфаденіту:

1. почервоніння у вигляді чітких смужок, які починаються від первинного вогнища і йдуть до реґіонарних лімфатичних вузлів; болючість при пальпації по ходу смужок.

2. пальпуються окремі збільшені болючі лімфатичні вузли, шкіра на ними не змінена.

3. гіперемія і набряк шкіри над лімфатичними вузлами, палькується щільний інфільтрат; при прогресуванні процесу з’являється флюктуація в центрі інфільтрату.

4. плямисте сітчасте почервоніння, що поширюється в напрямку лімфообігу, болючість при пальпації зони гіперемії.

5. все вірно.

13. Лікування лімфангіїту та лімфаденіту наступне, за виключенням:

1. санація первинного вогнища.

2. антибіотикотерапія.

3. іммобілізація.

4. при ускладнених формах – оперативне.

5. оперативне лікування при запаленні лімфатичних судин та вузлів ніколи не застосовують.

1. Маститом називається:

1. запалення навколовушної слинної залози.

2. будь-яке запалення у ділянці молочної залози.

3. запалення тільки молочної залози.

4. запалення жувального м’яза.

5. фіброзне переродження тканин молочної залози.

2. За перебігом мастит буває:

1. підгострий, гострий.

2. гострий, хронічний.

3. гострий, рецидивний.

4. хронічний, рецидивний.

5. гострий, хронічний, рецидивний.

3. Найбільш часто мастит розповсюджується:

1. гематогенним шляхом.

2. лімфогенним шляхом.

3. галактогенним шляхом.

4. все вірно.

5. все не вірно.

4. Парамастит – це:

1. будь-яке запалення молочної залози.

2. запалення тільки молочної залози.

3. обмежене гнійне запалення у шкірі, підшкірній клітковині що вкривають молочну залозу.

4. фіброзне переродження тканин молочної залози.

5. все вірно.

5. Під час статевого дозрівання у підлітків обох статей спостерігається так званий мастит юнацького віку. Для нього не характерно:

1. в області молочних залоз з’являється болюча припухлість, щільна на дотик.

2. гіперемія шкіри і збільшення лімфатичних вузлів.

3. рухи в плечовому суглобі болючі.

4. виділення із сосків молокоподібного секрету спостерігається постійно.

5. із сосків молокоподібний секрет виділяється рідко.

6. Основним збудником маститу є:

1. кишкова паличка.

2. гонококи.

3. стафілококи.

4. синьогнійна паличка.

5. гемолітичний стрептокок.

7. Галактофорит – це запалення молочних ходів, яке розвивається після проникнення гнійної інфекції:

1. з тріщин та подряпин соска, навколососкової області і взагалі шкіри, що вкриває молочну залозу.

2. з гнійних вогнищ на поверхні молочної залози (фурункул, карбункул та ін.).

3. через молочні ходи, що відкриваються на сосці.

4. при септикопіємії після грипу, тифу та ін.

5. все вірно.

8. Фактори, що сприяють розвитку мастита наступні, за виключенням:

1. вагітності та лактації.

2. тріщині сосків.

3. плоского соску.

4. застій молока у залозі.

5. наявності вогнищ хронічної інфекції в організмі.

9. Фактори, що сприяють розвитку мастита наступні:

1. зниження резистентності організму.

2. нормальна вагітність із наявністю ревматизму, пороків серця.

3. лактостаз.

4. патологічна вагітність: нефропатії вагітних.

5. все вірно.

10. Фактори, що сприяють розвитку мастита наступні, за виключенням:

1. патологія пологів (кровотечі, важкі пологи та ін.).

2. нормальна вагітність.

3. патологічна вагітність.

4. супутні захворювання.

5. застуда.

11. Початковою формою маститу є:

1. флегмонозна.

2. серозна.

3. інфільтративна.

4. гангренозна.

5. абсцедуюча.

12. Частіше мастит розвивається у наступних випадках, за виключенням:

1. у жінок, які вперше родять.

2. у правій молочній залозі.

3. у перші 3-4 тижні після пологів.

4. під час застою молока.

5. під час безсоння.

13. Найбільш тяжкий клінічний перебіг маститу відзначається у фазі:

1. абсцедуючій.

2. серозній.

3. флегмонозній.

4. інфільтративній.

5. гангренозній.

14. Механізм розвитку маститу:

1. запальний процес починається в протоках молочної залози.

2. прогресуючи, запалення переходить на залозисту тканину.

3. запальний процес у залозі проходить стадії від серозного до дифузного гнійного запалення з утворенням абсцесів.

4. запальний процес приводить до тромбозу судин і розвитку некрозу тканини залози.

5. все вірно.

15. Локалізація гнійників у молочній залозі при маститі наступна:

1. премамарна.

2. субареолярна.

3. інтрамамарна.

4. ретромамарна.

5. все вірно.

16. Які форми маститу розрізняють за локалізацією:

1. субареолярну.

2. тотальну.

3. інтрамамарну.

4. ретромамарну.

5. усі з наведених.

17. Локалізація гнійників у молочній залозі при маститі наступна, за виключенням:

1. премамарної.

2. субареолярної.

3. інтрамамарної.

4. ретромамарної.

5. поверхневої.

18. Клінічні прояви серозно-інфільтративної форми маститу:

1. початок захворювання гострий.

2. озноб, температура тіла підвищується до 38,5-39 °С.

3. явища загальної інтоксикації: головний біль, зниження апетиту, втрата сну.

4. молочна залоза збільшена в об’ємі, болюча на дотик, кількість молока зменшена.

5. все вірно.

19. Клінічні прояви серозно-інфільтративної форми маститу, за виключенням:

1. початок захворювання гострий.

2. озноб, температура тіла підвищується до 38,5-39 °С.

3. явища загальної інтоксикації: головний біль, зниження апетиту, втрата сну.

4. молочна залоза збільшена в об’ємі, болюча на дотик, кількість молока зменшена.

5. позитивний симптом флюктуації

20. При серозній стадії гострого маститу протипоказанням є:

1. сціджування молока.

2. фіксація залози коминковою пов’язкою.

3. розкриття запального вогнища.

4. призначення антибіотиків.

5. ретромамарна блокада пеніциліном.

21. Клінічні ознаки застою молока у молочній залозі наступні, за виключенням:

1. виникає у перші дні після пологів.

2. виникає через 3-4 тижні після пологів.

3. неприємні відчуття та почуття важкості в ділянці молочної залози.

4. після кормління залоза залишається пружною, при пальпації виявляється добре обмежена щільна ділянка довгастої форми.

5. температура тіла у більшості випадків залишається нормальною.

21. Клінічні ознаки флегмонозної фази маститу наступні, за виключенням:

1. підвищення температури тіла до 38-40°С.

2. наявність відносно задовільного загального стану.

3. гіперемована, блискуча шкіра у ділянці молочної залози.

4. різкого зсуву лейкоцитарної формули ліворуч.

5. зниження Нв до 40-50 г/л.

22. Клінічні ознаки гангренозної фази маститу наступні, за виключенням:

1. стан хворої важкий, температура тіла 40°С і вище.

2. молочна залоза збільшена у розмірах.

3. шкіра синє-багрового кольору, місцями вкрита пухирями та ділянками некрозу.

4. стан хворої важкий, підвищення температури тіла до 38-40°С, гіперемована, блискуча шкіра у ділянці молочної залози.

5. різкий зсув лейкоцитарної формули ліворуч, у загальному аналізі сечі білок, кількість якого швидко збільшується.

23. Консервативне лікування лактаційного маститу проводять у фазі:

1. абсцедуючій.

2. серозно-інфільтративній.

3. флегмонозній.

4. гангренозній.

5. все вірно.

24. Під час консервативного лікування маститу використовують наступні заходи, за виключенням:

1. активного зціджування молока.

2. дозованого холоду.

3. ретромамарної новокаїнової блокади.

4. обмеження вживання рідини, проносних засобів.

5. компресів з камфорною олією.

25. Під час розтину інтрамамарних гнійників при маститі використовують розрізи:

1. поздовжні.

2. поперечні.

3. У-подібні.

4. радіальні.

5. хрестоподібні.

26. Для розтину ретромамарного гнійника при маститі використовують розрізи:

1. облямовуючий над молочною залозою.

2. через сосок із введенням резинової трубки.

3. півмісяцевий по краю ареоли.

4. радіальний з контапертурами.

5. під молочною залозою по складці.

27. Операція при маститі повинна виконуватися під:

1. поверхневою анестезією.

2. епідуральною анестезією.

3. місцевою інфільтративною анестезією.

4. загальним знеболенням.

5. в/венним знеболенням.

28. Яке розміщення і напрямок розрізу при розкритті ретромамарного гнійника:

1. радіарний біля верхніх квадрантах молочної залози.

2. півовальний біля нижнього краю залози.

3. радіарний біля нижній половині молочної залози.

4. півовальний над верхнім краєм залози.

5. циркулярний навколо соску.

29. Хронічний інфільтрат у молочній залозі насамперед необхідно диференціювати з:

1. чужорідним тілом.

2. тальковою гранульомою.

3. маститоподібною формою раку молочної залози.

4. туберкуломою.

5. молочною кистою.

30. Хронічний інфільтрат у молочній залозі насамперед необхідно диференціювати з:

1. чужорідним тілом.

2. тальковою гранульомою.

3. бешиховим запаленням молочної залози.

4. туберкуломою.

5. молочною кистою.

31. Лікування маститу у серозно-інфільтративній фазі наступне, за виключенням:

1. підняте положення молочної залози.

2. зціджування молока.

3. фізіотерапевтичне лікування.

4. радіарний розтин інфільтрату, його дренування.

5. антибіотикотерапія.

32. Лікування маститу у серозно-інфільтративній фазі наступне, за виключенням:

1. іммобілізація молочної залози.

2. зціджування молока.

3. антибіотикотерапія.

4. ретромамарна новокаїн-антибіотикова блокада.

5. радіарний розтин інфільтрату не повинен доходити до ареоли на 1 см

33. Лікування при абсцедуючому маститі наступне, за виключенням:

1. розкриття гнійника радіарним розтином у місці флюктуації або найбільшої болючості.

2. розтин інфільтрату не повинен доходити до ареоли на 1 см.

3. руйнування перемичок і тяжів у порожнині гнійника пальцем.

4. ретромамарна новокаїн-антибіотикова блокада.

5. накладання контр апертури в найбільш низькій крапці гнійної порожнини (при необхідності).

34. Лікування при абсцедуючому маститі наступне, за виключенням:

1. розкриття гнійника радіарним розтином у місці флюктуації або найбільшої болючості.

2. розтин інфільтрату не повинен доходити до ареоли на 1 см.

3. санація і дренування гнійної порожнини.

4. ретромамарна новокаїн-антибіотикова блокада.

5. накладання контр апертури в найбільш низькій крапці гнійної порожнини (при необхідності).

35. Лікування маститу при гангренозній формі маститу наступне, за виключенням:

1. широка некректомія.

2. у ряді випадків ампутація молочної залози.

3. інфузійно-трансфузійна антибіотикотерапія.

4. зціджування молока.

5. імунокорекція.

36. Лікування при флегмонозній формі маститу наступне, за виключенням:

1. розкриття гнійника кількома радіарними розтинами у місці флюктуації або найбільшої болючості.

2. обов’язкове висічення нежиттєздатних тканин.

3. руйнування перемичок і тяжів у порожнині гнійника пальцем.

4. ретромамарна новокаїн-антибіотикова блокада.

5. накладання контр апертури в найбільш низькій крапці гнійної порожнини (при необхідності).

37. Суттєве значення у профілактиці маститу мають наступні фактори, за виключенням:

1. повітряних ванн, загартовування шкіри молочних залоз та сосків до пологів.

2. санації вогнищ хронічної інфекції.

3. регулярне статеве життя.

4. багата вітамінами та білками їжа.

5. попередження застою молока.

38. Суттєве значення у допологовій профілактиці маститу мають наступні фактори, за виключенням:

1. підготовка сосків до годування.

2. формування сосків (при плоских і втягнутих сосках).

3. загартувальні процедури.

4. гігієну годування.

5. санацію вогнищ ендогенної інфекції.

39. Суттєве значення у післяпологовій профілактиці маститу мають наступні фактори, за виключенням:

1. гігієну годування (миття сосків до і після годування).

2. раціональний режим годування.

3. зціджування молока після кожного годування.

4. своєчасне лікування тріщин і мацерації сосків.

5. підготовку сосків до годування.

40. Хвора К., 20 років, скаржиться на біль в лівій молочній залозі, слабкість, підвищення температури тіла до 38° 3. Дитині 3 місяці. Місцево: ліва молочна залоза збільшена в розмірах, тверда і болюча при пальпації, шкіра гіперемована. Флюктуація не виявляється. Ваш діагноз?

1. серозний мастит.

2. абсцедуючий мастит.

3. флегмонозний мастит.

4. бешихове запалення молочної залози.

5. мастопатія.

41. Годуюча жінка звернулась до хірурга поліклініки зі скаргами на біль, набряк в правій молочній залозі, слабкість, підвищення температури. Знайдено ущільнення тканин, в центрі ущільнення – симптом розм'якшення. Діагноз: гострий гнійний правосторонній мастит. Яке лікування найбільш доцільне при гострому гнійному маститі?

1. оперативне лікування.

2. пеніцилін-новокаїнова блокада.

3. теплові процедури.

4. компрес з димексидом.

5. спиртовий компрес.

42. Хвора 20 років на десяту добу після виписки з пологового відділення звернулась зі скаргами на підвищення температури тіла до 39 °С, біль в правій молочній залозі. При огляді: молочна залоза збільшена, у верхньому зовнішньому квадраті відмічається ділянка гіперемії, там же пальпується ущільнення з нечіткими контурами; лактостаз, флюктуація відсутня. Лімфатичні вузли в правій пахвовій ямці збільшені, болючі. Вкажіть вірний діагноз.

1. лактаційний мастит.

2. абсцес.

3. бешиха.

4. дерматит.

5. пухлина.

43. Хвора З., 23 років, скаржиться на біль у молочних залозах, більше – у лівій, підвищення температури тіла до 39 °С, яке зберігається після годування та зціджування молока. Хворіє третю добу. При огляді молочні залози збільшені в об’ємі, особливо ліва; остання різко болюча, гіперемована, у верхньо-латеральному квадранті пальпується інфільтрат щільно-еластичної консистенції, розміром 5х6 см, різко болючий. Який попередній діагноз?

1. гострий мастит.

2. лактостаз.

3. мастопатія.

4. мастоденія.

5. лактоцелє.

44. У породіллі через 2 тижні після пологів з’явився біль в лівій молочній залозі, підвищилась температура тіл 1. При об’єктивному дослідженні – набряк лівої молочної залози, гіперемія, болючість і флюктуація в верхньо-зовнішньому квадранті. Попередній діагноз?

1. гострий гнійний лактаційний мастит.

2. рак молочної залози.

3. молочна киста.

4. фіброзно-кистозна мастопатія.

5. туберкульоз молочної залози.

45. На 20 добу після пологів у жінки з’явилась припухлість у правій молочній залозі. Зціджування молока стало болісним і вона його припинила. Використовувала зігріваючі компреси, але стан її не покращився. При огляді: загальний стан задовільний, температура тіла 37,8 ° 3. У ділянці верхнього і нижнього зовнішніх квадрантів правої молочної залози є болісна припухлість з чіткими контурами. Шкіра у цьому місці гіперемована. В центрі припухлості визначається флюктуація. Яке захворювання у хворої? Яке лікування треба призначити у цьому випадку?

1. мастит, антибіотикотерапія.

2. мастит, розтин гнійника та санація його порожнини, антибіотикотерапія.

3. мастит, фізіотерапевтичне лікування.

4. мастит, зігріваючі компреси.

5. мастит, часте зціджування молока.

46. У матері, 36 років, яка годує, первістки, через 3 тижні після пологів з’явився різкий біль у правій молочній залозі, загальний стан погіршився, температура тіла підвищилася до 39-40 °С, пропав апетит. Об’єктивно: права молочна залоза набрякла, ущільнена, гіперемована. В ділянці верхньо-зовнішнього квадранта визначається різко виражена болючість, тут же позитивний симптом флюктуації. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, ШОЕ – 30 мм/год. Сформулюйте діагноз.

1. лактостаз.

2. гострий лактаційний мастит, інфільтративна форма.

3. гострий лактаційний мастит, абсцедуюча форма.

4. флегмона правої молочної залози.

5. бешихове запалення правої молочної залози

47. Хвора, 32 років, хворіє протягом 5 діб. Скаржиться на слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 °С, головний біль, нездужання, біль у ділянці правої молочної залози. З анамнезу: нормальні пологи 1 місяць тому, годує дитину грудьми. При місцевому обстеженні: права молочна залоза значно видається уперед у порівнянні з лівою, колір шкіри над залозою не змінений. При пальпації визначається розлита болючість і припухлість в молочній залозі і навколо неї, зміщення залози різко болюче. Прощупуються збільшені і болючі лімфатичні вузли у правій пахвинній дільниці. Якої локалізації мастит у хворої?

1. інтрамамарний.

2. ретромамарний.

3. параареолярний.

4. інтраканікулярний.

5. підшкірний.

48. Хвора, 22 роки, через місяць після фізіологічних пологів почала скаржитися на різкий пульсуючий біль у правій молочній залозі, підвищення температури тіла до 39,0 °С протягом 4-х діб. Об’єктивно: права молочна залоза збільшена, в ділянці верхніх квадрантів шкіра різко гіперемована, палькується болючий інфільтрат із флюктуацією у центрі. В аналізі крові: лейкоцитоз, паличкоядерний зсув (12%). Який хірургічний доступ є оптимальним при даній локалізації гнійника?

1. дугоподібний розріз по перехідній складці.

2. Т-подібний розріз.

3. радіарний розріз.

4. облямовуючий розріз.

5. параареолярний розріз.

48. Хвора звернулася до лікаря зі скаргами на гарячку, підвищення температури тіла до 39 °С, загальну слабкість, набряк правої молочної залози, труднощі при зціджування молока. Три тижні тому народила дитину, годує груддю. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості, трохи збуджена. Температура тіла 39 °С, пульс 120 поштовхів за хв., задовільних якостей. Права молочна залоза значно збільшена у розмірах порівняно із лівою. Шкіра гаряча на дотик, але звичайного кольору. При пальпації: ущільнення всієї тканини молочної залози, болісність; флюктуації немає. Сосок набряклий, є дві тріщини, вкриті кіркою сірого кольору. Пахвові лімфовузли не збільшені. Яке захворювання у хворої? Яка фаза перебігу запального процесу?

1. гострий лактаційний мастит правої молочної залози, фаза абсцедування.

2. гострий лактаційний мастит правої молочної залози, фаза серозно-інфільтративна.

3. гострий лактаційний мастит правої молочної залози, фаза флегмонозна.

4. лактостаз.

5. гострий лактаційний мастит правої молочної залози, фаза гангренозна.

50. Хвора 27 років, первородяща, госпіталізована в хірургічний стаціонар через 15 діб після пологів зі скаргами на наявність тріщин навколо соску, біль в лівій молочній залозі, слабість, головний біль, підвищення температури тіла до 40 °С, озноб. Хворіє 6 днів. Об’єктивно: ліва молочна залоза збільшена, біля соска – тріщини, в ділянці верхнє-зовнішнього квадранту шкіра гіперемована, набрякла, при пальпації тут визначається різка болючість і флюктуація, пахвові лімфовузли зліва збільшені і болючі. Який діагноз у хворої?

1. гострий інтрамамарний мастит зліва в стадії абсцедування.

2. рак лівої молочної залози.

3. хронічний специфічний мастит.

4. дисгормональний мастит.

5. туберкульоз лівої молочної залози.

51. Новонароджена дитина, 8 днів виписана з пологового будинку. Відзначається мокнуття пупка. Одну добу тому з’явилось почервоніння правої молочної залози, вона тверда і болюча при натисканні. Дитина неспокійна, стала погано їсти, температура 38°С. Ваш діагноз.

1. мастит новонародженого.

2. лімфангіома.

3. мастопатія.

4. бешихове запалення.

5. пухирчатка.

52. У тритижневої дитини визначаються неспокій, температура 38,3 °С, збільшення та гіперемія правої молочної залози, болісність при її пальпації. Діагноз: мастит. Як треба здійснювати місцеве лікування, щоб не виникло ускладнень з боку молочної залози?

1. радіальними розрізами-надсічками до ореоли.

2. пункційним методом.

3. надсічками за "глаховою" схемою.

4. дугоподібним розрізом.

5. ретромамарним введенням антибіотиків.

1. Бешихою називається:

1. гостре запалення волосяних цибулин, що викликає стрептококк.

2. реакція шкіри на укуси комах.

3. шкірні прояви алергійної реакції не деякі лікарські препарати.

4. запалення шкіри у вигляді пустул, що наповнені гноєм.

5. гостре запалення шкіри або слизової оболонки, що викликає стрептококк.

2. Бешиху викликає:

1. золотистий стафілококк.

2. гемолітичний стрептококк.

3. паличка синьо-зеленого гною.

4. протей.

5. кишкова паличка.

3. Бешиху викликає:

1. Str. piogenes.

2. Str. faecalis.

3. Str. lactis.

4. Str. pneumoniae.

5. все вірно.

4. Бешиху викликає:

1. α-зеленіючий стрептококк.

2. β-гемолітичний стрептококк.

3. γ-негемолітичний стрептококк.

4. все вірно.

5. все не вірно.

Дата добавления: 2014-11-18