Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

Класифікація позичальників банку здійснюється за ре­зультатами оцінки їх кредитоспроможності. Як уже за­значалося у темі 9, банки на підставі рекомендацій Націо­нального банку самостійно визначають перелік показників і встановлюють критерії оцінки кредитоспроможності по­зичальника. За результатами оцінки кредитоспромож­ності позичальника відносять до певного класу — "А", "Б", "В", "Г" або "Д".

Так, за результатами оцінки кредитоспроможності по­зичальників — юридичних осіб відносять:

1. до класу "А", якщо фінансова діяльність позичаль­ника добра, що свідчить про можливість своєчасного вико­нання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема по­гашення основної заборгованості та відсотків за кредитом відповідно до умов кредитного договору; економічні по­казники перебувають у межах встановлених банком кри­теріїв; вище керівництво позичальника має відмінну діло­ву репутацію; кредитна історія позичальника бездоганна;

2. класу "Б", якщо фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники, які належать до цього класу, потребують більшої уваги внаслідок потен­ційних недоліків, що ставлять під загрозу достатність над­ходжень коштів для обслуговування заборгованості за кре­дитом і стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника, віднесеного до класу "Б", може свід­чити про негативні тенденції в його діяльності, але вияв­лені недоліки мають бути лише потенційними. За наяв­ності реальних недоліків клас позичальника знижується;

3. класу "В", якщо фінансова діяльність позичальника задовільна і потребує більш детального контролю; надхо­дження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом у повній сумі та в строки, передбачені догово­ром, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спо­стерігається можливість виправлення ситуації та поліп­шення фінансового стану позичальника. Забезпечення кре­дитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення до­говорів застави, гарантії, поручительства тощо;

4. класу "Г", якщо фінансова діяльність позичальника незадовільна (економічні показники не відповідають вста­новленим банком критеріям), і спостерігається її нестабільність протягом року; високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення заборгованості та відсот­ків/комісій за кредитом є низькою; проблеми можуть сто­суватися стану забезпечення за кредитом, потрібної доку­ментації щодо забезпечення, яка свідчить про його наяв­ність (схоронність) і ліквідність тощо. Якщо під час про­ведення наступної класифікації немає безсумнівних під­тверджень поліпшення протягом одного місяця фінан­сового стану позичальника або рівня забезпечення за кре­дитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче. До класу "Г" також відносять позичальника, про­ти якого порушено справу про банкрутство;

5. класу "Д", якщо фінансова діяльність позичальника незадовільна і збиткова; показники не відповідають вста­новленим банком значенням, кредитна операція не забез­печена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником прак­тично немає. До цього класу також відносять позичальни­ка, визнаного банкрутом у встановленому чинним законо­давством порядку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалі­зації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умо­ви, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту ви­конується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.

Позичальники-банк и за результатами оцінки креди­тоспроможності відносять:

— до класу "А", якщо фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'я­зань за кредитними операціями, зокрема погашення ос­новної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; вище керівництво має відмінну ділову ре путацію; кредитна історія — бездоганна; банки-рези-денти і банки-нерезиденти, зареєстровані в країнах — членах СНД, дотримуються економічних нормативів. До цьо­го класу також відносять банки-нерезиденти, що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж показник А, підтвер­джений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній ('Fitch ІВСА", "Standard & Рооr’s", "Мооdy’s" тощо) (дод. 7);

— класу "Б", якщо банки-резиденти і банки-нерези­денти, зареєстровані в країнах — членах СНД, дотриму­ються економічних нормативів, їх фінансова діяльність
близька за характеристиками до класу "А", але ймовір­ність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. До цього класу також відносять банки-не­
резиденти, що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас", що підтверджено у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній. Позичальни­ки, які належать до цього класу, потребують більшої ува­ги внаслідок потенційних недоліків, що ставлять під загро­зу достатність надходження коштів для обслуговування заборгованості за кредитом і стабільність одержання пози­тивного фінансового результату їх діяльності. За наявності реальних недоліків клас позичальника знижується;

— класу "В", якщо банки-резиденти і банки країн — членів СНД дотримуються економічних нормативів, але їх фінансова діяльність задовільна і потребує більш деталь­ного контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного по­гашення заборгованості за кредитом у повній сумі та в строки, передбачені кредитним договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації та поліпшення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вар­тості, правильності оформлення договорів застави, гаран­тії, поручительства тощо. До цього класу також відносять банки-нерезиденти, що мають кредитний рейтинг не ниж­чий, ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї зпровідних світових рейтингових компаній;

— ласу "Г", якщо фінансова діяльність позичальника незадовільна і спостерігається її нестабільність протягом року; високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення заборгованості та відсотків/комісій за креди­том є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забез­печення за кредитом, потрібної документації щодо забез­печення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної кла­сифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшення протягом одного місяця фінансового стану позичальника або рівня забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче. До класу "Г" та­кож відносять позичальника, проти якого порушено спра­ву про банкрутство;

— класу "Д", якщо фінансова діяльність позичальника незадовільна і збиткова; показники не відповідають вста­новленим банком значенням, кредитна операція не забез­печена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником прак­тично немає. До цього класу також відносять позичальни­ка, що визнаний банкрутом у встановленому чинним зако­нодавством порядку.

Банки, в яких відкликано банківську ліцензію, не мо­жуть бути віднесені до класу вище, ніж клас "Г".

Класифікація позичальників — фізичних осіб за ре­зультатами оцінки їх кредитоспроможності здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитною опера­цією.

Так, позичальників — фізичних осіб відносять:

— до класу "А", якщо сукупний чистий дохід пози­чальника значно перевищує внески на погашення заборго­ваності та відсотків/комісій за кредитом, імовірність збе­реження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди є високою; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк понад один рік, до­статні або позичальник має високу особисту кредито­спроможність (підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/ комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди;

— класу "Б", якщо основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтриман­ня на такому самому рівні є низькою, або наявна тенден­ція (чи інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що вида­ються на строк понад один рік, достатні для погашення в
повному обсязі заборгованості та відсотків/комісій за кре­дитом;

— класу "В", якщо сукупні обсяги доходів і витрат по­зичальника свідчать про досягнення граничної межі в за­безпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погір­шенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальни­ка, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного або в неповній сумі погашення заборгованості та відсот­ків/комісій за кредитом. Обсяг, якість і ліквідність забез­печення за кредитами, що видаються на строк понад один рік, достатні для погашення в повному обсязі заборгова­ності та відсотків/комісій за кредитом;

— класу "Г", якщо фінансовий стан позичальника не­стабільний, періодично виникають проблеми зі своєчас­ною сплатою заборгованості та відсотків/комісій за креди­том у зв'язку з нестабільністю доходів позичальника або зростання витрат і зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплати за­боргованості та відсотків/комісій за кредитом. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень ліквід­ності, недостатній розмір тощо);

— класу "Д", якщо фінансовий стан позичальника не­задовільний, доходи не забезпечують погашення заборго­ваності та відсотків/комісій за кредитом; забезпечення за кредитом неліквідне. Практично немає можливості пога­сити заборгованість і відсотки/комісії за кредитом, у тому числі за рахунок забезпечення.

Клас позичальника — фізичної особи за операціями з фінансового лізингу визначається без урахування забез­печення за кредитом.

Якщо немає достовірної фінансової звітності, що під­тверджує оцінку фінансового стану позичальника — юри­дичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки кредитоспроможності фізичної особи, а та­кож належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичаль­ники мають класифікуватися не вище класу "Г".

Якщо на час укладання договору пролонгації кредитної операції з кредитоспроможним і надійним позичальником — юридичною особою, якого віднесено до класу "А" або "Б", не спостерігається погіршення його фінансового стану і відсотки сплачуються своєчасно, відповідно до встановле­ного графіка, то така операція вважається строковою, тоб­то пролонгованою без зниження класу позичальника. При цьому надходження (крім кредитних коштів) на рахунки позичальника протягом первісного строку користування кредитними коштами згідно з кредитним договором ма­ють перевищувати розмір заборгованості за кредитом не менше ніж у два рази та засвідчуватися документально.

Пролонговані кредити, надані позичальникам — фізич­ним особам на придбання та вдосконалення нерухомості, автотранспорту, товарів довгострокового користування, вва­жаються пролонгованими без зниження класу позичаль­ника, якщо на час укладання угоди про пролонгацію кре­дитного договору позичальники — фізичні особи віднесені ДО класу "А" або "Б" і відсотки, комісії та інші платежі сплачуються своєчасно.

Пролонгація кредитів за інших умов розглядається як пролонгація зі зниженням класу позичальника.

Дата добавления: 2014-11-18