Навчальна мета. Актуальність теми.Лікареві (педіатру), і в першу чергу, (дитячим) акушеру-гінекологу, урологу, проктологу

ТЕСТУВАННЯ З МОДУЛЮ №1.

Актуальність теми. Лікареві (педіатру), і в першу чергу, (дитячим) акушеру-гінекологу, урологу, проктологу, хірургу і іншим необхідні ґрун­тов­ні знання топографічної анатомії промежини для розуміння динаміки розвитку патологічних процесів, обґрунтування діагнозу, а також вибору і виконання методу хірургічного лікування, що зумовлено складністю топографічної анатомії тазу.

Знати: топографічну анатомію промежини у осіб різної статі, її зв’язок з сусідніми ділянками та принципи операцій на органах тазу та промежині (у дітей).

Вміти: орієнтуватися в топографічній анатомії промежини (у дітей різного віку) та в принципах операцій на органах тазу.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Намалюйте схему границь промежини і її поділу з врахуванням статевих особливостей.

2. Встановіть відмінності між поняттями “анатомічна” і “акушерська” промежина.

3. Намалюйте схему топографії м’язів промежини у мужчин і жінок (хлопчиків і дівчаток).

4. Перечисліть фасції промежини.

5. Вкажіть скупчення клітковинних просторів промежини, як місць виникнення гнійних процесів.

6. Назвіть тактику і операції, які виконують при черезочеревинному та позаочеревинному пораненнях сечового міхура і прямої кишки.

7. Вкажіть принципово відмінні способи видалення прямої кишки при злоякісних процесах в залежності від локалізації і поширеності процесу.

8. Опишіть причину виникнення геморою та способи хірургічного його усунення.

Контрольні питання:

1. Топографічна анатомія промежини: границі, поділ на відділи, пошарова будова, фасції.

2. Границі та вміст сіднично-прямокишкової ямки.

3. Особливості будови чоловічої промежини та сечовипускного каналу. Втручання при гідроцеле та варикоцеле.

4. Особливості будови та практичне значення жіночої промежини (анатомічної та акушерської).

5. Шляхи венозного і лімфатичного відтоків. Участь вен прямої кишки у формуванні портокавальних анастомозів та геморою.

6. Принципи оперативних втручань при пораненнях сечового міхура і прямої кишки.

7. Втручання при захворюваннях простати.

8. Операції на прямій кишці злоякісних пухлинах, геморої, парапрок­титах.

Питання та тести для самоконтролю знань.

1. Назвіть фасції промежини в анальному і урогенітальному відділах дна таза?

2. Чим обмежена сіднично-прямокишкова ямка і яка патологія може виникати в ній?

3. Назвіть частини жіночого і чоловічого сечовипускного каналів. Відмітьте ту частину чоловічої уретри, що пошкоджується при катетеризації металевим катетером.

4. Яким шляхом буде здійснюватися венозний відтік від прямої кишки після перев’язки середньої прямокишкової вени?

а) через верхню у нижню брижову та нижню у соромітну вени;

б) через верхню у нижню брижову та нижню у внутрішню клубову вени; в) через верхню у внутрішню клубову та нижню у соромітну вени;

г) через верхню та нижню у нижню порожнисту вени.

д) через верхню у нижню порожнисту та нижню у соромітну вени

5. При ушиванні рани сечового міхура хірург прошив слизову обо­лонку. Яке післяопераційне ускладнення може виникнути?

а) утворення каменів; б) нориця; в) кровотеча;

г) запалення; д) сечовий наплив.

6. Назвіть складку очеревини, яку необхідно відтягнути вверх при позаочеревинному доступі до сечового міхура.

7. Вкажіть основні способи втручання при пораненнях сечового міхура і прямої кишки.

8. Який шар сечоводу та сечового міхура не можна брати в шов при зашиванні ран?

9. Як виконують операцію при геморої за Моллігеном-Морганом?

а) вузли прошивають і перев’язують шовковими лігатурами;

б) вузли відсікають після їх перев’язки;

в) через U-подібні розрізи вузли прошивають, перев’язують їх судинну ніжку і видаляють;

г) висікають слизову оболонку разом з вузлами у вигляді циліндра;

д) вузли висікають разом із слизової після їх перев’язки.

10. Який розтин застосовується для розкриття параметриту?

а) радіальний по відношенню до відхідника;

б) з боку просвіту прямої кишки;

в) через заднє склепіння піхви;

г) надлобковий;

д) через задню стінку піхви.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Після перелому тазу у хворого з’явилася гематурія і ознаки подразнення очеревини. Топографо-анатомічно обґрунтуйте діагноз і можливі ускладнення. Яку операцію необхідно виконати?

2. Після позаочеревинного розриву сечового міхура при переломі тазу у хворого (12 років) утворився двосторонній сечовий заплив. Який доступ потрібно вибрати для дренування?

3. Після травматичних родів у породіллі (15 років) відмічається постійне мимовільне виділення сечі. Топографо-анатомічно обґрунтуйте дане ускладнення.

4. Під час родів у жінки (у школярки) з нормальними розмірами тазу наростає напруження промежини, шкіра перерозтягнута. Яке ускладнення їй загрожує і чи можна його попередити?

5. Хворий скаржиться на болі при акті дефекації і періодичну появу крові в калі. Обґрунтуйте топографо-анатомічно причини виникнення патологічного процесу і хірургічні методи лікування.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На другій півпарі буде проведено тестування з модулю №1.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Куль­чи­цького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. Ю.Ф. Исакова. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

Додаткова:

1. Давыдов С.Н. Атлас гинекологических операций. - Л., 1973.

2. Масляк В.М. та інші. Практична колопроктологія. - М., 1968.

3. Школьников Л.Г. Повреждения таза и тазовых органов. - М., 1968.

Методична вказівка для самостійної роботи студента №16*

Тема: НАУКОВІ ОСНОВИ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ. ПЛАСТИЧНІ

ТА ВІДНОВНІ ОПЕРАЦІЇ. ДЕРМАТОПЛАСТИКА.

Актуальність теми. Операції спрямовані на відновлення цілісності людського тіла (дитини) при вроджених та набутих його вадах, його анатомічної форми і функції пошкодженого або втраченого органу посідають провідне місце серед інших хірургічних операцій, належать до найдревніших, мають значні досягнення і продовжують бурхливо розвиватися.

Дата добавления: 2014-11-18