Основні функції державного регулювання економіки

1. Цільова - полягає у визначенні цілей, пріоритетів (лат. prior - перший, перевага) і основних напрямків розвитку національної економіки.

2. Стимулююча передбачає формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюючих суб'єктів (їхні інтереси) і стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку.

3. Нормативна (регламентуюча) - держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий простір.

4. Коригуюча - зводиться до коригування (лат. - виправляти) розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення негативних екстерналій і забезпечення нормальних соціально-економічних умов життя суспільства.

5. Соціальна - передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин (наприклад, між підприємцями і робітниками), перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища тощо.

6. Безпосереднє управління не ринковим сектором економіки - це регулювання державного сектору економіки, створення суспільних товарів і благ.

7. Контролююча - означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням законів, нормативних актів, економічних, екологічних та соціальних стандартів тощо.

Мінімальні функції держави:

- створення правової бази;

- захист конкуренції;

- забезпечення економіки необхідною кількістю грошей;

- мінімізація негативних екстерналій;

- розподіл і перерозподіл доходів;

- виробництво суспільних товарів і благ.

Державне регулювання економіки - це управління соціально-економічним розвитком країни, тобто сукупність заходів державного впливу на об'єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб'єктів національної економіки, узгодження їхніх інтересів і дій для реалізації певних цілей.

Складові (етапи) процесу управління розвитком національної економіки:

- макроекономічний аналіз;

- макроекономічне прогнозування;

- планування соціально-економічного розвитку країни;

- макроекономічне програмування;

- організація і регламентація дій суб'єктів національної економіки;

- стимулювання бажаних процесів;

- оперативне регулювання;

- контроль за дотриманням правил і норм економічної поведінки суб'єктів;

- національне рахівництво.

Об'єкти державного регулювання економіки - сфери, галузі, регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або невідкладно, як того вимагають умови нормального функціонування економіки й підтримання соціальної стабільності.

Конкретні об'єкти ДРЕ:

- економічний цикл;

- структура економіки;

- умови нагромадження та інвестиційна діяльність;

- науково-технічний прогрес та інноваційні процеси;

- грошовий обіг та інфляція;

- ціни;

- платіжний баланс;

- блок соціальних проблем (зайнятість і доходи населення, підготовка і перепідготовка кадрів, соціальний захист тощо);

- умови конкуренції;

- навколишнє середовище (екологічні проблеми);

- регіони.

Щодо названих об'єктів держава проводить відповідну еконо­мічну політику.

Дата добавления: 2014-11-08