Призначення бібліотечних каталогів, їх функції

Обладнання для карткових каталогів

Форми бібліотечних каталогів

Види каталогів за різними ознаками

Історія розвитку бібліотечних каталогів

Призначення бібліотечних каталогів, їх функції

План

Тема 6.1. Загальні питання організації системи каталогів

Тема 6. Система каталогів бібліотеки

Ключові слова: бібліотечні каталоги, види каталогів, форми каталогів, система каталогів бібліотек різних типів, каталожні картки, обладнання для каталогів

Бібліотечний каталог - це перелік творів друку й інших документів, наявних у фонді бібліотеки або групи бібліотек, складених у певному порядку. Відомості про них подаються у каталозі у вигляді бібліографічних записів.

Бібліографічні записи розташовуються в каталозі у певному порядку і завдяки цьому розкривають склад, зміст бібліотечного фонду. Таким чином, бібліотечний каталог - це, перш за все, засіб повідомлення про склад і зміст фонду.

Головне призначення системи каталогів – забезпечення виконання завдань, поставлених перед бібліотеками.

Читачі звертаються до каталога, щоб одержати інформацію про види документів, що зберігаються у фонді бібліотеки, за який хронологічний період, з яких питань, галузей знань, якими мовами видані тощо. В цьому полягає інформаційна функція каталогів. Каталоги також допомагають здійснювати бібліографічний пошук, встановлювати наявність у фонді бібліотеки певного документа. Бібліотечні каталоги виконують також освітню функцію. Завдяки їм читачі можуть познайомитись з новими авторами, невідомими раніше творами авторів, одержати знання про існування невідомих наук, проблем, тем, знання нових термінів тощо. Велике значення каталоги мають і у внутрішній роботі бібліотеки. До них звертаються при організації масових заходів, при комплектуванні фонду і т. д.

Основним документом, що регламентує систему каталогів і картотек бібліотеки, є «Положення про систему каталогів і картотек бібліотеки» (ЦБС). У «Положенні...», крім відомостей про склад, системи каталогів і картотек, наповнення кожного з них, їх зв'язки та розмежування, встановлюються також правила, на основі яких технологічних інструкцій, норм організуються і ведуться каталоги,, вказуються шляхи пропаганди й інформації про каталоги, наво­дяться основні засоби керівництва системою каталогів і картотек. Складаючи цей документ, доцільно орієнтуватися на типове «По­ложення...» і в той же час ураховувати особливості конкретної біб­ліотеки. На основні каталоги ЦБС створюють самостійні Положен­ня. Положення про окремий каталог містить відомості про призна­чення і функції каталога, відображення в ньому фондів бібліотеки, окремих видів документів, структуру, зв'язки з іншими каталогами, допоміжний апарат, методи пропаганди. Наявність розгорнутих Положень сприяє єдності, збереженню спадкоємності у веденні ка­талогів. (“Положення про систему каталогів і картотек див. додаток № 3).

Важливим документом для організації систематичного каталога є робочі таблиці класифікації.

В основі побудови системи каталогів реалізуються вимоги науко­вості, інформативності, планомірності, доступності, наочності, еко­номічності.

Науковість каталогів і картотек, які становлять систему, забез­печується тим, що в їхній побудові відтворюється рівень розвит­ку науки, впровадження сучасної наукової термінології, враховую­ться досягнення бібліотекознавства в процесі організації окремих каталогів і картотек, передовий досвід кращих бібліотек країни для підвищення наукової якості каталогів і картотек тощо.

Принцип інформативності проявляється у тому, що система ка­талогів і картотек забезпечує повне і багатоаспектне відображення складу і змісту фондів бібліотек.

Реалізація принципу планомірності потребує встановлення про­порцій між окремими каталогами і картотеками у відтворенні біб­ліотечного фонду. Тобто слід створити таку систему каталогів і кар­тотек, кожний елемент якої (каталог, картотека) розкривав би фонд бібліотеки своїми засобами і не дублював інші.

Реалізація принципів доступності і наочності здійснюється зав­дяки правильному оформленню каталогів і картотек, забезпеченню зручності у користуванні ними.

Суть принципу економічності стосовно системи каталогів і кар­тотек полягає у зменшенні витрат часу і праці на каталогізаційні процеси, зокрема, завдяки впровадженню нових технічних засобів і раціоналізації окремих технологічних процесів.

Як зазначалося раніше, каталоги і картотеки, що входять до системи, мають бути взаємопов'язаними, не дублювати, а доповню­вати один одного. Це досягається за рахунок встановлення зв'яз­ків і ліній розмежування між ними у відображенні документів.

Зв'язки між усіма каталогами здійснюються завдяки використан­ню єдиного бібліографічного запису на той чи інший документ не­залежно від того, в якому з каталогів буде вміщуватися картка із записом. Розмежування між окремими елементами системи ката­логів і картотек відбувається по лінії документів, що відображають­ся у них з більш або меншою повнотою. Наприклад, в алфавітному каталозі відбиваються усі перевидання документа, а в систематич­ному, як правило, — лише останнє видання. Додаткові записи від­биваються тільки в алфавітному каталозі. В алфавітному каталозі недоцільно створювати комплекси літератури типу «про нього», у той час, як персоналії посядуть місце у відповідних розділах систематичного каталога за спеціальністю і видом діяльності пев­ної особи. В систематичному каталозі не відтворюються зведені описи видань, що продовжуються, а щодо розділів, виходячи зі змісту, фіксуються окремі томи або випуски. По-різному відтво­рюється література іноземними мовами: у службовому алфавітно­му каталозі — за графічною ознакою в єдиному алфавітному ряду, в читацькому алфавітному каталозі кожна мова виділяється окремо, а в систематичному — література за мовною ознакою не поді­ляється, оскільки головним тут є зміст документа, а не його мова.

Дата добавления: 2014-11-20