КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лекція № 9
Контрольні запитання 1. У чому полягає суть моделі Солоу? Пояснити схему функціонування економіки згідно з моделлю Солоу. 2. Якими ендогенними змінними задається стан економіки в моделі Солоу? 3. Який вигляд має геометрична інтерпретація розв¢язку моделі Солоу, записана у питомих показниках? 4. Пояснити суть перехідного режиму в моделі Солоу. Як можна зобразити графічно три типи перехідного режиму фондоозброєності? 5. У чому полягає суть ¢¢золотого¢¢ правила накопичення? Як можна графічно подати загальну порівняльну динаміку середньодушового споживання? Модель міжгалузевого балансу (модель Леонтьєва) 1. Фінансовий метод. Принципова схема міжгалузевого балансу (ММБ). 2. Економіко-математична ММБ. 3. Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників. 1. Балансовий метод. Принципова схема міжгалузевого балансу (ММБ) Балансові моделі, як статичні, так і динамічні, знаходять широке застосування при економіко-математичному моделюванні економічних систем і процесів. В основі створення даних моделей знаходиться балансовий спосіб, тобто метод взаємного узгодження наявних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та потреби в них. Якщо описувати економічну систему в цілому, то під балансовою моделлю мають на увазі систему рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між обсягом продукції, що виробляється економічними об¢єктами, й сукупною потребою у даній продукції. За такого підходу економічна система складається з окремих об¢єктів, кожний із яких випускає певний обсяг продукту, частина його споживається іншими об¢єктами системи, а інша — виводиться за межі системи в якості її кінцевого продукту. Якщо замість поняття “продукт” ввести більш загальне поняття “ресурс”, то під балансовою моделлю слід розуміти систему рівнянь, які задовольняють вимоги відповідності наявності ресурсу і його використання. Крім наведеного прикладу можна вказати такі приклади балансової відповідності, як відповідність наявності робочої сили та кількості робочих місць, платоспроможності попиту населення і продукції товарів та послуг. Балансові моделі на підставі звітних балансів характеризують наявні пропорції, де ресурсна частина завжди дорівнює витратній. Для виявлення диспропорції використовують балансові моделі, в котрих фактичні ресурси узгоджувались би не тільки з їх фактичним споживанням, а й з потребою в них. Балансові моделі не містять механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і не передбачають різних видів ресурсів, що не дозволяє здійснювати вибір оптимального варіанта розвитку економічної системи. Цим визначається обмеженість балансових моделей і балансового методу в цілому. Основу інформаційного забезпечення балансових моделей в економіці становить матриця коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними напрямами їх використання. У моделі міжгалузевого балансу таку роль відіграє технологічна матриця — таблиця міжгалузевого балансу, що складається з коефіцієнтів прямих витрат на виробництво одиниці продукції у натуральному вираженні. З багатьох причин вихідні дані реальних економічних об¢єктів не можуть бути застосовані в балансових моделях безпосередньо, тому підготовка інформації до введення у модель є досить складною проблемою. Для побудови моделі міжгалузевого балансу використовується поняття чистої галузі, що поєднує все виробництво агрегованого продукту незалежно від адміністративної підпорядкованості й форм власності підприємств і фірм. Перехід до чистих галузей вимагає спеціального перерахунку даних економічних об¢єктів, наприклад агрегування галузей, вилучення внутрішньогалузевого обігу і т.п. (таблиця 9.1). Таблиця 9.1 — Принципова схема міжгалузевого балансу виробництва й розподілу суспільного продукту у вартісному вираженні
В основу цієї схеми покладено поділ сукупного продукту на дві частини: проміжний і кінцевий продукт; уся економіка подана як сукупність чистих галузей. Кожна з них фігурує в балансі як виробник і як споживач. Розглянемо схему ММБ у розрізі його складових частин, які мають різне економічне тлумачення — квадрантів ММБ. I квадрант ММБ — це таблиця міжгалузевих потоків. Показники, розташовані на перетині рядків і стовпців, є обсягами міжгалузевих потоків продукції , де — номер галузі-виробника; — номер галузі-споживача. Так, величина, наприклад, x32 трактується як вартість засобів виробництва, виготовлених у галузі з номером 3 та спожитих у якості матеріальних витрат у галузі з номером 2. Перший квадрант за формою є квадратною матрицею n - порядку, сума всіх елементів якої дорівнює річному фонду витрат засобів виробництва у матеріальній сфері. II квадрант ММБ являє собою кінцеву продукцію всіх галузей матеріального виробництва, де під кінцевою продукцією мають на увазі продукцію, що виходить зі сфери виробництва в кінцеве використання (на споживання та накопичення). У таблиці цей розділ подано в загальному вигляді у формі одного стовпчика Y1. У розгорнутій схемі ММБ кінцевий продукт показано диференційовано за напрямами використання: на особисте споживання, суспільне споживання, на накопичення, покриття збитків, експорт та ін. Отже, другий квадрант характеризує матеріальну структуру національного доходу, а в розгорнутому вигляді — розподіл національного доходу на фонд накопичення й фонд споживання, структуру споживання та накопичення за галузями виробництва і споживання. III квадрант ММБ також характеризує національний дохід, але з точки зору його вартісного складу — як суму чистої продукції й амортизації; чиста продукція — це, в даному випадку, сума оплати праці і чистого доходу галузей. Обсяг амортизації та чистої продукції певної галузі називають умовно чистою продукцією даної галузі й позначають . IV квадрант ММБ знаходиться на перетині стовпців II квадранта (кінцевої продукції) та рядків III квадранта (умовно чистої продукції). Цим визначається зміст квадранта, він відображає кінцевий розподіл і використання національного доходу. У результаті перерозподілу створеного національного доходу утворюються сукупні доходи населення, підприємств, держави. Дані IV квадранта важливі для відображення в міжгалузевій моделі балансу доходів і витрат населення, джерел фінансування капіталовкладень, поточних витрат невиробничої сфери, для аналізу загальної структури доходів за групами споживачів. Загальний підсумок IV квадранта, як II та III квадрантів, повинен дорівнювати створеному за рік національному доходу. Таким чином, у цілому ММБ у рамках єдиної моделі об¢єднує баланси матеріального виробництва, баланс сукупного суспільного продукту, баланси національного доходу, фінансовий баланс доходів і витрат населення. Незважаючи на те, що валова продукція галузей не входить у розглянуті чотири квадранти, справа від II квадранта вона подана у вигляді стовпця та нижче III квадранта у вигляді рядка. Валовий продукт замикає схему ММБ і має важливе значення для перевірки правильності заповнення балансової схеми й для розроблення економіко-математичної ММБ. Розглянемо схему балансу по стовпчиках. Можна зробити висновок про те, що сума матеріальних витрат будь-якої галузі-споживача та її умовно чистий продукт дорівнює валовій продукції цієї галузі
Співвідношення (1) охоплює систему з n рівнянь, які відображають вартісний склад продукції всіх галузей матеріальної сфери. Розглядаючи ММБ по рядках для кожної галузі-виробника, можна зробити висновок про те, що валова продукція будь-якої галузі дорівнює сумі матеріальних витрат галузей, котрі споживають її продукцію, і кінцевої продукції даної галузі
Співвідношення (2) описує систему з n рівнянь, які називаються рівняннями розподілу продукції галузей матеріального виробництва за напрямами використання. Просумуємо за систему рівнянь (1)
Просумуємо за систему рівнянь (2)
Звідси . Дане співвідношення вказує на те, що в ММБ виконується принцип еквівалентності та вартісного складу національного доходу.
Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 563; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |