Затрати на 1 грн. товарної продукції

Залежно від тривалості розрахункового періоду

Залежно від місця формування затрат

Залежно від часу формування затрат

- планова

- фактична

- нормативна

- кошторисна

- цехова

- виробнича

- повна

- місячна

- квартальна

- річна

За складом продукції собівартість буває:

- товарної продукції

- валової продукції

- реалізованої продукції

- незавершеного виробництва

За ступенем охоплення підприємств:

- індивідуальна

- галузева

Індивідуальна собівартість характеризує витрати окре­мого підприємства на виробництво і реалізацію продукції, а галузева (С_сг) - показує середні у галузі витрати на виробництво і реалізацію продукції.

Показниками собівартості продукції, що використову­ються в господарській практиці, є:

2. Собівартість окремих видів продукції (визначається на основі калькуляцій собівартості окремих видів продукції);

3. Зниження собівартості порівняльної товарної про­дукції (використовується на підприємствах зі сталим асортиментом продукції).

Джерелами зниження собівартості продукції є ті затрати, за рахунок економії яких знижується собівартість продукції, а саме:

- затрати уречевленої праці, які можуть бути знижені за рахунок поліпшення використання засобів і пред­метів праці;

- затрати живої праці, які можуть бути скорочені за ра­хунок росту продуктивності праці;

- адміністративно-управлінські витрати.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Чинниками зниження собівартості є підвищення тех­нічного рівня виробництва, вдосконалення організації ви­робництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, га­лузеві та інші фактори.

План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

• планування зниження собівартості товарної продукції;

• складання кошторису витрат на виробництво;

• складання планових калькуляцій окремих видів про­дукції.

Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі чинники, що впливають на змі­ну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за відповід­ними чинниками виконують у такій послідовності:

1. Визначають затрати на 1 грн. ТП в базовому році.

2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році.

3. Визначають економію затрат за техніко-економічними чинниками методом прямого розрахунку:

• підвищення технічного рівня виробництва може спри­чинити економію витрат за рахунок зниження норм витрат матеріалів (Е_м,).:

• та росту продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості виготовлення продукції (Е_т)

• удосконалення організації виробництва і праці спричи­няє економію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування виробництва (Е_ск).

• зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зниження умовно-постійних витрат (Е_у-п).

4. Визначають планову собівартість продукції (С_тп.пл).

5. Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому

РОЦІ (В_{1грн.ТП.пл}).

6. Розраховують процент зниження затрат на 1 грн. ТП в плановому році порівняно з базовим.

Індексний метод дає можливість врахувати вплив усіх чинників укрупненим способом.

• Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них (С_м).

• Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці (С_пп).

.

• Зниження собівартості продукції за рахунок знижен­ня умовно-постійних витрат (АС_у-п).

Мета складання кошторису витрат на виробництво - встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році.

Кошторис виробництва, узагальнюючи поелементні витрати підприємства (про склад яких йшлося вище), показує їх ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, ос­новні фонди). Це надзвичайно важливо для аналізу чинни­ми формування і зниження собівартості продукції.

Порядок розробки кошторису витрат на виробництво залежить від розміру підприємства, інформаційного забезпе­чення процесу планування та його стадії. На стадії прогнозних читок величини витрат кошторис можна складати коригуван­ням фактичних витрат за минулий період. Елементи фактичних витрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу ви­робництва, чисельності персоналу, вартості основних фондів з «рахуванням зміни норм витрат ресурсів, цін на них тощо.

Кошторис витрат на виробництво відображає собівартість товарної, валової і реалізованої продукції підприємства.

Собівартість товарної продукції обчислюється на ос­нові елементів витрат, що відображаються в кошторисі, з подальшим їх коригуванням на величину витрат, які не включені у виробничу собівартість продукції (витрати на підготовку та освоєння нової продукції, позавиробничі витрати, відшкодування втрат від браку), зміну залишків витрат майбутніх періодів. Одержана сума є собівартістю валової продукції. Після її коригування на зміну залишків незавершеного виробництва одержується виробнича собі-вартість товарної продукції. Саме вона разом із сумою позавиробничих витрат становить повну собівартість товарної продукції.

Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції.

Дата добавления: 2014-12-08