Калькулювання собівартості продукції - це про­цес обмеження собівартості одиниці продукції

Методи калькулю­вання:

- нормативний (витрати на одиницю продукції встановлюються за нормами);

- параметричний (затрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних парамет­рів виробу);

- розрахунково-аналітичний (прямі витрати на виробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі - пропорційно за­робітній платі).

Номенклатура калькуляційних статей наведена вище, а склад окремих статей формується таким чином:

І. Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно-заготівельні витра­ти; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.

2. Стаття «Паливо і енергія на технологічні цілі» вклю­чає витрати на паливо, електроенергію, пару та ін., які без­посередньо використовуються в технологічному процесі, за нормами витрат, тарифами і цінами.

3. Стаття «Заробітна плата виробничих робітників» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції (основна заробітна плата); обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій, тарифних ставок або відрядних розцінок; витрати на оплату відпусток, часу виконання державних обов'язків, до­плати за виконання додаткових функцій та ін. (додаткова за­робітна плата); обчислюється у відсотках до основної.

4. Стаття «Відрахування на соціальні заходи вироб­ничих робітників» включає відрахування на обов'язкове соціальне страхування, пенсійне страхування; встановлюю­ться у відсотках від основної і додаткової заробітної плати.

5. Стаття «Загальновиробничі витрати» містить вироб­ничі накладні витрати на організацію виробництва і управ­ління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та інши­ми підрозділами основного і допоміжного виробництва, а та­кож витрати на утримання та експлуатацію машин і устат­кування; обчислюються шляхом складання кошторису цих витрат на певний період і розподілу їх на одиницю продукції пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.

6. Стаття «Адміністративні витрати» відображає за­гальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслу­говуванням підприємства; до них належать витрати на утри­мання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засо­бів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподар­ського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послу­ги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати та ін.; обчислю­ються згідно із встановленими нормами, тарифами і цінами.

7. Стаття «Підготовка та освоєння виробництва» містить витрати на освоєння нових підприємств, цехів; підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості; списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.

8. Стаття «Інші виробничі витрати» включає сплату процентів за короткострокові позики банків, оплату робіт із сертифікації та інші витрати, які включаються у собівартість продукції, але не віднесені до перелічених раніше статей.

9. Стаття «Витрати на збут» містить витрати на па­кувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необорот­них активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Сума перших п'яти статей становить цехову собівартість продукції; восьми - виробничу і усіх статей - пов­ну собівартість продукції.

На ранніх стадіях розробки нової продукції, коли повністю не сформована нормативна база, не відомі ціни на ресурси і відсутній комплект технічної документації, собівартість продукції може визначатись лише як прогнозна величина.

Найбільш розповсюдженими методами таких розрахунків є:

1) метод питомих ваг; 3) бальний;

2) графоаналітичний; 4) кореляційний.

Із освоєнням виробництва нової продукції її собівартість змінюється (знижується). Знання закономірностей зміни собівартості продукції в процесі освоєння виробництва дає можливість управляти витратами на нього.

Дата добавления: 2014-12-08