Структура АСФР 1 страница

Система управління фінансами визначається прямими глобальними та окремими цілями, методами, засобами, організацією управління фінансами, а також критеріями оцінки якості управління.

Глобальна мета системи управління фінансами визначає таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи у процесі укладання й виконання Державного бюджету. До прямих окремих цілей системи управління фінансами належать виявлення у процесі прискореної обробки й поліпшеного аналізу фінансової документації резервів асигнувань, власних оборотних засобів підприємств, запасів невстановленого обладнання тощо.

Методи, засоби й організація процесу управління фінансами зумовлюються такими основними чинниками: єдністю бюджетної системи України; структурою МФУ та інших фінансових органів; класифікацією прибутків і видатків бюджету, яка відбиває їх фінансово-економічний та соціальний зміст і значення; методичними вказівками (правилами) з укладання та виконання Державного бюджету.

Організаційно АСФР є сукупністю взаємопов’язаних між собою підсистем:

ОЕЗ – організаційно-економічне забезпечення;

ІЗ – інформаційне забезпечення;

ПЗ – програмне забезпечення;

ТЗ – технічне забезпечення;

ОПЗ – організаційно-правове забезпечення;

ТлЗ – технологічне забезпечення;

КЗ – кадрове забезпечення

Підсистема ОЕЗ є головною підсистемою АСФР, що створює методичні та організаційні передумови автоматизації процесу укладання й виконання бюджету, включає функціональні підсистеми, координує та взаємопов’язує інші забезпечувальні підсистеми тощо.

Організаційна структура АСФР єдина для всієї системи. Структура забезпечувальної частини враховує адміністративно-територіальну ієрархію побудови системи. Тому до цієї частини ставляться як загальні, так і диференційовані за рівнями вимоги, а також вимоги щодо зв’язків (функціональних, інформаційних і технічних) між рівнями [13, С. 161-163].

3. Характеристика підсистем АСФР

Організаційно-економічне забезпечення АСФР – сукупність засобів по вдосконаленню механізму, структури управління процесами укладання і виконання Держбюджету України на основі застосуванні обчислювальної техніки, економіко-математичних методів і моделей.

Найважливішою складовою ОЕЗ АСФР є функціональна структура, що включає склад задач системи. Дана структура являє собою комплекс взаємопов’язаних елементів системи, що відображає структуру Державного бюджету України, етапи та стадії його укладання й виконання, перелік розрахунків, що при цьому виконуються. У функціональній структурі вирізняють функціональну підсистему, блок, комплекс задач, окрему задачу. Як відомо, функціональна підсистема – це відносно самостійна частина системи, що характеризується певним цільовим призначенням, відповідною підпорядкованістю, відокремленістю інформаційної бази, методичним спрямуванням розрахунків фінансових показників і спеціалізацією робіт апарату фінансового органу.

З огляду на сказане виокремлюють чотири підсистеми АСФР:

- «Зведені розрахунки бюджету»;

- «Державні прибутки»;

- «Фінанси галузей народного господарства»;

- «Видатки бюджетних установ і закладів».

Ієрархічний взаємозв’язок підсистем АСФР ілюструє рис. 6.2.

Кожна з підсистем має певне цільове призначення і в ній здійснюється управлінський цикл, що реалізує в певній послідовності такі функції управління: облік, контроль і складання звітності, аналіз виконання плану, внесення змін до плану та планування. У кожній із підсистем виокремлюють відповідні функціональні блоки, що характеризують функції управління, послідовність виконання робіт.

Рис. 6.2. Ієрархічний взаємозв’язок функціональних підсистем АСФР

Вони також характеризують технологію робіт і дозволяють проектувати комплекси задач за однорідними блоками.

Функціональна підсистема «Зведені розрахунки бюджету» – це головну підсистему АСФР, що здійснює зведене планування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми підпорядковані цій підсистемі і забезпечують планування фінансів та контроль виконання бюджету за галузями народного господарства, джерелами надходження коштів і напрямками їх витрачання. На підставі даних інших трьох підсистем під час розв’язування задач у підсистемі «Зведені розрахунки бюджету» складається проект Державного бюджету України, формується розклад затвердженого бюджету і здійснюється бухгалтерський облік його виконання, розробляється зведений звіт з виконання.

Функціональна структура повинна мати певний ступінь деталізації, що дозволить ідентифікувати всі зв’язки між елементами системи.

Як другий рівень функціональної структури, блоки функціональних підсистем АСФР відображають стадійність робіт з укладання й виконання Державного бюджету. Згідно з цим у структурі АСФР виокремлюють чотири блоки: «Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Облік, контроль і звітність», «Аналіз».

Блок «Планування і прогнозування» призначений для розв’язування задач з варіантних розрахунків показників бюджету під час його укладання, тобто від розрахунків показників по окремих міністерствах або закладах до зведено-аналітичних розрахунків, що характеризують Державний бюджет України в цілому, а також матеріали для його обгрунтування. На стадії формування контрольних цифр бюджету в даному блоці виконуються й прогнозно-аналітичні розрахунки показників бюджету та зведеного фінансового балансу держави, що грунтуються на прогнозах динаміки різноманітних соціально-економічних процесів.

У блоці «Зміна плану» розв’язуються задачі з урахування змін показників фінансових планів у зв’язку зі змінами, які вносяться в установленому порядку до показників народногосподарських планів, до порядку фінансування заходів. Інформація даного блока використовується для обліку й контролю виконання бюджету, аналізу та планування.

Блок «Облік, контроль і звітність» призначений для розв’язування задач обліку й контролю виконання бюджету, а також для укладання звітності щодо його виконання. Тут формується інформація для розв’язування задач аналізу та планування.

У блоці «Аналіз» розв’язуються задачі аналізу виконання бюджету, планів державних доходів, фінансово-господарської діяльності міністерств і відомств, їх підприємств і організацій, використання засобів на соціально-культурні заходи та управління, подаються оцінки очікуваного виконання планів. Інформація використовується для контролю за ходом виконання бюджету і для планування.

Інформаційне забезпечення включає такі основні елементи:

· систему показників;

· засоби формалізованого опису даних;

· систему документації;

· інформаційний фонд;

· систему ведення.

4. Технологія розв’язування задач АСФР у центральних і місцевих фінансових органах

Організація автоматизованого розв’язування комплексів задач у фінансових органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантів технологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги комплексу технічних засобів, визначаючись безпосередньо характером розв’язуваних задач, у тому числі методами й засобами їх реалізації на ЕОМ.

Як правило, вибір і обґрунтування використання тієї чи іншої моделі (типу) ЕОМ під час розв’язування конкретних задач – проблема доволі непроста. Тут потрібно враховувати безліч іноді й суперечливих чинників, насамперед таких, як необхідність розв’язати задачі в задані терміни, обсяги оброблюваної інформації, оперативність подання результатів розв’язування, віддаленість центру обробки даних від користувачів і т. ін.

Вибір ЕОМ для обробки інформації у фінансових органах має ґрунтуватися на таких міркуваннях: доводиться обробляти значні за обсягом масиви вхідної інформації та формувати базу даних, що потребує великої ємності зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв; розв’язування складних інформаційно пов’язаних між собою задач часто має відбуватися за безпосередньої участі фінансового працівника у процесі розв’язування; постійно створюються інформаційно-обчислювальні мережі та обчислювальні комплекси обробки інформації; у різних поєднаннях застосовують кілька технологічних режимів обробки інформації – централізований, що децентралізувався, пакетний, телеопрацювання, діалоговий.

У разі централізованої обробки технологічний процес включає в себе операції перетворення вхідної інформації, у тому числі приймання та реєстрацію первинних документів, запис даних (із контролем) на машинний носій, обробку на ЕОМ, контроль, оформлення і видавання результатів розрахунку користувачеві. Однією з особливостей такого процесу обробки є його локальність, тобто сукупність робіт виконується в обчислювальних установах у рамках конкретного ІОЦ.

Децентралізована обробка даних дозволяє розбити на групи ряд операцій технологічного процесу, обладнавши АРМ спеціальними пунктами збору та обробки первинної інформації в місцях її виникнення. Пункти, у свою чергу, оснащуються персональними комп’ютерами, термінальними приладами, а також апаратурою передавання даних, що дасть змогу працювати в режимах прямої або дистанційної обробки інформаційних масивів.

ТЕМА 7. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ У ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ

1. Загальна характеристика податкової системи з позиції обробки інформації.

2. Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки».

3. Характеристика інформаційного забезпечення АІС «Податки».

4. Склад функціональних підсистеми АІС «Податки».

5. Зовнішні інформаційні зв’язки.

6. Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.

1. Загальна характеристика податкової системи з позиції обробки інформації

Податкова система України поділяється на дві складові: систему оподаткування та податкову службу. Від правильності побудови системи оподаткування та рівня організації податкової служби держави, налагодженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність роботи податкової системи.

Система оподаткування – це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки поділяються на прямі і непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.

Податкова служба – це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає Державну податкову адміністрацію та податкову поліцію.

Державні податкові адміністрації функціонують починаючи з 1991 року згідно із законом України «Про державну податкову службу», від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов’язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різних підприємств – юридичних осіб та близько 20 млн. платників податків – фізичних осіб.

Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою пов’язана з виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизовані:

· перевірка на правильність числових розрахунків документів бухгалтерської звітності та документів, пов’язаних з обчисленням податків та інших платежів (камеральна перевірка);

· ведення списків платників у кожному з підрозділів;

· ведення журналів документальних та камеральних перевірок;

· обробка платіжних документів та занесення відповідної інформації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»);

2. Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки»

Ефективного функціонування існуючої в Україні галузі оподаткування можна досягти за умови її глибокої модернізації, одним із найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.

В управлінні комп’ютеризації Головної Державної податкової адміністрації України створюється й послідовно впроваджується в експлуатацію Автоматизована інформаційна система (АІС) «Податки». Ця система централізовано поширюється в податкових адміністраціях районного рівня для зручнішого, оперативного та всеосяжного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні. АІС «Податки» включає в себе функціональні підсистеми, комплекси задач, задачі та функції, які використовуються у структурних підрозділах ДПА районного рівня у вигляді системи взаємопов’язаних АРМ спеціалістів-податківців відповідних управлінь:

Ø АРМ інспектора по обліку(реєстрація платників);

Ø АРМ обліку надходжень до бюджету («Держдоходи»);

Ø АРМ реєстрації бухгалтерської звітності;

Ø АРМ складання звітності;

Ø АРМ контроль та аудит;

Ø АРМ «Податки в Україні» (чинні закони України);

Ø АРМ «Валютна інспекція».

Взаємозв’язок АРМ, які функціонують в ДПІ районного рівня, можна простежити на прикладі розв’язання комплексу задач «Облік надходжень і контроль сплати ПДВ з юридичних осіб».

Основні функції АІС «Податки» такі.

1. Облік платників на підставі статутних документів (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і т. ін.).

2. Збір інформації про відкриття рахунків у банках платниками. Ця функція виконується на підставі письмових повідомлень про відкриття та закриття рахунків, які надходять з банківських установ у триденний термін (згідно з Інструкцією №3 НБУ «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»).

3. Отримання інформації про внесення та виключення платників з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. Ця інформація надходить з органів статистики, районної адміністрації та Арбітражного суду.

4. Збір інформації про економічну діяльність підприємств. Ці повідомлення формуються на підставі бухгалтерської звітності, яка регулярно надається підприємствами до податкової адміністрації.

5. Оперативне отримання даних про надходження грошових коштів про сплату податків. Ця інформація подається у формі платіжних повідомлень та реєстру надходжень з банківських установ.

6. Проведення перевірок правильності сплати податків згідно з планами перевірок та за замовленням.

7. Формування звітності до Головної, міської та обласної податкової адміністрації.

8. Економічний аналіз діяльності податкової адміністрації та стану обслуговуваного району.

Організація в рамках системи автоматизованих робочих місць для кожного фахівця ДПА дає змогу останньому своєчасно отримувати достовірну та повну інформацію для виконання своїх функціональних обов’язків і забезпечує:

· вдосконалення оперативності роботи та продуктивності праці податкових інспекторів;

· підвищення достовірності даних щодо обліку платників податків і ефективності контролю за додержанням податкового законодавства;

· оперативне отримання даних про надходження податків (за кожним платником податків або їх групою, за кожним видом податку або групою податків) за запитом на будь-яку дату обліку на будь-яких вертикальних рівнях системи управління оподаткуванням;

· поліпшення якості та підвищення оперативності бухгалтерського обліку;

· поглиблений аналіз динаміки надходження сум податків і можливість прогнозування цієї динаміки;

· забезпечення повного й своєчасного інформування податкових адміністрацій усіх рівнів про податкове законодавство на будь-яку дату обліку, починаючи з поточної і раніш;

· своєчасне інформування адміністрації території, яка обслуговується ДПА, про надходження податків і додержання податкового законодавства;

· скорочення обсягу паперового документообігу;

· підвищення оперативності та якості рішень, які приймаються щодо керування оподаткуванням з метою підвищення ефективності його функціонування.

3. Характеристика інформаційного забезпечення АІС «Податки»

Процес управління неможливий без перетворення інформації, а тому організація інформаційного забезпечення в інформаційних системах набуває особливого значення. Система інформаційного забезпечення (ІЗ) будується залежно від ряду факторів і передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розробку засобів формалізованого опису даних і т.ін. Цей неповний перелік вже характеризує складність та багатоаспектність розробки й структурної побудови ІЗ залежно від вирішуваних завдань, структури економічної системи в цілому, складу функцій управління та способів перетворення інформації, а також форм подання інформації та способів опису даних.

ІЗ включає методичні та інструктивні матеріали, єдину систему класифікації та кодування економічної інформації, інформаційну базу. Остання, у свою чергу, поділяється на позамашинну (нормативно-довідкові документи, уніфіковані системи вхідних та вихідних документів) і машинну (масиви бази даних)

Найбільш місткою та важливою частиною ІЗ є інформаційна база, до якої входять нормативно-довідкові документи та вхідні і вихідні інформаційні повідомлення. Нормативно-довідкові документи містять інформацію про розміри ставок за кожним із видів податкових платежів, процентну ставку НБУ, довідкові відомості про податкову систему України в цілому, кожну ДПА, платників податків, банківські установи, в яких перебувають розрахункові рахунки платників та бюджетні рахунки, іншу інформацію.

4. Склад функціональних підсистеми АІС «Податки»

АІС «Податки» містить у собі функціональні підсистеми, які використовуються в структурних підрозділах ДПА у вигляді системи взаємопов’язаних АРМів спеціалістів-податківців відповідних управлінь.

До складу АІС “Податки” входять такі найбільш поширені підсистеми, кожна з яких має певне цільове призначення і в кожній з них виділяються комплекси задач, які характеризують виконання робіт:

1. Підсистема обліку платників – облік платників на основі уставних документів (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і т. ін.)., збір інформації про відкриття рахунків в банку платниками (у 3-х денний термін), отримання інформації про внесення та виключення платників з ЄДРПОУ.

2. Підсистема реєстрації бух звітності (реєстрація, ввід інформації, обробка інформації і т. д.) – збір інформації про економічну діяльність підприємств на основі бух звітності, яка регулярно надається підприємствами до податкової адміністрації. В ДПА виділяється окреме АРМ для прийняття та перевірки наданої інформації на її відповідність звітним формам.

3. Підсистема обліку надходжень до бюджету – оперативне отримання даних про надходження грошових коштів на сплату податків. Ця інформація надходить з електронних банківських систем та держказначейства України у вигляді електронних файлів або у формі повідомлень та реєстрів надходження податкових платежів та інших сплат до бюджету.

4. Підсистема складання звітності – формування звітності до вищих ДПА.

5. Підсистема контролю та аудиту – проведення перевірок правильності сплати податків згідно планів перевірок.

5. Зовнішні інформаційні зв’язки

Ефективність функціонування податкової служби значно залежить від своєчасності надходження інформації. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової системи України здійснюється за допомогою електронної пошти. З верхнього рівня (Головної ДПА України) до підлеглих рівнів (обласних, районних ДПА) направляються різного роду законодавчі, методичні та нормативні матеріали, нові версії та засоби програмного забезпечення і т.ін. Знизу, тобто з ДПА районного рівня до обласного направляються файли, в яких міститься регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни і т.ін. згідно зі строками її надання, а також інформація щодо неформалізованих запитів.

Основні джерела надходження інформації до ДПА: платник, банк, фінансовий відділ райдержадміністрації. Споживачі інформації районної ДПА – це платник, ДПА вищого рівня, фінансовий відділ райдержадміністрації. Інформація щодо окремих платників передається:

· до арбітражного суду – застосування закону про банкрутство;

· до податкової поліції – застосування статті 148 Кримінального кодексу України.

Платники в установлені терміни подають до ДПА відповідні звітні документи про господарську діяльність. Ці звіти та декларації традиційно подавалися до ДПА на паперових носіях. З ІІІ кварталу 1997 року у практиці роботи ДПА запроваджено електронну форму бухгалтерської звітності (ЕЗ) платників податків – юридичних осіб. Електронна звітність подається платниками на дискетах 3,5 дюйма і, разом з підписаними паперовими копіями, приймається на виділеному робочому місці в ДПА.

Звітність платники формують за допомогою спеціального програмного засобу «Клієнт-3», інтегрованого за форматами даних і протоколом передавання з комп’ютерними системами ДПА.

ДПА обмінюється відповідною інформацією про нарахування та фактичне надходження податків і деяких видів неподаткових платежів до місцевих бюджетів з фінансовими відділами райдержадміністраційКрім основних джерел надходження інформації (платник, банк, фінансовий відділ) до районної ДПА для підвищення ефективності її діяльності в умовах функціонування систем автоматизованої обробки інформації існують ще й інші джерела, з яких інформація надходить безпосередньо до ДПА. Це зокрема:

· Державний комітет України зі статистики (обласні, міські управління). Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №538 на Держкомстат покладене завдання з ведення Державного реєстру звітних статистичних одиниць (збір та обробка інформації стосовно осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, присвоєння ідентифікаційних кодів). Щомісяця ДПА отримує від Держкомстату дані про доповнення до Державного реєстру звітних статистичних одиниць у вигляді файла за допомогою засобів електронної пошти. Крім цього, Держкомстат опікується питаннями створення та ведення загальнодержавних класифікаторів, зокрема тих, що визначають класифікаційні ознаки платника (форма власності, вид діяльності і т.ін.);

· Митниця – можливе отримання інформації про проведення експортно-імпортних операцій за даними митних декларацій;

· Міністерство зовнішніх економічних зв’язків – перспективним є отримання інформації про видачу ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій.

6. Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України

До пріоритетних напрямків інформатизації ДПАУ на даному етапі слід віднести:

· створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналітичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

· створення корпоративного комп’ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов’язує воєдино всі рівні податкової служби;

· створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об’єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення ефективної взаємодії користувачів з корпоративним комп’ютерно-телекомунікаційним середовищем;

· створення типового математичного забезпечення для розв’язання функціональних задач податкової служби обласного та районного рівнів;

· впровадження новітніх методів, засобів, технологій для автоматизованого виявлення прихованих неплатників податків і тіньових елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

· підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформаційних технологій і їх використання в податковій службі.

Зауважимо, що комплексне розв’язання цих проблем дозволить ДПАУ вийти на якісно новий щабель інформатизації і забезпечити більш вищий рівень збирання податків в Україні, а також сприятиме науково-обґрунтованому прогнозуванню бюджету країни.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяльності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галузевої інформатики:

· з метою забезпечення податкових службовців інформацією, якість якої адекватна складності розв’язуваних задач, створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну базу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу до ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інформації за кожним із зареєстрованих платників.

· розробити технологію нагромадження динаміки змін податкових показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

· ввести принцип обгрунтування розробки і впровадження завдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доцільності та очікуваних економічних результатів;

· вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки діяльності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служби, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з максимальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступені захисту інформації і т. ін.);

· розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

ТЕМА 8. АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1. Поняття, призначення та функції Держказначейства. Загальна характеристика АІС «Держказначейства».

2. Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства».

3. Інформаційне забезпечення АІС «Держказначейства».

4. Інформаційні зв’язки АІС «Держказначейства» з іншими інформаційними системами.

1. Поняття, призначення та функції Держказначейства. Загальна характеристика АІС «Держказначейства».

Державна казначейська служба України (ДКСУ) засновано в 1995 р. для здійснення управління виконанням державного бюджету, моніторингу та контролю над оборотом державних фінансових ресурсів та активів. З часом функції Казначейства розширюються в напрямі обслуговування операцій місцевих бюджетів, позабюджетних фондів тощо. Нині ДКСУ має подвійну функцію. З одного боку, воно є спеціалізованим банком, який обслуговує державні підприємства та організації, веде їхні рахунки та проводить платежі, з іншого – воно схоже на централізовану бухгалтерію, котра веде частину обліку бюджетних коштів в розрізі їх розпорядників.

ДКСУ виконує такі основні функції:

· організовує виконання державного бюджету України;

· здійснює управління наявними коштами державного бюджету, в тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок державного бюджету;

· веде облік касового виконання державного бюджету, складає звітність про стан виконання державного та зведеного бюджетів;

· здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

· розподіляє між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

· здійснює контроль за надходженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів.

2. Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства»

У системі ДКСУ створена і функціонує Автоматизована система казначейського виконання бюджету – АС "Казна", яка об'єднує в собі такі системи і підсистеми:

- операційний день;

- доходи;

- видатки;

- звітність;

- бухгалтерський облік бюджетних організації;

- формування і подача податкової звітності;

- процесинговий центр обробки комунальних та інших платежів.

Автоматизована казначейська система по обліку доходів та видатків бюджетів усіх рівнів є комплексом, у якому взаємодіють декілька систем, а саме:

- АС «Казна-Доходи», на базі типової автоматизованої банківської системи АБС «Барс», для обліку дохідної частини бюджетів і взаємодії із СЕП НБУ;

- АС «Казна-Видатки» для обліку видаткової частини бюджетів.

У кожну із систем закладені функції виходячи зі специфіки діяльності казначейства, до яких відносяться:

- відкриття рахунків розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів і їхнє обслуговування, складання звітності про розподіл і використання бюджетних коштів;

- відкриття рахунків для збору доходів державного і місцевого бюджетів у розрізі видів доходів та територій, їхнє обслуговування відповідно до діючого законодавства і складання звітності про виконання бюджетів усіх рівнів по доходах;

Дата добавления: 2014-12-08