Структура АСФР 2 страница

- введення мережі розпорядників бюджетних коштів, починаючи від головних розпорядників і закінчуючи одержувачами;

- контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;

- ведення бухгалтерського обліку.

Склад та призначення АС «Казна-доходи»

АС «Казна-Доходи» -це типова автоматизована банківська система фірми «УНИТИ-БАРС» (АБС Барс «Millennium»), що була певним чином дороблена для задоволення специфічних потреб ДКСУ.

Вибір типової автоматизованої банківської системи в якості базової обумовлений насамперед не стільки складністю створення систем такого класу, скільки проблемами зв'язаними із процедурами сертифікації в НБУ і виходом у СЕП.

Облік у системі проводиться шляхом ведення залишків на аналітичних рахунках засобами Головної книги в плані рахунків ДКСУ. Рух коштів по рахунках виконується за допомогою банківських операцій, що настроєні на одночасне проведення як по грошевим рахункам, так і по обліковим казначейським рахункам, згідно методики на основі наказу №131 від 19 грудня 2000 року.

За допомогою АБС «Барс» відбувається взаємодія казначейської системи із СЕП НБУ та іншими комерційними банками. Клієнт-банк системи працює з СЕП НБУ. АБС «Барс» спроектована і функціонує відповідно до вимог НБУ щодо структури системи і захисту банківської інформації.

Усі друковані звіти й аналітичні вибірки є вторинними стосовно платіжних документів і залишків на облікових рахунках, що відображає достовірну інформацію. Унаслідок цього стан рахунків можна контролювати щохвилини, тобто баланс можна одержувати в режимі реального часу, що дозволяє оперативно керувати ресурсами казначейства, виконання дохідної частини бюджету стає прозорим, а виправити помилки можна в той же банківський день, коли вони допущені.

Склад та призначення АС «Казна- видатки»

АС «Казна-Видатки» є казначейською обліковою системою, яка була розроблена з метою:

- заміни різнорідного, неповнофункціонального програмного забезпечення єдиною комплексною системою контролю над виконанням бюджету на центральному і регіональному рівнях з використанням нових інформаційних технологій, швидкісних автоматизованих процедур і можливістю централізованого супроводу;

- автоматизованого обліку виконання витратної частини державного бюджету в розрізі діючої бюджетної класифікації в режимі реального часу з централізованим зберіганням інформації на регіональному (обласному) рівні;

- скорочення часу затримки засобів в процесі їх розподілу між розпорядниками і оплати витрат до одного дня (за наявності підтверджуючих документів);

- передачі врахованих даних, пов'язаних з виконанням витратної частини бюджету, по всій мережі органів держказначейства як мінімум протягом одного дня;

- отримання протягом одного дня детальної, повної і достовірної інформації, керівництвом органів Державного казначейства і фінансових органів, Міністерством фінансів України, статистичними відомствами, податковими органами для підготовки і ухвалення ними управлінських і економічних рішень, планування, оцінки і контролю використовування бюджетних засобів, ефективного управління бюджетними ресурсами і оцінки ризиків, що загрожують фінансовому положенню бюджетів;

- постійного контролю відповідності виконання бюджетних операцій по витратах встановленим правилам і повноваженням виконавців;

- гарантованого забезпечення цілісності, збереження, достовірності даних про бюджетні операції по витратах і захисту їх від несанкціонованого доступу від початкової до кінцевої крапки мережі органів держказначейства;

Автоматизована система бухгалтерського обліку ґрунтується на сучасних міжнародних стандартах та діючому Планові рахунків і в повному обсязі забезпечує відображення всіх бюджетних операцій у бухгалтерського обліку. За допомогою цієї системи здійснюються:

- облік надходжень до бюджету;

- облік операцій із фінансування в розрізі всіх споживачів;

- бухгалтерський облік всіх господарських операцій;

- перевірка, консолідація і аналіз підсумкової бухгалтерської звітності;

- підготовка звітності (систематичної, бухгалтерської, податкової та іншої).

У забезпечувальній частині АІС однією з найважливіших підсистем є інформаційна, яка забезпечує створення єдиної інформаційної бази шляхом класифікації, систематизації та уніфікації показників і документів, що відображають стан і динаміку виконання бюджетів.

Для формування якісної інформаційної системи необхідно забезпечити єдину систему класифікації та кодування економічної інформації, уніфікувати документацію та оптимізувати документообіг, визначитися з методиками та інструкціями щодо ведення документів, а також створити інформаційні масиви, необхідні для розв'язання відповідних задач. Досить часто інформаційна система об'єднує ряд окремих баз даних, які у свою чергу формуються із взаємопов'язаних показників. У такому разі створюється спеціальна система управління базами даних. Рівень організації баз даних визначає рівень АІС у цілому, як і можливості автоматизованих робочих місць (АРМ) управлінських працівників.

Не менш важлива система технічного забезпечення - сукупність технічних засобів, що забезпечують функціонування АІС, у тому числі рівень автоматизації функцій управління.

3. Інформаційне забезпечення АІС «Держказначейства»

Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейських органів є застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на всіх рівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної бази для кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система оброблення даних. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.

Позасистемна ІБ – це сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і виходять з інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Те саме повідомлення може бути, наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК – вхідним. Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприклад від НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури, наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи надаються в електронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів. За існуючою класифікацією вони поділяються на п’ять груп.

Перша група – бюджетні документи. Видання та використання цих документів регламентується Міністерством фінансів. Бюджетні дані занесено в такі документи:

1. Закон про державний бюджет після схвалення Парламентом надсилається до ДКСУ Міністерством фінансів і зберігається в електронній формі в центральному органі ДКСУ, обласних управліннях і районних відділах ДКСУ.

2. Бюджетні зміни – поправки до Закону про державний бюджет – схвалюються Парламентом кілька разів на рік і надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, що й бюджетні документи.

3. Місячні витратні ліміти – це максимальні суми, які розпорядник коштів може використовувати протягом певного місяця. Витратні ліміти також доводяться до всіх органів Казначейства.

4. Запити на зміни бюджетних лімітів – це документи, складені і надіслані до Державного казначейства розпорядниками коштів.

5. Асигнування – документ, який видається Міністерством фінансів та є підставою для надання коштів Казначейством за їх наявності.

Друга група – дані щодо видатків, які заносяться в такі документи:

1. Замовлення на закупівлю та інші платіжні операції – подаються розпорядниками коштів на основі їхніх витратних лімітів згідно з асигнуваннями, що видані відповідним міністерствам і зберігаються на державному та обласному рівнях Казначейства.

2. Розпорядження на здійснення видатків – надсилається Міністерством фінансів в органи Казначейства як дозвіл на використання розпорядником бюджетних коштів.

3. Запит на оплату – складається розпорядником бюджетних коштів на основі рахунків-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури після перевірки розпорядником коштів надаються постачальником для оплати.

4. Запит на здійснення платежу – надсилається районним відділенням ДКСУ до обласного управління казначейства у кожному випадку, коли необхідно затвердження запиту на платіж. Зберігається в районних та обласних органах Казначейства.

5. Платіжні доручення – їх надсилають обласні управління ДКСУ та центральний орган ДКСУ до відповідного управління Національного банку України, та схвалюючи таким чином виконання платежу. Зазначені платежі можуть здійснюватися на користь постачальників, на забезпечення певних товарів, а також для покриття інших видатків (наприклад, виплати заробітної плати). Платіжні доручення складаються районним відділенням ДКСУ.

Третя група – дані про надходження, зафіксовані в таких документах:

1. Податкові форми – відповідні документи (декларації), що періодично надають платниками згідно із законодавством з метою оцінювання податкових зобов’язань платника. Для розрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такі види податків: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на майно; автотранспортні збори, податок на землю, податок на дохід від операцій з цінними паперами, державне мито, інші податки. Податкові форми надаються платниками податків до підрозділів ДПІ, які надсилають копії цих документів в електронній формі до районних відділень ДКСУ. Податкові форми подають протягом року.

2. Банківські виписки, які регулярно надходять до районних відділень ДКСУ. Виписки з рахунків використовують для підтвердження виконання платежів, що занесені на рахунки ОУДК або ДКСУ.

3. Документи про повернення сум податків. Підрозділи ДПА можуть коригувати сплачені суми податків внаслідок здійснення перевірок, сплати надлишкових платежів тощо. Зберігаються ці документи в районних та обласних відділеннях ДКСУ.

Четверта група – дані про платежі. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платіжне доручення, банківські виписки. Ці виписки використовують для підтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ДКСУ або обласних управлінь ДКСУ. Обласні управління ДКСУ, в свою чергу, забезпечують підтвердження за кожним наданим запитом про виконання платежу.

П’ята група – звітні дані. Ці дані та документи, в яких вони зафіксовані, є частиною процесу виконання бюджету. До звітних даних відносять будь-яку інформацію, що є результатом агрегування вихідних даних і може формуватися та передаватися за рівнями ДКСУ.

4. Інформаційні зв’язки АІС «Держказначейства» з іншими інформаційними системами

ДКСУ засновано для здійснення управління виконанням державного бюджету, моніторингу та контролю над оборотом державних фінансових ресурсів та активів. Також обслуговує операції місцевих бюджетів, позабюджетних фондів тощо. Сьогодні ДКСУ має подвійну функцію. З одного боку, воно є спеціалізованим банком, який обслуговує державні бюджетні підприємства та організації, веде їхні рахунки та проводить платежі, з іншого – схоже на централізовану бухгалтерію, котра веде частину обліку бюджетних коштів у розрізі їх розпорядників. ДКСУ організовано відповідно до адміністративно-територіального устрою України. Створення ефективної системи управління виконанням бюджетів вимагає впровадження повноцінних функцій обліку, контролю, аналізу, прогнозування і звітності, які необхідно виконувати з урахуванням міжнародного досвіду і стандартів бухгалтерського обліку та їх обґрунтованого закріплення на районному, обласному і державному рівнях системи Казначейства. У ДКСУ система обліку включає бухгалтерський, бюджетний, управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись за формою та періодичністю розрахунку даних. Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів ДКСУ та надання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність. Бюджетний облік ведеться з метою нагромадження даних про доходи, видатки, кредитування та фінансування бюджетів, а також підведення результатів виконання бюджетів. Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів ДКСУ оперативною фінансового і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, управління бюджетними коштами, оцінювання і контролю виконання бюджетних коштів. Управлінський облік ведеться органами ДКСУ для забезпечення внутрішніх потреб в інформації виходячи зі специфіки виконання бюджетів та особливостей діяльності. Для ефективного функціонування органів ДКСУ, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створеноно автоматизовану систему Казначейства (АСК). АСК побудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленою БД. У результаті її впровадження сформовано єдиний інформаційний простір у рамках системи ДКСУ, що забезпечує прозорий доступ до розподілених даних і джерел інформації, включаючи обмін даними із зовнішніми інформаційними системами організацій, що взаємодіють із Казначейством. АСК масштабовано як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає 3 рівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнями система забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. Передавання електронних повідомлень має забезпечувати користувачам системи можливість одержувати інформацію з низки джерел, робити автоматичний обмін інформацією і зберігати, фільтрувати та обробляти інформацію локально або в мережі.

На кожному рівні в АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка являє собою відокремлену інформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі «клієнт-сервер». Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління бюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями), управління грошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків), управління боргами, облік, аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначено функції, які автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.

Концепція функціонування АСК реалізується на базі платформи розподілених компонент, що підтримує багаторівневу архітектуру «клієнт-сервер». При цьому частина інформації може зберігатися безпосередньо в сховищі даних центральних органів ДКСУ, а частина – у БД регіональних структур та інших державних організацій. Одночасно з веденням сховища даних система повинна підтримувати сучасні OLAP- технології, що забезпечують попереднє оброблення даних сховища і надають потужні та гнучкі інструменти формування і виконання запитів до даних сховища та аналітичного подання результатів у режимі реального часу. Основна задача сховищ даних передбачає зберігання великих обсягів даних, що використовуються для аналізу та планування бюджетної політики держави. Робота більшості користувачів із системою має ґрунтуватися на використанні єдиної оболонки.

ТЕМА 9. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ У СТРАХОВІЙ СФЕРІ

1. Призначення і мета створення системи АІС «Страхування».

2. Структура АІС «Страхування».

3. Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин АІС «Страхування».

1. Призначення і мета створення системи АІС «Страхування»

Страхування – сукупність особливих замкнених перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливих втрат, нанесених суб’єктам господарювання, або збитків у сімейних бюджетах у зв’язку з наслідками страхових випадків, що сталися.

З утворенням недержавних страхових компаній (СК) виникла система страхування.

Контроль за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю: видає ліцензії на надання видів страхових послуг; перевіряє, щоб страхові компанії діяли за законом; складає та друкує статистичну інформацію з діяльності страхових компаній на страховому ринку України; веде рейтинг страхових компаній.

Головним напрямком удосконалення обробки інформації у страхових компаніях нині є створення автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передавання даних.

Отже, призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберігання, обробки і передавання інформації на базі використання засобів обчислювальної техніки й зв’язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.

2. Структура АІС «Страхування»

АІС «Страхування» створюється безпосередньо у страхових компаніях і охоплює автоматизоване ведення всіх страхових операцій. Склад і структура АІС в різних страхових компаніях різні. Організаційно система – це сукупність АІС адміністративно-територіальних ланок, об’єднаних загальною методологією задач, що вирішуються, єдиною інформаційною базою і технологією обробки документів.

Мережну структуру АІС акціонерної страхової компанії «Оранта» (АСК «Оранта»), яка нині має в Україні найбільш розгалужену структуру, успадковану від колишнього Держстраху СРСР, зображено на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Структура АІС страхової компанії

Для АІС центрального рівня основними критеріями ефективності функціонування є розрахунки зі збільшення варіантності та забезпечення обґрунтованості і збалансованості планових завдань, підвищення їх точності, а також надання управлінському персоналу ширших можливостей щодо аналітичної роботи. А визначальний критерій ефективної роботи АІС районної інспекції полягає в підвищенні продуктивності праці страхових працівників (агентів) шляхом передачі на автоматизовану обробку більшості видів страхових операцій.

3. Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин АІС «Страхування»

АІС «Страхування» структурно складається з функціональних і забезпечувальних підсистем. Функціональні підсистеми виокремлюються як відносно самостійні частини системи в цілому, характеризуються цільовим призначенням, відокремленістю інформаційної бази, методичним спрямуванням робіт і вирізняються спеціалізацією функцій і задач різних рівнів АІС «Страхування».

Функціональна частина АІС «Страхування» центрального та районного рівнів визначається згідно із завданнями управління, котрі характерні для того чи іншого рівня системи, та організаційною структурою, що склалася.

Підсистема 01 «Планування» призначена для розробки перспективних і поточних планів прибутків і видатків за всіма видами страхування і планів надходження страхових платежів. У рамках підсистеми розробляються проекти контрольних цифр на перспективу, складаються проекти річних планів за основними видами надходження платежів щодо кожного виду страхування, що є обов’язковим в нашій державі, а також добровільного, особистого, інших видів страхування.

Підсистема 02 «Бухгалтерський облік і звітність» реалізує автоматизоване розв’язування задач з виконання операцій обліку грошових і поточних господарських операцій, укладання бухгалтерських звітів у цілому по страховій компанії, а також із формування зведених бухгалтерських балансів і аналітичних розробок до них.

Підсистема 03 «Праця і заробітна плата» призначена для розробки проектів кошторисів видатків і обліку видатків на утримання органів страхової компанії, складання звітів з праці та заробітної плати, формування зведених звітних документів та аналітичних розробок до них.

Підсистема 04 «Статистичний облік і звітність» використовується для укладання зведених статзвітів за всіма видами страхування, фінансовими результатами страхових операцій за рік, визначення основних показників роботи страхової компанії, укладання аналітичних розробок за всіма видами звітності, організаційно-масової та контрольно-ревізійної роботи.

Підсистема 05 «Правове забезпечення» забезпечує облік, зберігання і пошук правових і інформаційних актів за всіма видами діяльності страхової компанії. Задачі цієї підсистеми, а також підсистем 06 «Контроль виконання документів» і 07 «Кадри» розв’язуються в рамках автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ІПС). Використання ІПС дозволяє централізувати збір і контроль інформації, одержувати відповіді із законодавчих, правових, нормативних та інших питань всім користувачам системи за умов, що з нею одночасно працюють кілька користувачів.

У функціональному плані в підсистемі 06 розв’язуються задачі з обліку, зберігання та пошуку законодавчих, правових, інформаційних актів зі страхування; у підсистемі 07 – з обліку та аналізу персонального складу страхової компанії, планування й прогнозування потреби в кадрах.

Підсистема 08 «Тарифи і нормативи» призначена для автоматизованого розв’язування задач з обчислення тарифних ставок за видами майнового й особистого страхування, резервами внесків зі страхування життя, розробки середніх цін на сільськогосподарські культури і т. ін. У підсистемі виконуються також розрахунки відомчих нормативів розподілу фонду економічного стимулювання.

Підсистема 09 «Автоматизована обробка інформації» виконує розв’язування задач з організації автоматизованої обробки страхової інформації у страховій компанії. У рамках підсистеми формуються зведені звіти про переведення страхової інформації на обробку з допомогою персональних комп’ютерів, витрати коштів на машинну обробку за типами комп’ютерів і адміністративними територіальними одиницями в розрахунку на один особовий рахунок.

Функціональна частина АІС «Страхування» низових ланок страхової компанії складається також із дев’яти підсистем, з яких перші 7 аналогічні за назвою та значною мірою і за змістом розрахунків, виконуваних з АІС «Страхування» центральних рівнів. Додатково у структурі виокремлено дві підсистеми. 08 «Ведення операцій за договорами страхування», 09 «Контроль і аналіз діяльності інспекції». У першій автоматизуються розрахунки з ведення обліку об’єктів страхування і обчислення страхових платежів, розв’язуються задачі визначення збитків та виплат страхового відшкодування й страхових сум. У другій підсистемі визначаються основні показники роботи інспекцій, дільниць, бригад і агентів.

Кожна підсистема, у свою чергу, на всіх рівнях АІС «Страхування» Забезпечувальна частина АІС «Страхування» охоплює інформаційне (ІЗ), програмне (ПО), технічне (ТЗ), організаційне (ОЗ) та інші види забезпечення. Вимоги, що їх висуває АІС «Страхування» до забезпечувальних підсистем, такі або майже такі, як у АСФР та інших системах, що мають розгалужену структуру та кілька рівнів управління.

До складу інформаційного забезпечення АІС страхової компанії входять:

Класифікатори: ЄДРПОУ, ЄДРФОУ, видів власності, видів діяльності, видів страхування, страхового поля, видів тарифів, видів виплат, страхових агентів, інспекторів, бригад, ділянок, особових рахунків, видів підприємств та установ, відділень страхової компанії, типів відділень, банківських установ та ін.

Нормативні документи: Законодавча база з питань страхування, тарифи та нормативи по видах страхування та ризиків, правила та умови страхування (перестрахування) та ін.

Первинні документи:

- по обслуговуванню клієнтів страхової компанії: договори страхування (страхові поліси), реєстри до цих договорів, виписки з банку про надходження страхових внесків або сплат, акти про страхові випадки, акти експертизи, договори та контракти та ін;

- по обліку власної діяльності як установи: накази по компанії, документи з обліку кадрів, праці та заробітної плати працівників страхової компанії, матеріальних цінностей, основних засобів та ін.

Вихідні інформаційні повідомлення: портфель договорів страхового агента, таблиця зведених номерів особових рахунків, розрахунок на виплату, платіжне доручення, відомості обліку кількості договорів, внесків і страхових сум, планові, облікові та аналітичні відомості про діяльність страхової компанії т.ін.

Одним з видів інтегрованої інформаційної системи є система INSTRAS-4. Система INSTRAS-4 спроектована і розроблена так, щоб оптимально відповідати двом альтернативним вимогам: максимальна відповідність запитам кожної страхової компанії і, при цьому, уніфікованість.

ЛЕКЦІЯ 10. АВТОМАТИЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

1. Загальна характеристика і структура системи.

2. Автоматизація управління підготовкою виробництва.

3. Інформаційні системи підприємницької діяльності.

4. Інформаційні системи організація бухгалтерського обліку.

5. Інформаційні системи управління персоналом.

6. Інформаційні системи маркетингу.

7. Інформаційні технології електронної комерції.

8. Інформаційні системи мультимедійних корпорацій.

1. Загальна характеристика і структура системи

Технологія роботи з інформацією, зокрема її обробки, на підприємствах і комерційних структурах України останніми роками істотно змінилася: широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних тех­нологій у банківській і фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових і комерційних установах, підприємств як і будь-яких інших, стало реальністю. Проте впровадження ав­томатизованих інформаційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості.

Для підприємств і комерційних установ, насамперед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління («основне виробництво») пов'язаний з виробленням і переробкою інформації. Адже основу діяльності таких установ в цілому становить робота з інформацією, яка є і предметом, і продуктом їх праці. У них автоматизація «основного виробництва» також зводиться до автоматизації операцій обробки відповідних документів, тобто до обробки інформації.

Методика і алгоритм рішення основних фінансових задач змінювалися протягом всього їхнього розвитку, це насамперед пов’язано з швидким розвитком інформаційних технологій на підприємствах і комерційних структурах.

Організація та функціонування фінансів суб'єктів підприємницької діяльності базується на засадах комерційного розрахунку, який передбачає:

- отримання максимального прибутку при мінімальних витратах;

- повну самостійність суб'єктів господарювання;

- невтручання держави у внутрішні справи підприємств;

- реальну відповідальність за результати роботи, своєчасне виконання зобов'язань, сплату податків.

2. Автоматизація управління підготовкою виробництва

Автоматизована система технологічної підготовки виробництва (АСТПВ) є підсистемою автоматизованої системи управління підприємством і складається з функціональних підсистем більш низького рівня, виокремлених відповідно до завдань, які розв'язуються у процесі технологічної підготовки:

– системи автоматизованого проектування технологічних процесів (САПРТП);

– системи автоматизованого проектування технологічного оснащення (САПРТО);

– системи автоматизованого проектування виробничих підрозділів (САПРВП);

– системи управління технологічною підготовкою виробництва (СУТПВ).

АСТПВ – складна за структурою і функціонуванням кібернетична система, що перебуває в постійному русі, реагує на зміну даних, які надходять у процесі проектування від інших підсистем, виробничих та інших підрозділів, виробляє відповідні дії, у результаті яких або зберігається стабільність існуючого становища, або визначається варіант відповідної дії.

Обмін інформації між системами відбувається за допомогою прямих і зворотних зв'язків.

Економічний ефект під час автоматизованого проектування досягається за рахунок як зниження трудомісткості самого процесу проектування, так і використання резервів у технологічних процесах, таких як підвищення якості виробів, зменшення витрати інструментів, зменшення відходів та ін., а також за рахунок оптимізації прийнятих рішень, таких як оптимізація розкрою матеріалу, оптимізація режимів різання, оптимізація розподілу припусків. Економічний ефект від АСТПВ визначається шляхом зіставлення витрат на створення системи і річних експлуатаційних витрат на роботи з підготовки виробництва до і після впровадження АСТПВ. Економічний ефект може бути визначений за рахунок скорочення циклу СОНТ, а також у сфері виробництва за рахунок підвищення якості продукції і зниження її собівартості.

Дата добавления: 2014-12-08