В.І. Тюпа Характеристика літературна

“ Х. л. — виділення суттєвих особливостей персонажів, подій, переживань|вболівань|. У вужчому значенні| Х. називають один з літ. компонентів — оцінні загальні|спільні| відомості про героя, що повідомляються ним самим (автохарактеристика), іншим персонажем або автором. Х. знаходяться|перебувають| на стику опису і міркування, складаючи безпосередньо-узагальнену —генералізуючу| сторону худож|ньогозображення” [цит|. за 27, с. 99].

S. Sierotwiński Słownik terminów literackich.

“ Герой. Один з центральних персонажів в літературному творі|добутку|, активний в подіях|випадках|, основних для розвитку дії, що зосереджує на собі увагу.

Герой головний. Літературний персонаж, найбільш залучений до перебігу подій, чия доля — в центрі фабули”.

“ Персонаж літературний. Носій конструктивної ролі в творі|добутку|, автономний і втілений|уособлений| в уявному образі (це може бути особа|особистість|, тварина, рослина, ландшафт, предмет, фантастична істота, поняття), залучений до дії (герой) або тільки|лише| епізодично вказаний (напр., особа|особистість|, важлива|поважна| для характеристики середовища|середи|). З урахуванням|з врахуванням| ролі літературних персонажів в цілісності твору|добутку| можна розподілити їх на головних (першого плану), побічних (другого плану) і епізодичних, а з погляду на їх участі в розвитку фабули — на тих, що діють|надходять| (активних) і пасивних” [цит|. за 27, с. 107].

Wilpert G. von. Sachwörterbuch der Literatur.

“ Персонаж <Figur> (лат. figura — образ|зображення|) — будь-яка присутня|усяка| в поезії, епіці і драмі, фіктивна особистість|особистість|, що називається також характером|вдачею|; проте|однак| слід віддати перевагу сфері «літературних П.» на відміну від природних особистостей|особистостей| і лише|лише| контурно окреслених характерів|вдач|”.

“ Герой є| втілення героїч|. діянь і чеснот|доброчесностей|, яке завдяки зразковій поведінці викликає захоплення, так в героїчній поезії, епосі, пісні і сазі, що неодноразово виникали з|із| античного культу героїв і предків. У|в,біля| нього передбачається|припускається| високе соц|. походження. З|із| обуржуазненням літ. у ХУІІІ ст. представник соціального і характерного|вдача| перетворюється на жанрову роль, тому сьогодні взагалі сфера головних персонажів і ролей драми або епічної поезії — центр дії не зважаючи на соціальне походження, стать|стать| або персон. властивості; отже, також для негероїчного, пасивного, проблематич|., негативного Г. або — антигероя|, який в сучасній літ. (за винятком тривіальної літ. і соціаліст. реалізму) в якості страждальця або жертви змінив|позмінював| сяючого Г. раннього часу. — позитивний Г., — протагонист|, — негативний|заперечний| Г., — Антигерой| “ [цит|. за 27, с. 107].

Дата добавления: 2014-12-08