Тема 9: злочини проти довкілля

ТЕСТИ

1. Великй розмір, передбачений ст. 199 КК (фальшивомонетництво) складє:

а) 200 і більше н.м.д.г.;

б) 200 і більше мінімальних зарплат;

в) 200 н.м.д.г.;

г) 200 мінімальних заробітних плат.

2. Якщо у грошовому знаці змінено лише цифру, а графічні знаки – ні, то дії особи кваліфікуються як:

а) шахрайство;

б) фальшивомонетництво;

в) шахрайство з фінансовими ресурсами;

г) заняття забороненими видами господарської діяльності.

3. Склад злочину, передбаченого ст. 218 (фіктивне банкрутство), є:

а) усіченим;

б) формальним;

в) формально-матеріальним;

г) матеріальним.

4. Яка з наведених нижче ознак є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони доведення до банкрутства?

а) тільки прямий умисел;

б) прямий умисел і мотив;

в) прямий умисел і мета;

г) прямий умисел, мотив і мета.

5. Кваліфікованими ознаками шахрайства з фінансовими ресурсами є:

а) повторність і спричинення великої матеріальної шкоди;

б) повторність і попередня змова групи осіб;

в) попередня змова групи осіб і спричинення великої матеріальної шкоди;

г) повторність і вчинення злочину групою осіб.

6. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223 (порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів), є:

а) тільки державні цінні папери;

б) тільки недержавні цінні папери;

в) як державні, так і недержавні цінні папери;

г) тільки облігації.

7. Які кваліфіковані види злочину, передбаченого ст. 225 КК (обман покупців та замовників)?

а) за попередньою змовою групою осіб;

б) особою, раніше судимою за обман покупців та замовників;

в) групою осіб;

г) повторно.

8. Предметом злочину, передбаченого ст. 229 КК (незаконне використання товарного

знаку), є:

а) тільки знак для товарів і послуг;

б) знак для товарів і послуг і фірмове найменування;

в) знак для товарів і послуг і кваліфіковане зазначення походження товару;

г) знак для товарів і послуг, фірмове найменування і кваліфіковане зазначення походження товару.

9. Злочин, передбачений ст. 232 КК (розголошення комерційної таємниці), вважається закінченим:

а) після розголошення (інформація стала відома хоча б одній сторонній особі);

б) настали наслідки у вигляді розголошення інформації;

в) завдана суттєва шкода суб’єкту господарської діяльності;

г) жодний варіант не є вірним.

Нормативні акти:

Конституція України.

Конвенція ООН про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

Закон України “Про охорону навколишнього середовища” від 25 червня 1991 р.

Закон України “Про природно-заповідий фонд України” від 16 червня 1992 р.

Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р.

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р.

Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р.

Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 р.

Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 р.

Закон України “Про відходи” від 5 березня 1998 р.

Закон України “Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 р.

Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р.

Закон України “Про меліорацію” від 14 січня 2000 р.

Закон України “Про мисливське господарство та полювання” від 22 лютого 2000 р.

Закон України “Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 р.

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 8 червня 2000 р.

Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13 липня 2000 р.

Закон України “Про курорти” від 5 жовтня 2000 р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Закон України “Про охорону атмосферного повітря” у редакції від 21 червня 2001 р.

Закон України “Про ветеринарну медицину” від 15 листопада 2001 р.

Закон України “Про Червону книгу України” від 7 лютого 2002 р.

Закон України “Про охорону земель” від 19 червня 2003 р.

Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 р.

Закон України “Про екологічний аудит” від 24 червня 2004 р.

Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами. Затверджені постановою КМ № 465 від 25 березня 1999 р.

Правила рубок, пов’язанх веденням лісового господарства, та інших рубок. Затверджені постановою КМ № 535 від 16 травня 1996 р.

Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Затверджений постановою ВР від 29 жовтня 1992 р.

Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні. Затверджене постановою КМ № 1217 в редакції від 19 серпня 2002 р.

Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затверджене постановою КМ № 1073 від 29 грудня 1993 р.

Положення про Зелену книгу України. Затверджене постановою КМ № 1286 від 29 серпня 2002 р.

Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства. Затверджений постановою КМ № 1192 від 28 вересня 1996 р.

Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Затверджений постановою КМ № 554 від 27 липня 1995 р.

Інструкція про порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин. Затверджена наказом Держкомлісгоспу України № 153 від 27 грудня 2000 р.

Постанови Пленуму ВСУ:

Постанова ПВС № 17 від 10 грудня 2004 р. “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля”.

Література:

Акутаев Р. М., Магомедов М. А. О некоторых аспектах борьбы с браконьерством // Государство и право. – 2002. – № 2. – С.43 – 49.

Гаврилюк О. Проблеми кваліфікації екологічних правопорушень // Право України. – 1999. – № 8. – С. 71 – 76.

Голуб С. Об’єктивна сторона складу незаконного полювання і питання його кваліфікації // Право Укаїни. – 1998. – № 3. – С. 54 – 58.

Дубовик О. Л. Экологические преступления: Комментарий к главе 26 Уголовного кодекса Российской Федерации. – М.: Издательство “Спарк”, 1998. – 352 с.

Дудоров О. О. Відповідальність за злочини проти довкілля: Науково-практичний коментар розділу VIII Особливої частини нового КК України. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2002. – 83 с.

Ємельянова В. Г., Заславская Л. А. Судебное рассмотрение дел о нарушении законодательства об охране животного мира. – М.: Юрид. лит., 1982. – 96 с.

Жевлаков Э. Н. Экологические преступления и экологическая преступность: Учебное пособие. – М.: Белые альвы, 1996. – 96 с.

Земля як об’єкт правової охорони // Юридичний віник України. – 7 – 13 трав. 2005 р. – № 18. – С. 15.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.). Вид. 3-тє, переробл. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.

Лопашенко Н. Уголовная ответственность за нарушение правил охраны окружающей среды при производстве работ // Законность. – 2001. – № 8. – С. 6 – 10.

Матвейчук В. К. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступным загрязнением водных объектов: Учебное пособие – К.: РИО МВД Украины, 1992. – 80 с.

Матвейчук В. К. Квалификация незаконной охоты: Учебное пособие. – К.: РИО МВД Украины, 1992. – 52 с.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2004. – 1056 c.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. Ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с. – (Нормат. док. та комент.)

Плешаков А. М. Экологические преступления: концепции и система понятий // Государство и право. – 1993. – № 8. – С.81 – 99.

Поліщук Г. Кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля // Право України. – 2003. – № 3. – С. 80 – 82.

Тяжкова И. М. Экологические преступления в новом УК РФ // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1998. – № 3. – С. 46 – 58.

Чертова Н. А. Объективные признаки преступлений против экологической безопасности водной среды и пути их совершенствования // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 67 – 72.

Чучаев А., Иванова С. Уголовная ответственность за загрязнение атмосферы // Уголовное право. – 1999. – № 4. – С. 28 – 30.

Экологические преступления: квалификация и методика расследования / Гавриш С. Б., Грудкова В. Г., Дудников А. Л. / Под общ. ред. Коноваловой В. Е., Матусовского Г. А. – Х.: Глобус, 1994. – 225 с.

Дата добавления: 2014-12-08