Основні напрямки соціальної політики України на сучасному етапі

У зв'язку з реформуванням економічних та політичних відносин у державі, запровадженням ринкових стосунків виникає необхідність у приділенні особливої уваги регулюванню соціальних відносин. Ось чому одним з пріоритетних напрямків внутрішньої політики сьогодні є соціальна політика.

Багатоаспектність політичних явищ взагалі пояснює той факт, що однозначного визначення даного поняття не існує. Словник-довідник з соціальної роботи містить таке тлумачення.

Соціальна політика – діяльність держави і її інститутів, органів місцевого самоуправління, вітчизняних, іноземних та зарубіжних підприємств, установ усіх форм власності, їх об'єднань та асоціацій, вітчизняних, іноземних та зарубіжних громадських та приватних фондів, громадських та релігійних організацій, громадян по розвитку і управлінню соціальною сферою суспільства. Основною метою соціальної політики є створення умов для задоволення соціальних потреб та інтересів людей, а також для підтримки, захисту та реабілітації окремих громадян та соціальних груп [Словарь-справочник].

Виділяють стратегічні (довгострокові, перспективні) і тактичні (короткострокові, актуальні) цілі соціальної політики. Основні пріоритетні цілі та напрями соціальної політики визначаються урядовими програмами, що створюються на підставі Указу Президента України. За час незалежності України були прийняті наступні документи: “Основні напрямки соціальної політики України на 1997 – 2000 рр.”, “Основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року”, програма діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям”, „10 кроків назустріч людям”, „Програма діяльності КМУ Український прорив”.

На сучасному етапі стратегічними цілями соціальної політики в Україні на державному рівні є:

- досягнення відчутного поліпшення матеріального добробуту і умов життя людей;

- забезпечення повної продуктивної зайнятості населення, підвищення якості та конкурентноздатності робочої сили;

- гарантування конституційних прав громадян на працю, соціальний захист населення, освіту, охорону здоров'я, культуру, житло;

- переорієнтація соціальної політики на сім'ю, забезпечення прав і соціальних гарантій, що надаються сім'ї;

- забезпечення соціальної підтримки найуразливіших верств населення;

- вплив на демографічну ситуацію в напрямі підвищення народжуваності та зниження смертності населення, підвищення тривалості життя;

- значне поліпшення соціальної інфраструктури.

Пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення.

Здійснення основних напрямів державної соціальної політики потребує розроблення механізму фінансового, правового, інформаційного забезпечення. Джерелами фінансування програм соціальної політики можуть бути кошти державного і місцевого бюджетів. Соціальні гарантії для економічно активного (працездатного) населення повинні забезпечуватися за рахунок коштів підприємств, установ, організацій та їх об'єднань. Додатковим джерелом ресурсів у соціальній сфері можуть бути іноземні цільові позики та кредити для виконання конкретних соціальних програм.

Отже, соціальна політика покликана регулювати відносини в суспільстві в інтересах основних соціальних груп і пов'язана з низкою заходів уряду, спрямованих на підвищення добробуту населення.

Практичним втіленням соціальної політики в соціальній державі є соціальна робота. Саме тому для ефективного вирішення соціально-економічної проблематики суспільства соціальна робота повинна бути професійною, зваженою і базуватися на чітко розроблених соціальних програмах.

Основним інструментом та складовою соціальної політики при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої є соціальний захист.

3.4. Поняття та завдання соціального захисту в Україні. Складові елементи соціального захисту населення

ИЗ БОГдана Поняття соціального захисту може вживатися в широкому і вузькому сенсі. Під соціальним захистом у вузькому сенсі (social security) розуміють у першу чергу сукупність дій, спрямованих на надання допомоги під час життєвих криз. У цьому значенні також вживають термін соціальне забезпечення.

Соціальне забезпечення переважно визначають як систему допомоги, що має на меті підтримку рівня доходів; хоча в різних країнах значення терміна може дещо відрізнятися. Приміром, у США він відноситься до пенсій за віком, у Великій Британії —до всієї системи грошової допомоги, у материковій Європі (за термінологією Міжнародної організації праці) охоп­лює всю грошову допомогу та охорону здоров'я, в деяких інших країнах означає здебільшого соціальне страхування. Так, у Великій Британії соціальне забезпечення (social security) - це система її и плат, які здійснюються за умов соціального страхування, оцінки засобів для існування (тих, хто потребує фінансової допомоги внаслідок безробіття, низьких доходів, віку, непрацездатності або зобов'язання доглядати), а також в інших випадках, не пов'язаних із внесками в систему соціального страхування або оцінки засобів існування, які переважно стосуються інвалідності [Соціальна політика Іванова].

Соціальний захист у широкому сенсі(welfare system) - це певні види колективного забезпечення, що мають на меті підтримку добробуту людей і включають у себе, окрім безпосередньо допомоги у складних життєвих ситуаціях, також запровадження превентивних механізмів, спрямованих на те, щоб запобігти виникненню таких ситуацій.

Під соціальним захистом розуміють систему заходів, що здійснюються суспільством та його різноманітними структурами по забезпеченню гарантованих, мінімально достатніх умов життя, підтримці життєзабезпечення та дієвого існування громадян.

Приміром, захист працюючих відбувається завдяки державному регулюванню мінімальної заробітної плати таким чином, щоб людина, яка працює, не опинялася за межею бідності. Для того, щоб необачлива людина, яка не дбала про свою старість протягом трудоактивного життя, не лишилася без засобів до існування, необхідно впровадити такий механізм, який дав би змогу перерозподілу доходів особи протягом її життя. Важливо зрозуміти, що державний соціальний захист має бути побудований таким чином, щоб, окрім вирішення індивідуальних проблем кожної людини, забезпечувати також інтереси суспільства в цілому. Так, навряд чи можна очікувати від країни з низьким рівнем освіти її громадян високого рівня розвитку.

Таким чином, соціальний захист у широкому сенсі включає в себе:

- соціальне обслуговування (соціальні послуги);

- соціальну допомогу;

- соціальне страхування;

- соціальні гарантії.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі часткової або повної втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (Конституція України. Cm. 46).

Інакше кажучи, основним завданням системи соціального захистунаселення є те, щоб за допомогою нормативно-правових, економічних, фінансових, соціально-психологічних, організаційно-технічних засобів і важелів здійснювати підтримку та допомогу соціально вразливим групам населення чи окремим громадянам.

Отже, за умов ринкової економіки система соціального захисту населення повинна діяти таким чином, щоб ті, хто може і хоче працювати, отримали таку можливість, а ті, хто є неспроможними, були б соціально захищені. Саме такі завдання і висуває на сьогодні соціальна політика нашої держави.

Дата добавления: 2014-12-10