Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура центральних органів влади і управління держави франків




Канцелярія

Межа, яка розділяла ці періоди, характеризувалася не лише зміною правлячої династії (замість Меровінгів прийшли Каролінги), а й тим, що вона стала початком нового етапу глибокої соціально-економічної та політичної перебудови франкського суспільства, в ході якої поступово скла­лася феодальна держава у формі сеньйоральної монархії.

Суспільний лад. Соціальна структура даного часу була зафіксо­вана Салічною правдою (пам'ятка феодального права франків), яка вказу­вала на наявність таких соціальних груп, як:

службова знать, серед якої виділялися антрустіони — найближчі до короля представники військової аристократії;

вільні франки — общинники, що володіли присадибними ділянка­ми, будівлями, різноманітним реманентом, а члени польової общини (мар­ки) — рівними за жеребом наділами землі, лісами, пасовиськами, що перебували у колективній власності;

напіввільні літи — своєрідний прошарок, що перебував на проміжно­му щаблі між залежним населенням і вільними общинниками. Літи мали власне господарство, мешкали у своєму будинку. Мали право участі у судо­вих засіданнях, військових походах, щоправда разом із своїм господарем;

раби — перебували на становищі речі. Вергельд за їхнє вбивство сплачувався на користь господаря. Дружина, діти, майно раба належали його господарю. Шлюб з невільником перетворював вільну особу на раба. Рабська праця, проте, не мала широкого застосування.

Судоустрій:

король — разом із представниками знаті здійснював вищу судову владу. Найбільш небезпечні злочини розглядалися королівською радою за участю глави держави.

сотні-суди — місцеві суди, що вважалися основними судовими ус­тановами. Рахінбурги (судді) обиралися на народних зборах. Суд очолю­вав тунгін. На судовому засіданні обов'язково мали бути присутні всі вільні та повноправні жителі сотні.

— за доби Каролінгів загальні судові засідання за участю усіх меш­канців замінені колегіями присяжних, які призначалися королівською вла­дою. Обов'язок вільних бути присутнім на судовому засіданні відмінявся. Поступово тунгіни також замінюються уповноваженими короля.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 1045; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.093 сек.