КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
І. Сеньйоральна монархіяУтворення самостійної держави у Франції стало прямим наслідком становлення феодальних відносин у Франкській імперії, розділ якої був зафіксований ще у 843 р. Верденським договором, який уклали внуки Карла Великого. Згідно з цим договором Карлу Лисому, який став першим французьким королем, дісталися землі на захід від Рейну. Однак Франція (ця назва закріпилася з X ст.) була єдиним королівством лише суто номінально, через те що її територіальний розпад продовжувався. До початку XI ст. вона була конгломератом сеньйорій різних розмірів та етнічного складу (кельти, баски, нормандці). У результаті феодальної роздробленості державна влада у Франції була розділена між королем та іншими феодалами. Франція стала класичним прикладом того, як економічні та політичні зміни невпинно викликають зміни державної організації. Про це свідчить й історія середньовічної держави у Франції:
У IX—XI ст.ст. феодальні відносини у Франції отримали подальший розвиток та перетворилися на панівні. Становлення панівного класу феодалів безпосередньо було пов'язано з розвитком феодальної власності на землю та складної системи васальних відносин. Стосунки між сеньйором та васалом будувалися на договірній основі, де сторони були нерівноправними у правовому відношенні. Через велику значимість цих договорів вони укладалися публічно, завдяки чітко виробленому урочистому світському обряду. Головне місце в ньому займав обряд інвеститури та оммаж васала. Васальні договори чітко фіксували обов'язки сторін: — сеньйор надавав васалу феод (земельний наділ); забезпечував захист васала та переданої йому землі; — васал повинен був нести службу на користь сеньйора (40 днів на рік), брати участь у судових та інших зборах феодала, де головував сеньйор; викупати сеньйора з полону, якщо таке траплялося; дарувати йому подарунки при посвяченні в рицарський сан його старшого сина та при виході заміж його старшої доньки. Спочатку ці зобов'язання мали персональний характер, а пізніше стали передаватися за спадком. У випадку порушення васалом клятви вірності він був зобов'язаний повернути феод. У XI ст. виникла складна структура феодального класу, а з XIII ст. вона привела до формування замкненого стану дворянства. Ієрархічна структура панівного класу мала такий вигляд, як показано на схемі:
Король Герцоги Графи (пери) віконти, маркізи лицарі (шевальє)
Особливістю цієї структури було те, що герцоги та графи вважали себе рівними королю і тому часто фактично відмовлялися виконувати щодо нього васальні обов'язки. Основна маса феодалів - ар'єр-васали - теж не підкорялася королю, як і іншим великим феодалам, через те що діяв принцип: "васал мого васала — не мій васал". У IX—XI ст.ст. відбувається остаточне оформлення класу феодально залежних селян.
І перші, і другі були зобов'язані виконувати феодальні монополії земельних власників (баналітети): • випікати хліб у пекарні сеньйора; • вижимати виноград в його винокурні тощо. У IX—XIIст.ст. з'являється нова, особлива категорія населення - міське населення. Правовий статус міщан був пов'язаний з конкретною міською асоціацією, що надавало їм певних привілеїв: • зобов'язання щодо сеньйора були обмежені; • примусові роботи та баналітети відмінялися; • встановлювалися точні розміри судового мита, штрафів. Протягом IX—XII ст.ст. в умовах політичної децентралізації, яка призвела до глибокої територіальної роздробленості, королівська влада втратила своє колишнє значення. Король став першим серед рівних. Така форма феодальної держави, побудована на принципі васалітету-сюзеренітету, називалася сеньйоральна монархія. В умовах феодальної роздробленості та послаблення королівської влади органи центрального управління не були структурно оформлені та диференційовані. Двірсько-вотчинна система поєднувалася з управлінням, побудованим на васальних відносинах. Державний устрій Франції в період ранньофеодальної монархії (IX—XIII ст.ст.)
У XIII ст. під час правління Людовика IX (1226-1270) відбувався процес зміцнення влади короля та централізація держави. Це відбувалося завдяки проведенню реформ.
Реформи сприяли територіальному об'єднанню країни та консолідації основної маси феодалів і міського населення навколо короля. Ці зміни заклали основу для виникнення станово-представницької монархії.
Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 1691; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |