Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Додаток В. Джерела права.Найважливішим джерелом права у франкському ко­ролівстві були так звані варварські правди — записи звичаєвого права варварських племен (сакси




Право

Джерела права. Найважливішим джерелом права у франкському ко­ролівстві були так звані варварські правди записи звичаєвого права варварських племен (сакси, бавари, вестготи), що населяли територію колишньої Римської імперії. Ці кодекси отримали такі назви — Рипуарська правда, Правда хамавів, Баварська правда тощо.

Капітуляції франкських королів — королівські закони, переважно представників династії Меровінгів. У більшості своїй є доповненням до варварських правд.

Дипломи документи, видані канцелярією меровінгських королів фізич­ним та юридичним особам, в основному священикам та церковним інсти­туціям. Оригінали до нас не дійшли.

Формули — тексти типових грамот, які складалися як зразок для напи­сання подібних документів.

Салічна правда збірник правових звичаїв салічних франків. Оригі­нальний текст не зберігся. Відома у більш пізній редакції, проте її основ­ний зміст відноситься до початків франкської ранньофеодальної держави, її особливістю як джерела права є наявність величезної кількості варіантів (350). Найближчим до оригінального тексту вважається Паризький руко­пис, на який зазвичай посилаються як на найдавнішу пам'ятку. Весь текст рукопису поділений на 65 титулів (глав), написаних латиною, однак при­мітки викладені франкським діалектом.

Зобов'язальне право у Салічній правді майже не відобразилося. Зга­дуються лише такі види договорів:

міна,

купівля-продаж,

дарування,

особистий найм,

позика.

Передача права власності відбувалася публічно шляхом простої пере­дачі речі від одної особи до іншої. Невиконання зобов'язань або пору­шення термінів їх виконання передбачали майнову відповідальність.

Спадкове право. Спадкування здійснювалося як за законом, так і за заповітом. За законом першу чергу спадкоємців при спадкуванні рухомо­го майна становили діти, потім мати, брати і сестри, сестри матері, батька, найближчі родичі. При спадкуванні нерухомого майна жінки з числа спад­коємців виключалися. Земля успадковувалася лише чоловіками.

За заповітом спадкування здійснювалося на народних зборах шляхом дарування, але за традиційною для франків формою. Майно передавало­ся третій особі, яка зобов'язана була не більше ніж через рік після смерті дарувальника передати це майно вказаному у заповіті спадкоємцю.

Шлюбно-сімейне право у Салічній правді не знайшло свого відобра­ження. Шлюб укладався у формі купівлі нареченим своєї нареченої. Ви­крадення дівчини з метою укладення шлюбу передбачало покарання у формі штрафу. Про розлучення у Салічній правді не йдеться. Становище жінки в сім'ївизначали пережитки матріархату.

Злочини та покарання. Салічна правда не дає визначення злочину. Зі змісту цього документа можна зрозуміти, що злочин для салічних франків — це завдання шкоди особі і збитків її майну, а також порушення миру, встановленого королем.

Види злочинів можна умовно поділити на чотири групи:

- злочини проти особи — вбивство, образа, зґвалтування, завдання тілесних ушкоджень тощо.

- майнові злочини — крадіжка, підпал, пограбування.

- злочини проти правосуддя - неявка без поважних причин до суду, неправдиві свідчення.

- порушення королівських указів.

Салічній правді вже відомо поняття обтяжуючі вину обставини. Ними вважалися вбивство людини групою осіб, вбивство під час військового походу, спроби приховати сліди злочину, спроби підбурення до крадіжки чи вбивства. Суб'єктами злочину могли бути вільні общинники, літи і раби.

Метою покарання вважалося відшкодування збитків потерпілому і плата штрафу королю за порушення королівського миру.

Салічною правдою не передбачалася смертна кара. Більшість правопо­рушень обкладалася різними штрафами.

За час правління Карла Великого (768—814 рр.) держава франків до­сягла своєї найвищої могутності. У 800 р. Карл був коронований Папою Римським в Римі імператорською короною, що підкреслювало його силу як наступника влади римських імператорів.

Посиленню особистої влади імператора сприяв і процес закріпачення селян, який почався в цей час. Імператор почав виступати як вищий се­ньйор, вищий розпорядник землі, який закріпляв володіння духовних та світських феодалів, общин, але обов'язково за рахунок общин, в інтере­сах великих землевласників.

Питання для самоконтролю:

1. Знайдіть у хрестоматії чи в іншій рекомендованій літературі зміст Салічної правди, прочитайте її і письмово перелічіть усі категорії тогочас­ного суспільства, за здійснення вбивства яких сплачувався вергельд (штраф), і вкажіть, яка його сума. На основі цього ви з'ясуєте справжній правовий статус суспільних верств франкської держави.

2. Дайте характеристику обом періодам франкської держави.

3. Що таке "мартовські" (березневі) поля?

4. Доведіть, чому судовий процес у франків мав обвинувачувально-змагальний характер?

5. Охарактеризуйте відомі вам джерела права салічних франків.

6. Дайте визначення поняттю "співприсяжники".

7. Охарактеризуйте форми "суду божого" у франкському судочинстві.

Глосарій термінів та понять:

Алод — земельна ділянка вільних господарів, які не виконували повинностей на користь короля. З поглибленням процесу соціального розшару­вання алод перетворився на одну із перших форм приватної власності на землю.

Герцог— посадова особа з особливими повноваженнями, що очолю­вала об'єднані військові сили кількох графств.

Пуфальцграф перший помічник короля, що допомагав здійснювати його судові функції.

Референдарій посадова особа, яка завідувала королівською канце­лярією.

Сенешаль (майордом) — посадова особа, глава королівського двору.

Міністеріали — двірцеві слуги.

Додатки




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.035 сек.