IV. Абсолютна монархія

Протягом ХІV-ХV ст.ст. в економіці та соціальній структурі Англії відбу­лися значні зміни, які обумовили становлення абсолютизму:

Ø капіталістичне переродження феодального землеволодіння;

Ø розвиток товарно-грошових відносин;

Ø розвиток промисловості;

Ø виникнення мануфактури; перетворення маєтків феодалів на товарні господарства.

Намагаючись розширити свої володіння з метою перетворення їх на пасовиська для овець, феодали почали захоплювати общинні землі, зга­няючи селян з їхніх ділянок. Таке "огородження" прискорило диферен­ціацію сільського населення на фермерів, малоземельних орендарів та безземельних батраків.

До XV ст. селянство взагалі поділилося на дві основні групи: фриголь­дерів та копигольдерів. Останні були нащадками колишніх кріпосних і через те повинні були виконувати певні повинності на користь феодалів.

У другій половині XV ст. відбулися зміни в стані феодалів: війни Червоної та Білої троянди підірвали міць великого феодального землево­лодіння, призвели до викорінення старої феодальної знаті.

У цей час з'явилося і нове дворянство — джентрі.

Розвиток єдиного національного ринку, а також загострення соціаль­ної боротьби обумовили зацікавленість нового дворянства та міської бур­жуазії в подальшому посиленні центральної влади.

Абсолютна монархія встановилася в Англії в період занепаду феода­лізму та виникнення капіталістичних відносин. Але англійський абсолю­тизм мав ряд особливостей та отримав назву "незавершеного".

Незавершеність цієї політичної форми полягала у збереженні політич­них інститутів, притаманних минулій добі, а також у відсутності деяких нових елементів, типових для абсолютизму класичного французького зразка:

Ø поряд із сильною королівською владою продовжував існувати пар­ламент;

Ø збереглося місцеве самоврядування;

Ø була відсутня така централізація та бюрократизація державного апа­рату, як на континенті;

Ø була відсутня велика, постійна армія.

Державний устрій Англії у період абсолютизму

У період абсолютизму англійська система управління поступово поши­рилася на всю Британію: 1536—1542 до складу Англії повністю інтегру­вався Уельс, 1603 р.— Північно-східна провінція Ірландії — Ольстер, 1603 р.- частково Шотландія.

У період абсолютної монархії в Англії остаточно було встановлено верховенство англійської корони над церквою: була проведена Реформа­ція; з 1529 по 1536 рр. було прийнято цілий ряд законів, які проголошу­вали короля главою церкви; з XVI ст. затвердився зміст віровчення нової церкви — англіканської.

Система місцевого управління стала більш структурованою та залежною від центральних органів влади: з'явилася нова посада лорда-лейтенанта, який очолював місцеве ополчення, керував діяльністю ми­рових суддів та констеблів; з'явилася нова адміністративна одиниця — церковний прихід — низова ланка самоврядування, яка поєднувала функції місцевого церковного та територіального управління.

Певні зміни відбулися в армії. Протягом 1485-1509 рр. Генріх VII прийняв закон, який забороняв феодалам мати свиту та затвердив моно­польне право корони на використання артилерії. Крім того, був створений флот — засіб панування на морях та колонізації інших територій.

Дата добавления: 2014-12-10