Віртуальне підприємство

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

дослідження в області віртуальної реальності направлені на збільшення відчуття реальності того, хто спостерігає.

2. Нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мульти-медіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього вхо­дження і присутності в реальному часі в «екранному світі», що представлений стереоскопічно. Більш абстрактно — це світ, створюваний в уяві користувача.

Термін «віртуальне» може інтерпретуватися як «штучно утворене» або як «уявне, не існуюче в реальному фізичному просторі» або як «розширене за рахунок сумісних ресурсів». В наявності явна комп'ютерна аналогія з поняттям «віртуа­льної машини», де жоден процес не може монопольно вико­ристовувати жодного ресурсу, і всі системні ресурси вважа­ються ресурсами потенційно сумісного використання. Ідея віртуальної машини лежить в основі цілого ряду ко­мерційних операційних систем, зокрема, систем VM/CMS корпорації IBM і VAX/VM компанії DEC (недаремно автор терміну «віртуальне підприємство» — один з провідних ме­неджерів фірми DEC Дж.Хопленд).

Зазначимо, що в постіндустріальній економіці тра­диційна промисловість по показниках зайнятості і частки в національному продукті поступово поступається провідним місцем сфері послуг, яка грунтується переважно на обробці інформації і виробництві знань. Основною сферою накопи­чення і використання капіталовкладень все більшою мірою стає людський капітал, як рушійна сила нескінченних за своєю природою інформаційних ресурсів (на відміну від об­межених природних ресурсів). Найважливіше положення, що характеризує сутність «нового економічного порядку» в інформаційному суспільстві, таке: відтепер конкурентоспро­можність і процвітання підприємств будь-яких галузей зале­жать не стільки від матеріальних ресурсів (займаної тери­торії, кількості будівель і цехів, продуктивності верстатів і машин), скільки від ефективності їх організації і уп­равління, наявності розвинених засобів комунікації і коопе­рації з клієнтами і партнерами, обсягу накопичених співробітниками професійних знань і умінь, а також можли­востей їх інтенсивного використання. Тому в наші дні ак-

туальною проблемою є перебудова, реінжініринг під­приємств в цілях створення віртуальних організацій — оди­ниць нового інформаційного суспільства.

Віртуальне підприємство — це співтовариство гео-графічно розділених співробітників, які в процесі про­фесійної діяльності спілкуються, взаємодіють, використо­вуючи електронні засоби комунікацій при мінімальному або повністю відсутньому особистому, безпосередньому контакті.

Віртуальне підприємство — це мережева, комп'ютер­но-опосередкована організаційна структура, що складається з неоднорідних взаємодіючих агентів, розташованих в різ­них місцях. Ці агенти розробляють сумісний проект (або ряд взаємопов'язаних проектів), знаходячись між собою у відно­синах партнерства, кооперації, співпраці, координації'! т. п.

Таким чином, створення віртуального підприємства пов'язано з інтелектуальним моделюванням взаємодії склад­них, неоднорідних, віддалених один від одного агентів.

Віртуальне підприємство створюється шляхом відбору не­обхідних людських, організаційно-методичних і техно­логічних ресурсів з різних підприємств і їх комп'ютерної інтеграції, що приводить до формування гнучкої, динамічної організаційної системи, найбільш пристосованої для найш­видшого випуску нової продукції і її оперативної доставки на ринок. Слід підкреслити метафоричний характер поняття віртуального підприємства: повністю віртуальне, тобто не має базових структур в реальному фізичному просторі, підприємство, звичайно, не може існувати. Йдеться про інтенсивну взаємодію реально наявних фахівців і підрозділів різних підприємств у віртуальному просторі за допомогою новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Ця взаємодія покликана підвищити рівень кооперації і коорди­нації партнерів, а зрештою, конкурентоспроможність вироб­люваної ними продукції і, відповідно, прибуток.

¹²* 267

Дата добавления: 2014-12-16