Міжнародна інформація. Поняття віртуального підприємства є повністю орієнтова­ним на замовника, оскільки його основні характеристики — швидкість виконання замовлення (minimal

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Поняття віртуального підприємства є повністю орієнтова­ним на замовника, оскільки його основні характеристики — швидкість виконання замовлення (minimal time-to-market) і повнота задоволення потреб клієнта. Віртуальне підприєм­ство не відає галузевих або відомчих бар'єрів. З включенням замовників і підрядників в єдину відкриту організаційну структуру межі між взаємодіючими підприємствами стають вельми нечіткими, прозорими і рухомими. Необхідний рівень партнерських відносин між постачальниками і клієнтами зростає: досягнення успіху одними є необхідною умовою досягнення успіху іншими. При цьому підприємство має більше шансів залишитися задоволеним своїми поста­чальниками, якщо вони братимуть активну участь в розробці нових продуктів, послуг і навіть стратегій його діяльності.

Віртуальне підприємство може розглядатися як свого ро­ду метапіприємство, об'єднуюче цілі, ресурси, традиції і досвід декількох підприємств при розробці складних інно­ваційних проектів або виробництві продукції світового кла­су. Створення віртуального підприємства означає інтеграцію унікального досвіду, виробничих можливостей і передових технологій ряду підприємств-партнерів навкруги деякого проекту, який вони не можуть виконати окремо. Зокрема, утворення віртуальної організації з неоднорідних агентів мо­же забезпечити взаємну компенсацію їх недоліків і посилен­ня переваг. Так, наприклад, можна об'єднати достоїнства ве­ликих підприємств (могутніх, але володіючих сильною інерційністю і поволі реагуючих на зміни проектів або рин­ку) і малих підприємств (що відчувають недолік в ресурсах, але здатних швидко реагувати на зміни і перебудовуватися).

Сучасні підприємства різних галузей функціонують в умовах високої складності, невизначеності і динамічності на­вколишнього соціально-економічного середовища. Впрова­дження нових інформаційних і комунікаційних технологій на підприємствах, приводить до порушення організаційної стабільності підприємств і необхідності пошуку або форму­вання нових організаційних структур, що дозволяють пере­будувати їх діяльність. Становлення «електронного прозоро­го світового ринку» (коли можна отримати практично миттєвий доступ до інформації про будь-які товари) викли­кає різке зростання конкуренції між виробниками. Як пра-

вило, товари, що цікавлять клієнта, вже перестали бути ло­кальними продуктами і проводяться по всьому світу. Підприємство не може поступатися своїм конкурентам, неза­лежно від того, де вони знаходяться.

В результаті кардинально змінюються роль і образ клієнта для підприємств. Безликого «масового споживача» заміняє індивідуальний замовник, який берет в свої руки контроль за ринком. Порівняно з 70-80-ми роками він наба­гато краще обізнаний про стан справ на ринку і про ті можли­вості вибору продукції, які у нього є. Тому вимоги до якості товарів постійно зростають, їх життєвий цикл стає все корот­шим, номенклатура все ширше, об'єм випуску по окремих позиціях номенклатури все менше. Так, поняття якості про­дукції стає більш суб'єктивним і формується в процесах взаємодії виробника і споживача, причому рівень якості виз­начається ступенем відповідності характеристик товару тому набору вимог, який пред'являє споживач.

Все це наочно свідчить про те, ще відбулися глобальні, не­оборотні зміни в середовищі функціонування підприємств, що викликають необхідність наново переглянути багато тра­диційних аксіом їх організації. Раніше незаперечна гідність процвітаючих підприємств — стійка, ієрархічна ор­ганізаційна структура з переважанням вертикальних зв'яз­ків — нині обертається недоліком, оскільки жорстка, інерційна організація не дозволяє миттєво реагувати на зміну вимог ринку. Саме здатність підприємства швидше і легше адаптуватися до зміни кон'юнктури ринку стає голо­вним козирем в безкомпромісній конкурентній боротьбі. Відтепер підприємства, заради виживання і пристосування до умов існування, що безперервно змінюються, вимушені постійно перебудовувати свою структуру і організацію робіт, видозмінювати стратегії і тактики своєї діяльності і по­ведінки в діловому світі.

Збільшення складності продукції і динаміка ринку роб­лять малоефективним строго централізоване управління ор­ганізацією, оскільки при цьому все більше і більше ресурсів підприємства затрачуються на «внутрішні потреби» (обробку інформації для ухвалення рішень) і все менше ресурсів зали­шається на пошукову і адаптаційну діяльність. Звичайні уявлення про хороше підприємство, як про монолітну,

¹²' 269

Дата добавления: 2014-12-16