Правила оформлення реферату 2 страница

Зразок	Корисний ефект, млн м^6	Сукупні витрати, млн грн
Варіант 1	6,5	2,4
Варіант 2	8,8	2,6
Варіант 3	5,8	2,2
Конкурент 1	7,2	2,3
Конкурент 2	8,5	2,5
Конкурент 3	7,6	2,7
Конкурент 4	6,9	2,5

Зробіть висновки щодо конкурентних переваг продукції, які проектуються підприємством, у відношенні до зразків кон­курентів. Назвіть найкращий зразок, що використовується для розрахунку рівня конкурентоспроможності продукції підприємства.

Задача №18. Визначте конкурентоспроможність ор­ганізації, проаналізувавши структуру товарної маси, запропо­нованої на ринку, і рівень конкурентоспроможності продукції з урахуванням конкурентних переваг окремих товарів. Вихідні дані містять інформацію про ринки, на яких представлена ре­алізована продукція, обсяги реалізації за звітний період (млн.грн), корисний ефект кожного товару й сукупні витрати на йо­го використання (табл. 1).

Таблиця 1

Вихідні дані для оцінювання конкурентоспроможності організації-виробника

Показники	Умовне позначення	Товари організації
А	Б	В	Г	Д
Ринок реалізації товару	Промислово розвинені	Інші сегменти	Внутрішній ринок	Інші сегменти	Внутрішній ринок	Внутрішній ринок	Внутрішній ринок	Внутрішній ринок
Значимість ринку	щ	1,0	0,7	0,5	0,7	0,5	0,5	0,5	0,5
Обсяг продажу, млн.грн	V,
Корисний ефект, млн.м^3	пс	8,5	7,6	6,8	6,0	5,5
Сукупні витрати, млн. грн	вс	3,7	3,2	3,4	3,5	2,7
Коефіцієнт, що враховує КП	k}	1,21	1,11	1,05	1,13	0,98	1,12	1,25	0,95

Зробіть висновки щодо структури товарної маси підприємства, можливостей конкурувати на світовому ринку. Які першочергові заходи зможуть підвищити конкурентноздатність підприємства в остаточному підсумку?

Задача №19. Розрахунок рівня конкурентоспроможності трьох вітчизняних корпорацій на національному й світовому ринку.

На національному й світовому ринку з моменту створення успішно функціонують три вітчизняних корпорації — «Продімпортторг», «Украгроекспорт», «Укрімпекс». Окремі показни­ки конкурентоспроможності на ринку представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Вихідні показники для розрахунку рівня конкурентоспроможності трьох вітчизняних корпорацій на національному й світовому ринку

Показники конкурентоспро­можності	Коефіцієнт вагомості	Рейтинг оцінки окремих показників корпорацій
"Продім- портторг"	"Украгро експорт"	"Укр- імпекс"
Якість і споживчі переваги товарів	0,15
Асортимент продукції	0,15
Ступінь ефективності каналів збуту	0,15
Ефективність реклами й стимулювання збуту	0,15
Фінансові ресурси	0,20
Репутація в споживачів	0,15
Можливості в ціновій політиці	0,10
Усього	1,00

Використовуючи вихідні показники табл. 1 розрахуйте й порівняйте рівень конкурентоспроможності корпорацій.

Задача №20. Розрахунок загального показника конкурентоспроможності окремих підприємств_} які діють на українському ринку.

Ініціативна група дослідників розробила спеціальну мат­рицю конкурентоспроможності декількох іноземних фірм, які діють на вітчизняному ринку виробничих АТС (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця конкурентоспроможності іноземних фірм, які діють на українському ринку виробничих АТС

Ключові фактори успіху	Коефі­цієнт значи­мості фактору	Рейтинг фактору успіху фірми
Alcatel	ATTIS Tele­com	Kapsch	Zucent Techno­logies	Pana- sonic	Sie­mens
Якість продукції	0,30
Продажна ціна	0,20
Технічне обслугову­вання	0,20
Канал збуту	0,10
Портфель товарів	0,10
Наявність сертифіката Міністерства зв'язку	0,06
Реклама й стимулюван­ня збуту	0,04
Разом	1,00	-	-	-	-	-	-

Рейтинг за показниками «Портфель замовлень» визна­чається щодо наявності в асортименті продукції фірми ма­леньких, середніх і великих АТС і додаткових послуг.

Визначте:

1) узагальнюючий показник конкурентоспроможності кожного підприємства;

2) найбільший і найменший рівень серед конкуруючих на українському ринку фірм.

Задача №21. Оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства за показниками господарсько-фінансової діяль­ності.

Вихідна інформація щодо показників господарсько-фінансової діяльності окремих підприємств за результатами опитування групи експертів по з'ясуванню впливу основних аспектів управління підприємствами на рівень їх конкурентоспроможності представлені в табл. 1, 2.

Таблиця 1

Показники фінансово-господарської діяльності підприємств у розрахунковому році, %

Показники	Виробничі підприємства
«ІСТ»	«Старт»	«Явір»
Рівень використання виробничих потужностей
Частка продукції, що виготовляється відповідно до довгострокових угод	ЗО
Коефіцієнт відновлення продукції
Частка продукції, що не має стійкого попиту
Рівень продуктивності роботи порівняно із середньо галузевим
Рівень плинності кадрів
Обсяг продукції, недовипущений через відсутність матеріальних ресурсів
Міра забезпеченості оборотним коштом
Прибутковість реалізованої продукції
Прибутковість власного капіталу

Таблиця 2

Міра впливу окремих аспектів управління діяльністю підприємства на його конкурентоспроможність

Аспект управління	Оцінка рівня впливу, бали
Маркетинг і комерційна діяльність
Виробничий менеджмент
Кадрове забезпечення й управління персоналом
Матеріально-технічне забезпечення виробництва
Фінансовий менеджмент

1. Аналітично оцініть рівень конкурентоспроможності зазначених підприємств за показниками їхньої виробничо-господарської діяльності.

2. Для кожного підприємства визначте основні недоліки діяльності, які негативно впливають на рівень його конкурентоспроможності.

3. Запропонуйте організаційно-економічні заходи, спрямовані на усунення недоліків діяльності зазначених підприємств.

Задача № 22. Розрахуйте ймовірність реакції системи на зміну попиту, якщо ймовірність реакції кожного окремого підприємства становить 0,1.

Число підприємств:

- для системи А – 2 підприємства;

- для системи Б – 10 підприємств;

- для системи В – 25 підприємств;

- для системи Г – 40 підприємств.

Імовірність реакції оцінюється для кожної системи окремо.

Дайте коротку характеристику типам ринків, у рамках яких діють підприємства кожної із систем залежно від розрахованого показника.

методичні рекомендації до виконання курсової роботи

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Відповідно до робочих навчальних програм з дисциплін «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» та «Управління конкурентоспроможністю організацій» (за кредитно-модульною системою). Курсова робота є складовою модуля № 2.

Курсова робота є підсумком самостійної роботи студента з вивчення дисциплін «Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств» та «Управління конкурентоспроможністю організацій».

Робота охоплює ряд основних розділів курсу і дає можливість студентові виявити творчі здібності в комплексному підході до рішення поставлених задач.

Головною метою курсової роботи є закріплення навичок студента, застосування теоретичних знань з питань управління конкурентоспроможністю організації.

Загальний обсяг курсової роботи складає 20-25 сторінок рукописного тексту, включаючи необхідний статистичний і графічний матеріали.

Пояснювальна записка включає: титульний лист, зміст, список використаної літератури, додатки.

Титульний лист роботи оформляють відповідно до установленої форми (див. додаток).

Тема курсової роботи для студентів ІЗДН обирається за останньою цифрою залікової книжки студента і першою літерою його прізвища відповідно до переліку тем, наведених в розд. 5 "Визначення варіанта курсової роботи".

Виконану роботу студент повинен здати науковому керівникові у встановлений термін.

У разі несвоєчасної здачі курсової роботи студент не допускається до іспиту.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Процес виконання курсової роботи включає наступні етапи:

- визначення варіанта курсової роботи;

- ознайомлення з проблемами, зв'язаними з темою;

- пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу;

- складання плану роботи;

- аналіз вивченого матеріалу;

- оформлення роботи;

- захист курсової роботи.

На етапі ознайомлення з головними проблемами з теми студент загалом знайомиться з їхньою науковою постановкою, уточнює для себе основні питання відповідно до своєї теми, по можливості здійснює аналіз наукових шкіл, визначає ступінь необхідності практичного матеріалу.

Пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу пов'язаний зі складанням бібліографії. Для цього варто виділити головні і додаткові літературні джерела, необхідні для написання роботи. Необхідно використовувати каталоги відділів наукової і науково-технічної інформації бібліотеки НАУ, міжбібліотечного абонемента та ін.

Необхідний матеріал доцільно виписувати на окремі аркуші, де також указувати повне посилання на літературне джерело і номер сторінки.

Практичний матеріал (залежно від теми) студент підбирає самостійно або за узгодженням з викладачем — науковим керівником курсової роботи.

Складання плану роботи — відповідальний етап виконання курсової роботи, оскільки від нього значною мірою залежать якість і кінцевий результат роботи.

План повинний висвітлювати основні питання теми. Кількість пунктів плану вибирається довільно.

План повинний бути чітким, а також логічно послідовним.

Після детального вивчення підібраного матеріалу і літературних джерел студент аналізує результати проведеної роботи, пропонує шляхи вирішення поставленої проблеми.

Підібраний матеріал необхідно групувати, обробляти і систематизувати відповідно до плану роботи. На цьому етапі уточнюється структура курсової роботи і підбирається ілюстративний матеріал.

Закінчену роботу оформляють відповідно до установлених вимог.

Виконану роботу студент здає науковому керівникові для перевірки і рецензування. У рецензії відображають позитивні аспекти роботи, а також її недоліки (як за формою, так і за змістом).

Якщо оцінка рецензента позитивна, то робота допускається до захисту.

У разі, якщо робота не відповідає вимогам, викладеним у методичних рекомендаціях, її повертають на доопрацювання.

До опрацьованого варіанта обов'язково додається рецензія на перший варіант.

Під час захисту курсової роботи студент повинен продемонструвати знання літератури за всіма темами, розкрити зміст проблеми, запропонувати оптимальний варіант її вирішення.

Після захисту курсової роботи студент одержує оцінку, що ставиться у відповідну відомість і залікову книжку.

3. вимоги до змісту курсової роботи

Курсова робота становить собою сукупність документів (пояснювальної записки, графічного матеріалу, що виконані з обов'язковим дотриманням ДСТУ, та іншого ілюстративного матеріалу).

Пояснювальна записка повинна мати таку структуру (ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення):

- титульний аркуш;

- завдання на виконання курсової роботи;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- основна частина, в розділах якої розкривається зміст курсової роботи;

- висновки та рекомендації;

- список використаної літератури;

- додатки.

Зразок оформлення титульного аркуша міститься в додатку.

Правила оформлення курсової роботи. Пояснювальна записка, графічний та ілюстративний матеріал оформляються в одному примірнику.

Пояснювальна записка має бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їх з'єднання скріпкою або швидкозшивачем.

Пояснювальна записка повинна розкривати зміст курсової роботи, містити обгрунтування вибору методів рішення поставленого завдання, необхідні розрахунки, описання проведених експериментів, аналіз отриманих результатів та інші матеріали.

Матеріал пояснювальної записки повинен бути викладений грамотно, чітко та стисло. При цьому в тексті записки мають бути обов'язковими посилання на використані літературні та інші джерела.

У тексті пояснювальної записки не рекомендується вживати звороти із займенниками першої особи, наприклад: «Я вважаю...», «Ми вважаємо...» тощо. Рекомендується вести виклад, не вживаючи займенників, наприклад: «Вважаємо...», «знаходимо...» тощо.

Без пояснень дозволяється використовувати тільки загальноприйнятні скорочення, наприклад: ДСТУ, грн. тощо.

Числа з розмірністю необхідно писати цифрами, а без розмірності – словами, наприклад: «Висота – 600 м», «...за другим варіантом...».

Порядкові чисельники, які йдуть один за одним, можуть бути подані цифрами з відмінковим закінченням, яке ставлять лише при останній цифрі, наприклад: 1-е; 7,8, 9-1 тощо.

Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп'ютерним способом на одному боці аркушів формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється по ширині аркуша.

Текстовий редактор Word for Windows, версії 7.0 або більш пізні.

Шрифт Times New Roman, кегль 12 пт.

На аркуші: верхнє та нижнє поле – 2 см, зліва поле 2,5- 3 см, праве поле 1 см. Сторінки нумеруються вгорі, справа.

Обсяг пояснювальної записки – не менше 25 сторінок друкованого тексту.

Реферат пояснювальної записки призначений для ознайомлення зі змістом курсової роботи. Він має бути стислим, але інформативним, і містити відомості, які дозволяють отримати повну уяву щодо роботи, що розглядається.

Реферат повинен містити:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел;

- основний текст;

- перелік ключових слів (словосполучень).

Текст реферату повинен відображати подану в пояснювальній записці інформацію в такій послідовності:

- об'єкт дослідження або розроблення;

- мета роботи;

- методи дослідження, технічні та програмні засоби;

- основні конструктивні, технологічні та інші характеристики та показники;

- результати та їх новизна;

- значущість роботи та висновки;

- рекомендації щодо використання результатів роботи;

- галузь застосування;

- прогнозні припущення про розвиток об'єкту дослідження або розроблення.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів на одній сторінці пояснювальної записки.

Перелік ключових слів (словосполучень), що є визначальними для розкриття суті курсової роботи, розміщуються після основного тексту реферату. Цей перелік повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку через кому.

Усі прийняті в пояснювальній записці малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни пояснюються у відповідному переліку, який розміщується безпосередньо після аркушу з рефератом, починаючи з нової сторінки.

Аркуш зі змістом пояснювальної записки розміщується безпосередньо після аркушу з умовними позначеннями, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають заголовки структурних елементів пояснювальної записки:

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- послідовно назви (заголовки) всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпункиів пояснювальної записки;

- висновки та рекомендації;

- список використаної літератури;

- назви додатків.

Справа наводяться номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.

5. Правила оформлення пояснювальної записки

Вступ є досить відповідальною складовою пояснювальної записки, незважаючи на його невеликий обсяг (2 – 3 сторінки), тому що він не тільки орієнтує користувача в подальшому розкритті теми, але й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. У вступі, який розміщується на новій сторінці:

- відображається актуальність, наукове та практичне значення обраної теми;

- формулюються мета та завдання курсової роботи;

- встановлюються об'єкт та предмет розгляду;

- даються посилання на відповідні нормативні документи;

- відмічаються положення, що виносяться на захист.

Основна частина пояснювальної записки складається з декількох розділів (не менше двох).

Наприклад, для випадку виконання основної частини у вигляді двох розділів, у першому розділі міститься аналіз сучасного стану проблеми, яка порушується в курсовій роботі, та обгрунтування прийнятих рішень у вигляді їх порівняння з іншими можливими варіантами, показу їх переваг з різних точок зору (технічної, економічної, соціальної тощо).

У другому розділі викладається рішення поставленого завдання, яке повинно супроводжуватися отриманням результатів досліджень, необхідними ілюстративними матеріалами, технологічними вказівками,тощо.

Висновки та рекомендації. За результатами виконання курсової роботи студент має зробити висновки та рекомендації з їх обов'язковим обгрунтуванням.

Ця частина курсової роботи виконує роль «кінцівки», обумовленою логікою проведення досліджень, і носить форму синтезу накопиченої в основній частині пояснювальної записки наукової інформації.

В списку літератури наводяться всі використані під час написання курсової роботи літературні джерела. Бібліографічні видання наводяться в алфавітному порядку, згідно з вимогами чинних стандартів, наприклад:

1. Мостенська Т.Л., Новак В.О., Луцький М. Г. Міненко М.А. Менеджмент: підручник. - К.: Сузір'я, 2007. - 690 с.

Заголовки структурних елементів та розділів друкуються великими напівжирними літерами без крапки в кінці і вирівнюються посередині рядка.

Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів друкуються з абзацу (5 знаків) рядковими літерами, починаючи з першої великої літери. Відстань між заголовком та наступним чи попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків.

Розміщення заголовка в нижній частині аркуша, якщо після нього залишається менше двох рядків тексту, забороняється. Перенесення слів та їх підкреслювання в заголовку не допускаються.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. У кінці номера підрозділу, пункту та підпункту має бути крапка.

Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад: «1.1. Методи аналізу зовнішнього середовища».

Номер пункту складається з номера підрозділу та порядкового номера пункту, розділених крапкою, наприклад: «1.1.3. Метод SWOT – аналізу».

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ не нумеруються.

Ілюстрації (схеми, графіки, креслення, таблиці) мають бути розташовані таким чином, щоб їх можна було розглядати без повороту, або з поворотом по ходу годинникової стрілки. Ілюстрації (крім таблиць) позначаються словом «Рис.», наприклад: Рис. 1.2. Динаміка зміни цін на продукцію підприємства за період 2007 – 2009 роки. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках). Позначення ілюстрації з номером, що складається з номеру розділу та її порядкового номеру, розділених крапкою, та пояснювальною назвою без крапки в кінці, розташовується нижче під ілюстрацією.

Іллюстрації розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад: «на рис. 1.2 зображено.....», або (див. рис. 1.2).

Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах розділу (за винятком таблиць, наведених у додатках). Надпис «Таблиця» з вказівкою номера, що складається з номеру розділу та її порядкового номеру, розділених крапкою, без знака №, розташовується праворуч над її заголовком. Заголовок таблиці розміщено в наступному рядку після надпису «Таблиця» в центральній частині безпосередньо над таблицею, без крапки в кінці. Таблиці розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад: «в табл. 3.2 зображено.....», або (див. табл. 3.2).

Формули розташовуються безпосередньо після текту, в якому вони згадуються вперше, причому вище та нижче кожної формули має бути по вільному рядку. Номер формули складається з номеру розділу та її порядкового номеру, розділених крапкою. Номер вказується в круглих дужках на рівні формули в крайній правій позиції по рядку.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів приводяться безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Причому перший рядок пояснення починається з абзацу словом «де» без двокрапок, а пояснення кожного символу надається з нового рядка. Посилання на формули зазначають їх порядковим номером в дужках, наприклад: «в формулі (2.4)».

Посилання в тексті на використані літературні джерелатреба зазначати порядковим номером зі списку використаної літератури, виділеним квадратними дужками, наприклад: «...до вимог, наведених у [5]...».

Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назви виробів та інші власні імена в текстіпояснювальної записки наводяться мовою оригіналу. Дозволяється власні імена та назви наводити в перекладі на мову пояснювальної записки з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви, або, наприклад: «Kraft Foods Inc.» («Крафт Фудз Інк.»).

Сторінки пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті аркуша з наскрізною нумерацією по всій пояснювальній записці. Нумерація сторінок починається з цифри 2 на аркуші реферату.

У додатках наводяться, як правило, таблиці з результатами розрахунків, інструкції, методики та інші матеріали. Додатки оформлюються як продовження основної частини пояснювальної записки і розташовуються в порядку згадування в основному тексті.

Кожний додаток має починатися з нової сторінки з вказівкою в її правому верхньому куті слова «Додаток» з номером, якщо кількість додатків більше одного), наприклад: Додаток 2, і мати змістовний заголовок, що розташовується нижче. Заголовки додатків друкуються великими напівжирними літерами без крапки в кінці і вирівнюються посередині рядка.

Графічний матеріал виконується комп'ютерним способом, з обов'язковими надписами назв осей для графіків і діаграм, які виконуються засобами програми Excel for Windows.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Таблиця визначення варіантів

Перша літера прізвища	Остання цифра залікової книжки студента
А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, 3, І, Ї, К, Л, М, Н,	N 1	N 2	N 3	N 4	N 5	N 6	N 7	N 8	N 9	N 10
О, П, Р, С, Т У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я	N 11	N 12	N 13	N 14	N 15	N 16	N 17	N 18	N 19	N 20

ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

ВІДПОВІДНО ДО НОМЕРА ВАРІАНТА

З ДИСЦИПЛІНИ

« УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ підприємств»

1. Моделі міжнародної конкуренції: досконала, монополістична, олігополістична (сутність моделі, фундатори концепції, приклади вітчизняного та світового бізнесу).

2. Методичні основи оцінювання конкурентоспроможності різних об’єктів.

3. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки.

4. Монополізованість промисловості України і тенденції формування ринкових суб’єктів господарювання.

5. Україна як транзитна держава.

6. Глобалізація та її вплив на країни на країни з перехідною економікою.

7. Глобалізація і безпека соціально-економічного розвитку.

8. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в країнах з перехідною економікою.

9. Україна та глобальні тенденції соціально-економічного розвитку.

10. Перспектива зв’язків «Схід-Захід» у ХХІ ст.

11. Інтереси та потенціал розвитку партнерських зв’язків з Європейським союзом.

12. Глобальна конкурентоспроможність і стратегії її формування.

13. Програма підвищення конкурентоспроможності підприємства і закордонний досвід розроблення та реалізації.

14. Глобальні конкурентні переваги і джерела їх формування.

15. Методи розробки та оцінювання ефективності стратегічної міжнародної конкурентоспроможності.

16. Особливості діяльності підприємства в умовах середовища олігополістичної конкуренції.

17. Оцінювання конкурентоспроможності товару, що йде на експорт.

18. Зовнішні умови міжнародної конкурентоспроможності українських галузей (підприємство - 1).

19. Конкурентоспроможність галузі: чинники,що впливають на рівень, підходи до оцінювання.

20. Формування внутрішніх і зовнішніх умов міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств (організацій).

Дата добавления: 2014-12-16