ХVIII – XIX ст.)

Розвиток педагогіки та шкільної справи в європейських країнах та на теренах Російської імперії

Модуль ІІІ.

Представники класичної західноєвропейської педагогічної думки – Й.Г.Песталоцці, Й.Ф.Гербарт, Ф.В.А.Фребель, Ф.А.В.Дістервег, Г.Спенсер.

Демократичний характер світогляду видатного швейцарського педагога Й.Г.Песталоцці (1746-1827); етапи його суспільно-педагогічної діяльності: Нейгоф, відкриття сирітського притулку "Установи для бідних" (1774-1780), ідея поєднання навчання з продуктивною працею. Притулок у Станці (1798); організація Бургдорфського(1799-1804) таІвердонського (1804-1825) інститутів. Професійна підготовка вчителів. Мета і сутність процесу виховання в педагогічній концепції Й.Г.Песталоцці. Пріоритетність родинного виховання. Теорія елементарної освіти. Зміст, методи і засоби здійснення розумового, морального, фізичного, трудового виховання. Ідеї розвивального навчання та формальної освіти. Діяльність Й.Г. Песталоцці як методиста, книги Й.Г.Песталоцці („Лінгард і Гертруда”, „Як Гертруда вчить своїх дітей”, „Книга матерів”, „Лебедина пісня”). Значення педагогічної теорії і практичної діяльності Й.Г. Песталоцці для розвитку педагогічної науки і шкільної справи.

Вплив німецької класичної педагогічної думки на розвиток світових освітніх процесів.

Філософсько-психологічні засади педагогічної концепції Й.Ф.Гербарта (1776-1841). Формування доброчинної людини як мета виховання. Можливі й необхідні цілі виховання. П’ять первинних етичних ідей (ідеї внутрішньої свободи, досконалості, приязні, права, справедливості) – основа морального виховання людини. Задачі (формування моральних понять) і засоби морального виховання. Теорія управління дітьми як пропедевтичний етап виховального навчання і морального виховання. „Дисципліна, що приборкує”, задача управління – підтримання порядку в теперішній час, мета – становлення „моральної свободи” людини. Прийоми й засоби управління. Виховальне навчання: теорія розвитку багатобічного інтересу (основні різновиди), теорія щаблин навчання, хід процесу навчання, види навчання (описове, аналітичне, синтетичне). Типи шкіл (елементарна, міська, гімназія) в педагогічній концепції Й.Ф.Гербарта.

Дидактичні поради Ф.А.В. Дістервега (1790-1866), викладені в „Керівництві щодо освіти німецьких учителів”; розвиток принципу природовідповідності, культуровідповідне виховання, принцип „самодіяльності в служінні істині, красоті та добру”. Практичні дидактичні поради.

Ф.Фребель (1782-1852) про шляхи розкриття творчого початку в дитині та діяльнісну сутність виховання. Гра як основний вид дитячої діяльності, розробка Ф.Фребелем теорії дитячих ігор. Своєрідність тлумачення ідеї природовідповідності.

Громадська, науково-теоретична та практична педагогічна діяльність Р.Оуена (1771-1858), „Новий інститут для формування характеру” (1816). Навчально-виховні заклади в общинах „Нью-Хармоні” та „Хармоні-Холл”.

Ідея класового підходу до питань виховання й освіти К.Маркса (1818-1883) та Ф.Енгельса (1820-1895).

Педагогічні ідеї Г.Спенсера (1820-1903)як одного із засновників „соціальної педагогіки” та прихильника ідеї матеріальної освіти: обґрунтування принципу корисності знань та їхньої відповідності майбутній професійній діяльності дитини. Г.Спенсер про фізичне, розумове, моральне виховання дітей, урахування законів розвитку природи і суспільства в процесі виховання.

Освітні реформи XVIII ст. в Російській імперії. Відкриття державних загальноосвітніх і спеціальних шкіл. Педагогічна діяльність та ідеї М.В.Ломоносова (1711-1765). Мета виховання як втілення ідей європейської Просвіти, демократичні погляди вченого щодо навчання дітей усіх станів. Навчальні посібники, організаційна й практична діяльність під час відкриття Московського університету. Створення Міністерства народної освіти в Росії (1802 р.), структура освіти в ХІХ ст. Педагогічні погляди західників-позитивістів О.Герцена (1812-1870) та В.Бєлінського (1811-1848).

Суспільно-політичний рух та освітні реформи 60-х років ХІХ ст. на теренах Російської імперії. Громадсько-педагогічна діяльність М.І.Пирогова (1810-1881), стаття „Питання життя”, ідея загальнолюдського виховання та підготовки до життя „високоморальної людини з широким розумовим кругозором”. Структура освіти за М.І.Пироговим, проблема шкільних покарань. Роль учителя, стаття „Бути й здаватися”.

Педагогічні погляди М.Г.Чернишевського (1828-1889)та М.О.Добролюбова (1836-1861), стаття „Про значення авторитету у вихованні”. Полеміка з М.І.Пироговим. Теоретико-педагогічні судження.

Основні нормативні документи про шкільну справу та освіту ХІХ ст.: створення Міністерства народної освіти, „Положення про початкові народні училища” (1864), „Устав гімназій і прогімназій” (1864), „Положення про земські заклади (1864)”. Подвижницька діяльність учителів земських шкіл щодо ліквідації малограмотності в Російській імперії. Реакційна політика російського царату в галузі народної освіти.

Засновник наукової педагогіки К.Д.Ушинський (1824 -1870). Формування світогляду К.Д.Ушинського та основні віхи його літературно-педагогічної діяльності. Ідеї антропоцентризму та гармонійного розвитку людини. Ідея народності, наукова розробка засад національного виховання в педагогічному спадку К.Ушинського. Шляхи реалізації принципу народності виховання (ст. „Про народність у громадському вихованні ” та „Рідне слово”): значення рідної мови у навчанні та вихованні дитини, формування духовності, розвиток патріотизму, вимога створення національних систем освіти. Думки К.Д.Ушинського про значення праці у вихованні людини (ст. „Праця в її психічному і виховному значенні”).

Визначення змісту (поєднання формальної та матеріальної освіти) й функцій навчально-виховного процесу (навчальна, розвивальна, виховна). Дворівнева дидактика; дидактичні принципи й методи. Практична діяльність К.Ушинського, спрямована на затвердження класно-урочної системи навчання в навчальних закладах. Розробка методики початкового навчання, створення підручників для початкової школи „Рідне слово” та „Дитячий світ”. К.Д.Ушинський про фахову підготовку вчителя (статті „Про користь педагогічної літератури”, „Проект учительської семінарії”) та популяризацію педагогічної науки. Всесвітнє значення практичної та теоретико-педагогічної діяльності К.Ушинського.

Педагогічні погляди Л.М.Толстого (1828-1910), суспільно-педагогічна діяльність, відкриття школи в Ясній Поляні. Християнська основа педагогічних суджень Л.Толстого. Теорія вільного виховання та її практична реалізація в практиці роботи Яснополянської школи. Організація, уклад, стиль і особливості навчальної діяльності. Розвиток творчої активності, свободи і самодіяльності селянських дітей. Внутрішнє протиріччя між задумом і результатами вільного виховання. Дидактичні погляди Л.М.Толстого. Живе слово вчителя як провідний метод навчання. Створення навчальної літератури для початкової школи. „Абетка”, „Нова абетка” та „Російські книги для читання”. Дитяча періодика. Вимоги Л.М.Толстого до особистості вчителя. Вплив педагогічних поглядів Л.Толстого на розвиток європейської педагогічної думки кінця ХІХ- початку ХХ ст.

Основні напрями російської педагогічної науки кінця ХІХ ст. П.Ф.Лесгафт (1837-1909) про умови формування „досконало-нормальної особистості”, книга „Сімейне виховання дитини та його значення”, актуальність ідей П.Ф.Лесгафта в наш час.

Психологічне обґрунтування процесів навчання та виховання П.Ф.Каптеревим (1849-1922) - засновником сучасної педагогічної психології. Видання „Енциклопедії сімейного виховання та навчання”.

Педагогічна та методична спадщина В.П.Вахтерова (1853-1924), створення часткових методик початкового навчання, навчальних книг та посібників.

Дата добавления: 2014-12-17