Від Київської Русі до часів українського Відродження та Руїни)

Витоки українського національного виховання та освіти

Модуль І.

ВІТЧИЗНЯНА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, ОСВІТА, ШКІЛЬНА СПРАВА: ВІХИ РОЗВИТКУ

Р О З Д І Л ІІ

Зародження і розвиток вітчизняної педагогічної думки на теренах української етнопедагогіки. Зміст та особливості навчання дітей часів Київської Русі. Педагогічні пам’ятки Київської Русі – „Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, „Повчання дітям” Володимира Мономаха. Вплив візантійської культури на розвиток педагогічної думки та просвіти в Київській Русі.

Соціально-економічне і культурне становище українських земель протягом ХІV-ХV ст., підсилення національного і релігійного гніту. Формування української народності. Зародження та розвиток козацької педагогіки (мета виховання лицаря-козака, щаблини козацької освіти).

Школа і педагогічна думка доби українського Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Феномен українських братств як православних позастанових громадсько-політичних об’єднань, що опікуються розвитком мови, культури, освіти. Найбільш відомі братські школи. Статут Львівської (1586) братської школи. Найхарактерніші риси роботи братських шкіл: демократичність, групове навчання, чітка організація навчання, використання передових для того часу дидактичних методів; ґрунтовність освіти, взаємодія з батьками учнів. Уклад та розпорядок дня в братській школі.

Найвідоміші вчителі братських шкіл (І.Борецький, Ст. і Л.Зизанії, П.Беринда, Т.Земка та ін.); створення перших підручників та навчальної літератури („Граматика” М.Смотрицького, енциклопедія і „Синопсис” П.Беринди, „Наука...” І. Галятовського та ін.); вимоги до особистості вчителя за Статутом Львівської братської школи.

Діяльність навчальних закладів інших типів (католицькі та уніатські школи, ієзуїтські колегії, козацькі школи).

Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576), просвітницька діяльність князя К.Острозького. Особливості побудови програми навчання та підбору викладацького складу. Друкарська та широка просвітницька діяльність просвітителів „острозького гуртка”. І.Федоров (?-1583 ) та українські першодруки („Апостол”, „Буквар”, Острозька Біблія), їх роль в поширенні грамотності, української культури.

Створення (1632) та діяльність Києво-Могилянської колегії (академії). Подвижницька педагогічна діяльність Петра Могили (1597-1647), праця „Євангеліє вчительне” (1616). Конгрегації колегії; програма навчання, методичне забезпечення навчального процесу; гуманістичні пріоритети у сфері знань та виховання молоді. Робота громадських об’єднань спудеїв. Зв’язок академії із західноєвропейськими університетами.

Освітня, церковна та культурна діяльність С.Полоцького (1629-1680) та Є.Славинецького (?-1675). „Громадянство звичаїв дитячих” Є.Славинецького як популярний переклад праці Еразма Роттердамського. Дидактичне значення твору. Вплив С.Полоцького й Є.Славинецького на суспільне життя та розповсюдження грамотності й освіти в Московській державі.

Структура освіти в українських землях ХVIІІ ст.: елементарна освіта (січові школи, школи мандрівних дяків, уніатські, католицькі, протестантські школи), середня освіта (колегіуми), вища освіта (Києво-Могилянська академія, Львівський університет). Втрата Україною автономії наприкінці ХVIІІ ст., зруйнування Січі.

Життєвий шлях та філософсько-педагогічний світогляд Г.С.Сковороди (1722-1794). Мета виховання та виховний ідеал українського педагога (формування „ істинної щасливої людини ”); обґрунтування принципів гуманізму та народності виховання, ідея „ спорідненого ” (природовідповідного) виховання. Г.С.Сковорода про моральне виховання дітей як виховання „серця” (єдність думок, почуттів і прагнень) та „ споріднену працю” – „ вінець щастя”(за творами „Вдячний Еродій”, „Убогий Жайворонок” та збірками „Сад божественних пісень”, „Басні харківські”). Питання розумового виховання у педагогічній концепції видатного українського діяча. Зміст освіти, дидактичні погляди Г.Сковороди, принципи та методи навчання. Обов’язки вчителя та вимоги до його особистості. Обов’язки і відповідальність батьків. Значення педагогічних поглядів Г.Сковороди щодо розвитку української педагогічної думки.

Педагогічна діяльність та погляди Ф.Прокоповича (1681-1736), його підручники та суспільно-педагогічні праці („Перше учіння отрокам”, „Духовний регламент”), ідея формування високоморальної людини на основі розвитку інтелектуальних здібностей.

Загальноєвропейський контекст розвитку вітчизняної освіти часів українського Відродження.

Педагогічна діяльність українського письменника і педагога М.Козачинського (1699-1755) як професора і префекта Київської колегії. Питання дослідження факторів, що впливають на розвиток і становлення особистості.

Просвітницька діяльність О.В.Духновича (1803-1865), ідеї і засоби народної педагогіки в його педагогічній концепції. Роль батьків, родинного виховання та релігії у формуванні особистості. Тлумачення принципу природовідповідності як розвитку тілесних і духовних сил дитини. Організаційно-методична діяльність О.Духновича, перший в Україні підручник з педагогіки „ Народная педагогія...”. Ідеї реальності знань, корисності шкільної освіти, залучення дітей до посильних видів праці, що домінують у певній місцевості. Професійні вимоги та поради педагогам (за „Народною педагогією...” О.Духновича).

Дата добавления: 2014-12-17