V. Блок самоосвітньої діяльності. ІІІ. Дискусійно-аналітичний блок

ІV. Блок самоконтролю.

ІІІ. Дискусійно-аналітичний блок.

1. У чому, на думку К.А.Гельвеція, полягає мета виховання?

2. Чи правомірно назвати К.А. Гельвеція прибічником суспільного виховання? Доведіть своє твердження посиланнями на першоджерело.

3. З точки зору сучасної науки, твердження К.А.Гельвеція про природжену рівність людських здібностей є помилковим, однак, ми називаємо його прогресивним саме для ХVІІІ ст. Чому?

4. Які переваги громадського виховання перед домашньо-сімейним наводить К.А.Гельвецій (за працею „Про людину, її розумові здібності та її виховання”)?

5. Які рекомендації надає К.А.Гельвецій щодо фізичного та морального виховання молоді?

6. Які педагогічні судження К.А.Гельвеція підлягали критиці з боку Д.Дідро?

7. Що спільного в концепціях К.А.Гельвеція та Д.Дідро?

8. Які практичні поради щодо організації освіти та шкільної справи подає Д. Дідро (відповідь дати на основі змістовного аналізу „Плану університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду”)?

І.Які із наведених праць належать К.А.Гельвецію:

а) „Про розвиток природних дарувань”;

б) „Про розум”;

в) „Загальна рада щодо виправлення справ людських”;

г) „ Досвід про людське розуміння”;

д) „Про людину, її розумові здібності та її виховання”.

ІІ. Хто із французьких філософів-матеріалістів є автором фрази «Виховання людини-патріота забезпечить щастя нації»?

ІІІ. Твердження про те, що політична система є визначальною щодо виховання людини належить: а) Д.Дідро, б) Р.Декарту; в) К.А.Гельвецію.

ІV. Яке із наведених тверджень є вірним:

а) Д.Дідро був прихильником класичної освіти;

б) Д.Дідро був прихильником реальної освіти.

V. Д.Дідро створив „План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду” на прохання: а) Петра І; б) Катерини І; в) Катерини ІІ; г) Олександра І.

VІ. На думку Д.Дідро, „якщо учні зрозуміють, наскільки тяжка праця вчителя, вони краще будуть переносити свою власну втому. Замість того щоб підкреслювати перевагу своїх знань, розумніше зробити вигляд, що ти сам учишся і працюєш разом з учнями...”. Ця фраза свідчить про те, що французький філософ радить організувати навчальний процес на ідеях:

а) випереджаючого навчання;

б) співпраці вчителя та учнів;

в) розвивального навчання.

Додаткова література.

1. Гончаров Н.К. Историко-педагогические очерки. – М., 1963. – С.71-84.

2. Джуринский А.Н. История педагогики: Учеб. пособие для студ. педвузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – С.184-186.

3. Духавнева А.В., Столяренко Л.Д. История зарубежной педагогики и философия образования. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – С.96-99.

4. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в.: Учеб. пособие / Под ред. А.И.Пискунова. - М.: ТЦ Сфера, 2001. – С. 212-213.

Дата добавления: 2014-12-17