V. Блок самоосвітньої діяльності

ІV. Блок самоконтролю.

ІІІ. Дискусійно-аналітичний блок

1. Які характерні особливості розвитку освіти та шкільної справи в Україні даного періоду?

2. Доведіть, що педагогічна публіцистика середини ХІХ ст. Відігравала помітну роль у суспільному житті та освітній справі.

5. Які факти з життя М.І.Пирогова свідчать про те, що ця людина була, по-перше, теоретиком у галузі освіти, по-друге, видатним організатором шкільної справи?

6. Поясніть сутність ідеї загальнолюдського виховання.

7. Чому педагогічну діяльність М.І.Пирогова сучасні дослідники класифікують як ліберальну?

8. На основі аналізу статті М.І.Пирогова „Питання життя” доведіть, що педагог заперечував станову освіту та виступав проти вузькопрофесійного змісту навчання.

9. З’ясуйте особливості системи освіти, створеної М.І.Пироговим. Якими його ідеями ми послуговуємося й нині?

10. Доведіть, що рекомендації М.І.Пирогова щодо кадрового складу та керівництва навчальним закладом мають демократичний характер.

11. Як М.І.Пирогов ставився до жіночої освіти?

12. Що є стрижневою основою освіченої особистості (за М.І.Пироговим)?

І. Який тип виховання відстоював М.І.Пирогов:

а) національне; б) загальнолюдське; в) прагматичне.

ІІ. На думку М.І.Пирогова, основна мета загальноосвітньої школи полягає: а) у підготовці дитини до майбутньої професійної діяльності;

б) широка розумова й духовна освіта учнів;

в) підготовка дитини до життя.

ІІІ. Досвід практичної педагогічної діяльності М.І.Пирогов набував у якості опікуна: а) Московського навчального округу; б) Київського навчального округу; в) Санкт-Петербурзького навчального округу; г) Одеського навчального округу.

ІV. Серед наведених прізвищ діячів освіти виділіть тих, хто виказував разом з М.І.Пироговим ліберальні ідеї щодо реформування системи освіти:

Х.Д.Алчевська, М.П.Драгоманов, Т.Г.Шевченко, М.І.Костомаров.

V. Із наведених нижче цитат виділіть ту, авторство якої належить М.І.Пирогову:

а) „... будучи найповнішим і найвірнішим літописом духовного, багатовікового життя народу, мова в той же час є найбільшим народним наставником...”;

б) „...всі, хто готується бути корисними громадянами, повинні спочатку навчитися бути людьми”;

в) „Той, хто бажає навчати, повинен перш за все сам добре вивчити те, що хоче викладати іншим, бо інакше він буде як наймит, що полегеньку займається ділом, але нічого не виконує”.

Додаткова література.

1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики: Учеб. пос. – М.: «Академия», 2000. – С.56-58.

2. Джуринский А.Н. История педагогики: Учеб. пособие для студ. педвузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – С.288-292.

3. История образования и педагогической мысли за рубежом и в России: Учеб.пос. / Под ред. З И.Васильевой. – М.: «Академия», 2005. – 272-278

4. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – С.121-124.

Дата добавления: 2014-12-17