Особливості пізнання історії

Історія як реальність.

Предмет, особливості та завдання філософії історії

".. Досвід та історія вчать, що народи та уряди ніколи нічому не навчилися із історії та не діяли у відповідності із тими повчаннями, що їх можна було отримати із історії".

(Г.В.Ф.Гегель)

Дайте оцінку наведеному твердженню відомого філософа. Якою мірою ви згідні із його твердженнями? Чим вони, на ваш погляд, виправдані? Чи можете ви навести приклади, які б свідчили, що із історії можна зробити повчальні висновки?

Природа та особливості історичного процесу.

Спробуйте вдумливо проаналізувати цю позиції та виявити їх надбання та прорахунки.

"Ми знаємо лише одну-єдину науку - науку історії. Історію можна поділити на історію природи та історію людей... Історія є ніщо інше, як діяльність людини, що прагне досягнути своїх цілей... Історія нічого не здійснює, вона не володіє ніяким безмежним багатство, не б'ється ні в яких битвах... Історія не є якась особистість, що використовує людину задля досягнення своїх цілей".

(К.Маркс і Ф.Енгельс)

"Самі люди створили цей світ націй, але цей світ, безумовно, вийшов із деякого Розуму, часто відмінного, інколи - зовсім протилежного, але завжди такого, що перевершує часткові цілі людей, тих людей, що ставили собі такого роду цілі. Таким чином він робить із таких обмежених цілей засоби служіння цілям значно ширшим ".

(Джамбаттіста Віко)

Яка із наведених позицій видається вам більше виправданою? - аргументуйте свою відповідь

«Протилежність логічному поняттю природи, як буттю речей, яке визначається загальнішіми законами, складає, як я думаю, поняття історії,... тобто поняття одиничного бування... Продукти природи - це те, що вільно виростає із землі. Отже, природа є сукупністю всього того, що виникло саме собою і віддане власному зростанню. Протилежністю природі в цьому сенсі постає культура, як те, що або безпосередньо створене людиною, що діє відповідно до своїх цілей, яким вона надає цінності, або, якщо воно вже існувало раніше,... свідомо виплекане нею заради цінності, яка із тим пов'язується... Природнича позиція є скоріше підпорядкованою історичній та культурологічній, оскільки остання постає значно ширшою за першу. Не лише природознавство постає продуктом культурного людства, але й сама "природа " в логічному смислі є ніщо інше, як теоретичне культурне благо, тобто значуще, цінне розуміння дійсності людським інтелектом... ".

(Г.Ріккерт)

Уважно перечитайте наведений фрагмент; спробуйте з'ясувати, чим саме протистоять явища природи та історії. Що, виходячи із міркувань філософа, можна вважати основою історії? На чому тримається історичний спосіб буття?

"Розум - це поєднання вражень та практичних навичок нашої душі, сума виховань всього людства... Таким є принцип історії людства. Якщо би його не було, не було би і самої історії. Якщо би людина все отримувала із себе самої, із середини себе, якщо би все отримане вона розвивала окремо від предметів зовнішнього світу, то існувала би історія людини, але не історія людства, не історія всього людського роду. Проте оскільки специфічна риса людини полягає якраз у тому, що ми народжуємось майже позбавленими навіть інстинктів, і лише завдяки вправам, що продовжуються все життя, стаємо людьми, остільки сама здатність людини до вдосконалення, або ж деградації, заснована саме на цій особливості, робить і історію людства необхідно цілою та неперервним ланцюгом... ".

(І.Г.Гердер)

Спробуйте виділити у даному міркуванні те, що стосується: а) тих особливостей людини, що зумовлюють необхідність історії; б) ті особливості історії, що постають умовою буття людини людиною.

"Філософія історії розглядає людину в сукупності дії усіх світових сил, тобто у найвищій повноті, у найвищій конкретності. Людська доля осягається лише в цьому конкретному пізнанні філософії історії. І ця сукупність світових сил породжує дійсність вищого порядку, яку ми називаємо історичною дійсністю. Це - особлива та вища духовна дійсність. І хоча в історії діють та відіграють велику роль і матеріальні сили, і економічні фактори (за вченням історичного матеріалізму не можна не визнати часткової істини), але самий матеріальний фактор, що діє в історичній дійсності, має під собою глибокий духовний ґрунт".

(М.О.Бердяєв)

Чим відрізняється підхід Бердяєва до розгляду історії? Які корені історичного він вважає найпершими та найважливішими? Чи згідні ви із тим, що матеріальні фактори історичного процесу мають під собою духовний ґрунт? - Поясніть своє розуміння даного моменту.

Дата добавления: 2014-12-17