Та його провідні функції

Соціальна філософія про сутність суспільства

"Людина має потребу в їжі та питті; одягу вона потребує внаслідок відсутності надійного природного покриття; житла - через клімат і для захисту від тварин; лікування - через зміну якостей та почуттів тіл. Справді, якби ми не мали чуття, то не страждали би і не відчували потребу в лікуванні, та й загинули б, не лікуючись. Завдяки ж наукам та мистецтвам, та надбанням, що ними породжені, ми потребуємо один одного, а через це збираємось у великих кількостях разом. У взаємних відносинах співвідносимо свої різні життєві потреби задля того, щоби користуватись взаємними послугами. Людина ж за природою - тварина стадна та суспільна. Ніхто наодинці не є самодостатнім. Отже, постає очевидним, що держави (спільності) й міста утворились завдяки взаєминам і наукам".

(Немезій Емеський)

Що саме візантійський мислитель вважає тою силою, яка перетворює співдію живих істот у суспільство? Якою мірою його пояснення можуть бути прийнятними?

"Суспільство в найширшому смислі цього слова є сукупністю організмів... Але серед всіх організмів нас найбільше цікавить вид "Гомо сапієнс" – людина як організм, що досягнув, наскільки нам відомо, найвищого органічного розвитку та являє собою... достатньо і глибоко своєрідний вид серед живих організмів. Тому ми можемо поділити всі тваринні організми на два основні класи: тварини у точному смислі слова і людина. Відповідно, поділяться на дві групи й товариства у/сивих організмів: тваринні спільності та людські - або суспільство... Початковим та кінцевим елементом суспільства є людина. Людина є перш за все продуктом космічного та органічного розвитку. Проте людина є продуктом не лише природи, але й культури. Отже, ми бачимо, що життя суспільства являє собою масовий, стихійний потік зв'язків та взаємодій людей на основі їх дій чи-то поведінки. Безпосередні зв'язки при співробітництві необхідно включають у себе матеріальний, психічний та ідеальний моменти".

(М. Кондратьєв)

Чи вважаєте ви прийнятним такий хід філософського міркування, прийнятним для пояснення суспільства? Наскільки виправдано подавати генезис суспільства, відштовхуючись від різновидів живих організмів? Чи згідні ви із усіма основними засновками та напрямами думки даного фрагмента? Або що для вас тут постає неприйнятним? Що, навпаки, приваблює?

"Всі суспільні явища, а особливо - функціонування соціальних інститутів, повинні бути осмислені як результат рішень людських індивідів".

(К. Поппер)

Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою?

"В суспільності, в соціальному явищі ми бачимо не що інше, як тривалу, неперервну, багатогранну взаємодію, що встановлюється у всілякій постійній, а не випадковій агрегації живих істот ".

(Е. Де-Роберті)

Спробуйте оцінити, наскільки важливими для реального функціонування суспільства постають наведені тут його характеристики?

"Сім’ї, громади, села соціологи називають "первинними спільнотами ". Останні могли би бути визнані суспільствами лише за наявністю особливих умов. Найважливішою з цих особливих умов постає самостійність: саморегулювання, самовідтворення, самозародження. Іншими словами, соціальна система постає суспільством лише в тому випадку, якщо вона не входить в якості складової частини в більше суспільство. Виключний характер категорії суспільства полягає в тому, що воно являє собою таку соціальну систему, що володіє генетичною історією та своєю територією, має окремі частини, але сама не є частиною ширшої системи влади... Суспільство - це не просто сукупність поєднаних людей, початкових та культурних колективів... Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під загальною владою, що здійснює контроль над територією, позначеною кордонами, що підтримує та насаджує певну... культуру ".

(Е. Шиллз)

Проаналізуйте дане міркування і спробуйте чітко виділити ті характеристики суспільства, які автор фрагмента вважає необхідними.

Дата добавления: 2014-12-17