Організація планової роботи на підприємстві

Успішність, ефективність системи планування значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи:

· плановий персонал, що сформований в організаційні структури;

· процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування);

· засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Плановий персонал складається зі спеціалістів, для яких планова функція може бути або основним видом діяльності (наприклад працівники планово-економічного відділу), або ці функції поєднуються з іншими видами діяльності (наприклад начальники виробництва, цехів тощо).

Основними видами діяльності робітників планово-економічних служб на підприємстві є:

1. Розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей (наприклад, визначити що важливіше: збільшити свою частку ринку чи підвищити ефективність вкладеного капіталу). Тут робітники планових служб виступають у ролі радників.

2. Здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

3. Участь, поряд з менеджерами, в розробці прогнозів щодо майбутнього фірми.

4. Надання порад і консультацій з техніки планування.

5. Допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання, необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень.

Склад і чисельність служб планування залежить від типу організаційної структури і від уявлень про стиль управління. Важливим фактором при цьому є розмір підприємства:

· невеликі підприємства не маючи можливості утримувати плановика на повну ставку, можуть або тримати його на неповну ставку для складання плану, або ж залучати зовнішнього консультанта;

· у середніх фірмах, як правило є хоча б один постійний робітник;

· на великих фірмах створюються планово-економічні відділи з декількох чоловік, розподіл обов’язків між якими може бути або за функціональним принципом (головний економіст, економіст з нормування та оплати праці, економіст внутрішньофірмового розрахунку), або за видами діяльності (кожен працівник за окремим видом діяльності виконує всі функції планування).

Основними функціями планово-економічних відділів підприємства є:

1. У галузі планування:

· організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємства;

· участь у плануванні виробничо-господарської діяльності підрозділів підприємства;

· обґрунтування внесення відповідних змін у плани у разі зміни виробничо-господарської ситуації.

2 У галузі організації планово-економічної роботи:

· підготовка матеріалів для розгляду проектів планів, підсумки роботи підприємства у різних органах управління;

· організація госпрозрахунку;

· організація роботи з нормування та оплати праці, а також з ціноутворення;

· організація розробки заходів щодо виконання планів.

3. У галузі аналізу та оперативно-статистичного обліку:

· контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів;

· організація і керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

· подання необхідних узагальнюючих матеріалів і довідок результатами такого аналізу.

4. У галузі методологічної роботи:

· методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-економічної роботи;

· вивчення і розповсюдження передового досвіду.

Важливим елементом ефективного планування є його інформаційне забезпечення. За змістом, призначенням та характером використання планову інформацію можна поділити на дві групи.

1. Умовно-постійна, до якої відноситься:

1.1 методична інформація - це різні нормативно-методичні матеріали, призначені для певних категорій спеціалістів, які регулюють їх виробничу діяльність;

1.2 довідкова інформація - це інформація, що призначена для різних фактографічних довідок (статистичні видання, довідники з національного господарства, цінники матеріалів тощо);

1.3 нормативна інформація - це система норм і нормативів, які характеризують основні елементи процесу виробництва, що передбачають взаємодію праці людини, предметів праці та засобів праці;

1.4 проектно-технічна – інформація, яка надходить з науково-дослідницьких, проектних і технологічних організацій та структур і характеризує техніко-технологічну сторону об’єктів, що підлягають плануванню.

2. Умовно-змінна інформація, яка має здатність часто змінюватись під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників. До цієї групи відноситься:

2.1 облікова інформація – інформація, що підготовлюється в результаті систематичного спостереження за чинниками та явищами виробництва, їх вимірювання та реєстрації.

Залежно від характеру даних, методів їх одержання та способів групування господарський облік поділяють на:

- оперативний облік полягає у систематичній реєстрації фактів, використовується для контролю господарських операцій;

- бухгалтерський облік складає систему суцільного, безперервного, документального відображення всіх господарських операцій;

- статистичний облік групує та узагальнює масові економічні явища та процеси, аналізує їх зміни і виявляє закономірності та темпи економічного розвитку.

2.2 звітна інформація – частина облікової інформації, котра оформляється у вигляді звітних документів, які охоплюють систему показників, що характеризують результати діяльності підприємства за встановлений період.

На практиці виокремлюють бухгалтерську та статистичну звітність, яка є основним джерелом економічної інформації.

2.3 зовнішня інформація - це різноманітні дані про стан зовнішнього середовища. Це інформація про попит на продукцію, напрями удосконалення конструкції машин, оновлення асортименту виробів

Дата добавления: 2014-11-28