Определения и сокращения

І6юта бікарбонатною содою) ґрунтів, які за своєю иродою були кислими. Оглеєння разом із засоленням рюють токсичні для культурних рослин сполуки, р вимагає застосування добрив і хімічних меліоран-Щв.

Підняття території спостерігається на 4-6 мм за рік, призводить до зниження базису ерозії, посилення ідизації та ерозійних процесів. Це вимагає змін у зуктурі сівозмін й агротехнічних заходах. Зміни в іуктурі ґрунтового покриву призводять до зниження Ідючості більш ніж на 10%.

Кризовий стан - підняття території спостеріга­на 6-8 мм, що призводить до зниження базису >зії і посилення ерозійних процесів. Відбуваються юті зміни в структурі ґрунтового покриву, родю-при цьому знижується на 20-30%. Це вимагає ін в агроландшафті, спрямованих на захист ґрунтів ерозії та підвищення їх родючості. Катастрофічний стан — підняття території зтерігається на 8-10 мм і більше за рік. При цьому знижується базис ерозії, посилюються ерозійні іцеси, збільшуються зсуви, осипи, карсти, різні змі-в ґрунтовому покриві і ландшафті в цілому. Спосте-іється аридизація рівнинних територій та гумідиза-гірських. Зниження родючості ґрунтів сягає більше

О •

¹Сейсмічну та неотектонічну дію слід враховувати організації сільськогосподарської території, будів-

(тві державних споруд (атомні електростанції, сана-іо-курортні комплекси та ін.).

'Комплексні ґрунтові обстеження доцільно проводи-масштабі 1: 5000, 1: 1000 один раз на 8-Ю років.

Діагностика селів

Сель (від арабського "сайль" - бурхливий потік) - коро­ткочасний бурхливий потік у руслах гірських річок з ве-

ликим вмістом твердого матеріалу.

Моніторинг земель

більше метрів за території станов-селі поширені в

Швидкість руху селів - десять і секунду. Селеві наноси на прилеглі лять від 10-15 до 75%. В Україні Кримських горах і Карпатах.

Селі виникають у руслах гірських річок внаслідок різкої повені, спричиненої інтенсивними зливами, бур­хливим сніготаненням та іншими причинами. Селі ма­ють природно-антропогенний характер. Для оцінки ха­рактеру й ступеня впливу на родючість ґрунтів насам­перед береться до уваги періодичність селів, оскільки їх негативний вплив на земельні ресурси дуже відчут­ний.

Селі різняться за походженням (зливові та сніго-дощові) і за типом (водно-кам'яні та грязе-кам'яні).

Нормальний стан - коли селі відсутні.

Задовільний стан - селі повторюються дуже рідко (рідше одного разу на 15 років).

Передкризовий стан — селі повторюються рід­ко (один раз на 10-15 років).

Кризовий стан - селі повторюються часто (один раз на 5-10 років).

Катастрофічний стан - селі спостерігаються дуже часто (один раз на 1-5 років).

Селі завдають великої шкоди, руйнуючи орні землі, розташовані на схилах, замулюють садиби, виноград­ники, сади, заносять водоймища, частково або повніс­тю нищать форельні господарства, завдають великих збитків лісовому господарству та деревообробній про­мисловості. Великої шкоди завдають селі народному господарству: руйнують дороги, мости, будівлі, спору­ди, санаторно-курортні комплекси та ін. При цьому родючість ґрунтів зменшується на 30% і більше.

Діагностика лавин

Лавина (від пізньолатинського "іаЬіпа" зсув; сніговий обвал) - маса снігу, яка падає або зсувається з крутих схилів гір, аналогічно обвалу.

Тема 18. Моніторинг земель з аномальними явищами

Швидкість руху - в середньому 20-30 м/сек. Падін-лавини супроводжується утворенням повітряної пе-гдлавинної хвилі, яка спричиняє найбільші руйнуван-ія.

Утворення лавин зумовлене комплексом природних іників: геоморфологічних, кліматичних, геоботаніч-

та ін. В Україні лавини трапляються переважно в Карпа-

За показник діагностики лавин беруть кількість їх соду протягом однієї зими.

Нормальний стан - схід лавин не споетеріга-

зя.

Задовільний стан- схід лавин один раз протя-зими.

Передкризовий стан - лавини сходять декіль-

разів протягом зими, що є причиною прискорення

їзійних процесів на орних землях, які розташовані

схилах. Продуктивність орних земель зменшується

10%.

Лавини завдають великої шкоди національному гос->дарству: руйнують дороги, нищать ліси на схилах 1р, руйнують інженерні споруди, будівлі та ін.

Діагностика мочарів і мочаристих ґрунтів

|- Ці елементи ландшафту зустрічаються серед плако-ґрунтів переважно на схилах у вигляді невели-плям, які перенасичені вологою у зв'язку з близь-заляганням водотривких порід (глини). Це явище має природно-антропогенний характер і

гає нестандартних систем обробітку землі. Нормальний стан - мочаристі ґрунти в складі ітового покриву відсутні.

Задовільний стан - спостерігається наявність аристих ґрунтів до 1-2%, що незначною мірою не-ітивно впливає на стан ґрунтового покриву, характер

Моніторинг земель

використання й родючість ґрунтів. Незначно підвищу­ється еродованість земель, спостерігається їх тимчасове перезволоження. Місцями спостерігаються поодинокі активні зсуви.

Передкризовий стан - мочаристі ґрунти в складі ґрунтового покриву займають до 5%, що пев­ною мірі посилює перелічені негативні явища, знижує родючість до 10%.

Кризовий стан - спостерігається за наявності мочарів до 10%, що відповідно змінює характер вико­ристання земель, а родючість знижується більш ніж на 20%.

Катастрофічний стан - мочаристі ґрунти в ґрунтовому покриві займають більше 10%, спостеріга­ється посилення ерозії, перезволоження, з'являється значна кількість активних зсувів. Родючість ґрунтів знижується більш ніж на 20-30% (це межа, за якою землі стають непридатними до обробітку). Використо­вувати їх доцільно під лісові насадження та природні сіножаті.

Діагностика активних зсувів

Зсуви ковзке зміщення мас гірських порід вниз по схилу пщ впливом сили тяжіння.

Виникають внаслідок підмивання схилу, перезволо­ження (особливо за наявності чергування водотривких і водоносних порід), сейсмічних поштовхів і ін. Зсуви мають природно-антропогенний характер і відобража­ються на ґрунтових і природоохоронних картах різних масштабів.

Нормальний стан - активні зсуви у складі ґрун­тового покриву відсутні.

Задовільний стан — спостерігається наявність зсувів до 1% (разом із мочарами), що незначно погір­шує стан ґрунтового покриву та знижує врожайність менш ніж на 10%.

Передкризовий стан - спостерігається за на­явності в ґрунтовому покриві зсувів близько 3% з кі-, лькістю мочарів до 3%, що відповідно посилює ерозію земель, а також їх перезволоження (локально). Вро­жайність знижується до 20%.

Кризовий стан -за наявності зсувів до 5%. По­силюється еродованість земель, їх перезволоження та знижується родючість. Такі масиви необхідно вилучати зі складу орних земель, трансформуючи їх, і переводи­ти під кормові угіддя, під лісові насадження.

Катастрофічний стан - за наявності діючих -зсувів більше 7-10% та в комплексі з мочарами до * 10%. У зв'язку з еродованістю, перезволоженістю, змі-жою поверхні, низькою родючістю, обмеженим набором ''сільськогосподарських культур вони стають непридат­ними для оранки. Рекомендується встановлювати водо­збірні колодязі, свердловини з відводом води, а також " закритий дренаж.

Діагностика вітровалів

Вітровал - вивертання вітром дерев із корінням. Особливо піддаються вітровалу дерева, які уражені N кореневою гниллю або ростуть на території, яка межує»з площами, де проведені суцільні рубки. Це природне ^ явище, яке з'являється у гірській місцевості і зале-'Жить від складного комплексу чинників: геоморфологі­чних, кліматичних, геоботанічних, ґрунтових і сейсмі­чних. В Україні вітровали бувають у гірських районах, ^зокрема на крутих схилах Карпат, а в останні роки зу-»стрічаються і в зоні Лісостепу.

У діагностиці вітровалів враховують їх періодич-

і ність.

Нормальний стан - вітровали в лісах відсутні. Задовільний стан - коли вітровали повторюються дуже рідко (рідше одного разу в 15 років).

Моніторинг земель

Тема 18. Моніторинг земель з аномальними явищами

Діагностика карсту

Карст (нім. "кагзі") - явище, що виникає в розчинних природними водами гірських породах (гіпс, кам'яна сіль і іи.).

Карст характеризується комплексом підземних (печери, порожнини, ходи, природні колодязі) і повер­хневих (воронки, провалля та ін.) форм рельєфу, своє­рідністю циркуляції і режиму підземних вод, річкової мережі (яка зникає в підземних площинах) та озер. Це природно-антропогенне явище, яке залежить від геоморфології, характеру пластів і глибини їх заляган­ня, сейсмічності, сільськогосподарського використання та інтенсифікації землеробства.

Нормальний стан - карсту в складі ґрунтового покриву немає.

Задовільний стан - карст серед ґрунтів скла­дає близько 3%, що майже не позначається негативно на якості ґрунтового покриву, але погіршує гідрологіч­ний режим. Врожайність зменшується до 10%.

Передкризовий стан - карст в ґрунтовому покриві до 5%, родючість знижується більш ніж на 10%.

Кризовий стан - за наявності карсту до 7% стан ґрунтового покриву погіршується за рахунок зме­ншення вологи в ґрунті. Ускладнюється обробіток ґру­нту, раптово утворені провалля призводять до руйну­вання сільськогосподарської та іншої техніки. Родю­чість знижується на 20% і більше.

Катастрофічний стан - за наявності карсту більше 10% у складі ґрунтового покриву, що різко по­гіршує гідрологію території. Земля стає непридатною для оранки. Неможливе будь-яке будівництво. Ці землі доцільно використати під лісові насадження.

Діагностика подів і западин

Поди й западини - плоскодонні, замкнені западини на земній поверхні, здебільшого округлої чи овальної форми, діаметром 2,5-7,0 км і глибиною 0,5-20,0 м, переважно просадочного походження.

Поди й западини мають власну мережу балок. По-_₄ ані в степовій і лісостеповій зонах України. Ці елементи рельєфу мають природно-антропогенне шдження. Після інтенсивних дощів і сніготанення в _ застоюється вода. Весною ґрунти стають придатни-для обробітку значно пізніше, ніж прилеглі. Необ-^іо утримуватись від їх інтенсивного використання. У діагностиці цих елементів рельєфу беруть до ува-їх кількість у складі ґрунтового покриву. Нормальний стан - поди і западини відсутні

поодинокі.

Задовільний стан- поди і западини серед ґру-гів займають до 5%, родючість при цьому знижується 10%. Посіви озимих культур у них вимокають або

прівають.

Передкризовий стан — коли поди і западини ааймають 5-10%. У разі тимчасового перезволоження цих ґрунтів затримується їх обробіток на масиві й по­сів сільськогосподарських культур. Врожайність сіль­ськогосподарських культур знижується на 10% і біль­ше.

Кризовий стан - коли поди і западини займа­ють 10-20%. Перезволоження земель обмежує набір £ільськогосподарських культур. Тому їх доцільно вико­ристовувати в системі кормових сівозмін.

Катастрофічний стан - виникає за наявності в ґрунтовому покриві подів і западин більше 20%. Об­межене використання спричиняється локальним забо­лоченням і пізнім обробітком. їх доцільно використо­вувати в якості поліпшених сіножатей і культурних пасовищ.

Кризові явища відсутні, |а тому не впливають на якість земель. Звичайні зональні загальноприй­няті системи землеробст­ва. Використання земель у національному госпо­дарстві без обмежень

Моніторинг земель

Враховуючи всю складність екологічних процесів, поди і западини, з розумним обмеженням, можна ви­користовувати для сільськогосподарського виробництва (застосувавши водорегулювальну меліорацію).

Діагностика соляних куполів

Соляні куполи - куполоподібні складки, що утвори­лись в результаті соляної тектоніки.

Складаються соляні куполи із соляного ядра і прор­ваного або непрорваного ним комплексу порід, які не містять солей. Із соляними куполами часто пов'язані родовища нафти й газу.

Виокремлюють вулканічні, гранітно-гнейсові, текто­нічні і соляні куполи. Велика кількість солей, витісне­на вверх під навантаженням вищележачих порід, нега­тивно впливає на хімічний склад і ступінь мінераліза­ції ґрунтових вод і ґрунтів. Розчинені у воді солі мо­жуть сягати високої концентрації (1-30 г/л). Мінералі­зація зростає із зниженням рівня місцевості.

Нормальний стан- соляні куполи на території

відсутні.

Задовільний стан - соляні куполи слабоеродо-вані. Підґрунтові води слабомінералізовані, концентра­ція солей у ґрунтах 0,03-0,12%. Слабозасолені і солон­цюваті ґрунти розташовані у масивах на периферії ку­полів у незначній кількості (до 5%). Врожайність зни­жується до 10%.

Передкризовий стан -у разі середньої еродо-ваності й засоленості (концентрація солей 0,10-0,35%) куполів. У зв'язку з цим більше засолюються землі, розташовані поблизу куполів (особливо землі, розташо­вані на низьких річкових терасах). Врожайність на цих землях знижується більш ніж на 10%.

Кризовий стан - характеризується сильною еродованістю куполів і сильним засоленням ґрунтів (концентрація солей 0,35-0,70%). Довкола куполів за-

Тема 13. Моніторинг земель з аномальними явищами

юолення і солончакуватість спостерігаються на високих лісових терасах, що значною мірою погіршує стан зе­мель та обмежує їх придатність для вирощування сіль­ськогосподарських культур. Родючість ґрунтів знижу­ються більш ніж на 20%.

Катастрофічний стан - спостерігається силь­на еродованість і засоленість ґрунтів (концентрація со-аей - більше 0,70%). Кількість дуже солонцюватих фунтів у ґрунтовому покриві перевищує 20-30%. Вони Обмеженого використання і мають низьку родючість (нижче 30%). У цьому разі куполи доцільно викорис­тати під лісові насадження. На високих місцях можли­ва хімічна меліорація.

Заходи щодо усунення кризових

(аномальних) явищ

'< Для характеристики й оцінки певної території необ­хідні матеріали ґрунтового обстеження будь-якого ран-?гу з доповненням матеріалами геологічних вишуку­вань. Це дозволяє виявити причини й напрям змін, які відбуваються в структурі земельних угідь, у більшості випадків попереджувати вплив на них гідро- та геоло­гічних аномальних явищ і, відповідно, розробити й вжити науково обґрунтовані заходи щодо їх усунення

-абл. 32).

Таблиця 32

.агностика аномальних явищ

„ Заходи щодо усунення

ІАномальне явище

^{Норматив} 1 кризових явищ

відсутня [до 2 мм за рік відсутні не спостерігаються відсутні відсутні відсутні відсутні відсутні відсутні

.ейсмічність ІРухи земної кори ІСелі ІСнігові лавини ,/Іочари Дктивні зсуви * Вітровали.Карст Поди, западини Соляні куполи

Нормальний стан

Тема ІЗ. Моніторинг земель з аномальними явищами________ Продовження табд. 32

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення 1. Розкрийте сутність процесу діагностики сейсмічно­ сті. 2. В чому полягає характер і ступінь впливу неотек- тоніки на родючість грунтів? 3. Назвіть типи селів. 4. Які природні чинники зумовлюють утворення ла­ вин? Охарактеризуйте процес діагностики мочарів і мо­чаристих грунтів. В чому полягає суть діагностики активних зсувів?

7. Назвіть заходи щодо усунення аномальних явищ.

	Моніторинг земель
		Продовження табл. 32
1 Аномальне явище	Норматив	Заходи щодо усунення кризових явищ
і	Задовільний став
Сейсмічність	5 балів з інтервалом	Спостерігається тенден-
	більше 70 років	ція або незначний вплив
■ Рухи земної кори	2-4 мм за рік	кризових явищ. Родю-
■ Селі	рідше 1 разу на 15 років	чість знижується до
Снігові лавини	один раз протягом зими	10%. У загальноприйня-
Мочари	1-2%	тій зональній системі І
І Активні зсуви	до 1%	землеробства застосову- і
В Вітровали	один раз на 15 років	ються прості агрозаходи
1 Карсти	до 3%
| Поди, западини	до 5%
Соляні куполи	слабоеродовані, слабоза-
	солені ґрунти до 5%
	Передкризовий стан
Сейсмічність	5 балів з інтервалом	Вплив кризових явищ
І	50-70 років	відчутніший. На 5-10% 1
І Рухи земної кори	4-6 мм за рік	погіршується якість ґру-
Селі	один раз на 10-15 років	нтів. Родючість їх зни-
Снігові лавини	декілька разів протя-	жується більш ніж на І
	гом зими	10%. Виникає потреба в
| Мочари	до 3%	корегуванні сівозмін,
Активні зсуви	до 5%	агротехнічних заходів і
1 Вітровали	один раз на 10-15 років	застосуванні простих
1 Карст	до 5%	меліоративних заходів
1 Поди, западини	5-10%
1 Соляні куполи	середньоеродовані і
і	середньозасолені ґрун-
	ти до 10%
Кризовий стан
1 Сейсмічність	7 балів з інтервалом	Негативний вплив кри-
	10-30 років	зових явищ погіршив
Рухи земної кори	6-8 мм за рік	стаї ґрунтів на 10-20% 1
Селі	один раз на 5-10 років	(збільшилась кількість 1
Снігові лавини	не встановлено	еродованих, перезволо-
Мочари	до 10%	жених, засолених, соло-
Активні зсуви	до 5%	нцюватих, мочаристих
Вітровали	не встановлено	ґрунтів, зсувів та ін.).
Карст	до 7%	Родючість ґрунтів змен-
Поди, западини	10-20%	шується більш ніж на
Соляні куполи	сильноеродовані і силь-	10%. Виникає потреба в
	нозасолені ґрунти	корегуванні сівозмін,
І	до 15%	агротехнічних заходів і
		впровадженні простих
		меліоративних заходів
1 " 1

їомальне явище

ВЙСМІЧНІСТЬ

ки земної кори

ові лавини очари

тивні зсуви |тровали

ст

5.

6.

оди, западини вляні куполи

Норматив

8 балів з інтервалом 2-10 років 8-20 мм за рік

один раз на 1-5 років не встановлено більше 10% до 10%

один раз на 1-5 років до 10% більше 10% дуже сильно еродовані і. сильнозасолені ґрун­ти до 20%

Заходи щодо усунення кризових явищ

Вплив кризових явищ на землі значний. Вна-лідок збільшення еро­дованих, перезволоже­них, засолених, солон­цюватих і мочаристих ґрунтів, збільшення пло­щі зсувів, западин, по­дів, осипів тощо різко змінюється структура ґрунтового покриву і ландшафту. Погіршуєть­ся якість ґрунтів, родю­чість знижується більш ніж на 30%. Потрібні радикальні зміни в сис­темі господарювання, скорочення площі ріллі, проведення капітальних меліоративних заходів. Необхідний систематич­ний контроль за викори­станням земель у націо­нальному господарстві

Основные термины и определения, использованные в настоящем издении, приведены в ГОСТ Р ИСО 9000 – 2008.

В тексте ссылка на стандарт ISO 9000:2008 или на его российский аналог ГОСТ Р ИСО 9000 – 2008 «Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь», если не указано специально, приводится как ИСО 9000, а ссылка на стандарт ISO 9001:2008 или на его российский аналог ГОСТ Р ИСО 9001 – 2008 «Системы менеджмента качества. Требования» как ИСО 9001.

Кроме того используются следующие сокращения:

ДП – документированная процедура (см. п. 3.4.5 ИСО 9000);

ОО – операциональное определение;

РК – Руководство по качеству (см. п. 3.7.4 ИСО 9000);

РИ – рабочая инструкция;

СМК – Система менеджмента качества по требованиям ИСО 9001.

Дата добавления: 2014-11-29